Як російські удари по дата-центрах впливають на медіа і що може допомогти зберегти редакційні архіви

У вересні 2026 року російські удари по цифровій інфраструктурі України спричинили перебої в роботі інтернет-провайдерів, сайтів і телевізійних трансляцій. Про проблеми повідомляли Новини.LIVE, Суспільне, “Прямий”, “Армія TV”, 5 канал, полтавське видання “Коло” та “Конкурент Україна”. Наслідки для редакцій відрізнялися: одні тимчасово втратили доступ до своїх сайтів, інші мали проблеми з телевізійним сигналом або відтворенням відео.

Йдеться про серію атак на цифрову інфраструктуру, а не про один удар. Зокрема, 23 вересня росіяни пошкодили дата-центри столичних провайдерів UTELS та “Павутина”, а 25–26 вересня під повторними ударами опинилася інфраструктура Cosmonova. Після масштабних руйнувань компанія повідомила, що пошкоджений дата-центр більше не працюватиме. Водночас зупинка конкретного об’єкта не означає остаточної втрати всіх сервісів. Cosmonova заявляла про їх перенесення та відновлення на географічно віддалених резервних майданчиках.

Міжнародна організація “Репортери без кордонів” засудила ці атаки і назвала їх воєнними злочинами, які ставлять під загрозу свободу слова та доступ до достовірної інформації.

Для редакцій удари порушили й практичне питання: як продовжити інформувати аудиторію та зберегти роки журналістської роботи, якщо основний сервер знищено, а провайдер не відповідає?

Про те, що таке дата-центри, чому їх пошкодження одночасно зачіпає багато сервісів і як підготуватися до втрати доступу до сайту ZMINA поговорила з експертом з питань цифрової безпеки, технічним директором DevaTech Павлом Бєлоусовим.

Колаж створено за допомогою ШІ з використанням оригінальних фото

Дата-центри зберігають інформацію та забезпечують роботу багатьох сервісів

Поясніть простою мовою, що таке дата-центр? Що розташоване всередині цієї будівлі та для чого воно потрібне?

Це приміщення, де знаходиться велика кількість комп’ютерів — серверів. Вони зберігають, обробляють і передають інформацію, виконують обчислення. Ці сервери розміщені в спеціальних шафах і можуть виконувати різні завдання для різних компаній.

Чому існують дата-центри? Тому що окремій компанії не завжди вигідно самостійно будувати й утримувати всю необхідну інфраструктуру. Потрібно мати приміщення, підтримувати температуру, забезпечувати резервне живлення, наймати спеціалістів для обслуговування. Умовно, я можу поставити десять серверів у квартирі. Але там можуть вимкнути електрику, сусіди можуть затопити приміщення, обладнання нагріватиметься. Дата-центр забезпечує умови для стабільної роботи й надає ці потужності в оренду.

Яка інформація там може зберігатися?

Дуже різна. Наприклад, дані інтернет-магазину, інформація про покупки у великій торговельній мережі або про банківські транзакції. Якщо щодня відбувається велика кількість операцій, за місяць накопичується величезний масив даних. Його потрібно зберігати й швидко обробляти. Так само серверні потужності використовують медіа: для розміщення сайтів, зберігання матеріалів, передавання відео чи радіотрансляцій. Один дата-центр може обслуговувати багато різних компаній. Саме тому його пошкодження зачіпає одразу багато сервісів.

Після російських ударів по дата-центрах частина українських медіа втратила доступ до сайтів або мала перебої з трансляціями. Що саме виходить із ладу під час таких атак і чому наслідки відчувають одразу багато редакцій?

Потрібно розрізняти роботу сайту й передавання відео. Текстовий контент потребує значно менше ресурсів, ніж відеотрансляція для великої аудиторії. Якщо відео дивиться одна людина — це одне навантаження. Якщо його одночасно дивиться мільйон людей, потрібні відповідні серверні потужності, щоб передати цей контент усім. У студії трансляція може тривати. Сигнал зі студії надходить до дата-центру, а звідти поширюється далі. Якщо обладнання на цьому шляху виходить із ладу, користувачі відчувають це одразу: трансляція переривається, хоча сама редакція продовжує працювати.

Чому редакції використовують потужності в Україні? Чи не простіше одразу розміщувати все за кордоном?

Для української аудиторії використання місцевих потужностей може бути вигіднішим із погляду вартості та швидкості передавання даних. Особливо коли йдеться про відео, яке створює великий трафік. Обладнання можна орендувати й за кордоном. Але перенаправлення трансляції може змінити її вартість, затримки та доступну якість — залежно від того, які потужності й канали зв’язку використовують.

Багато медіа вже розміщують свої сайти на закордонних серверах. Якщо їхня інфраструктура не залежить від пошкодженого майданчика в Україні, безпосередньо цей удар може не вплинути на роботу сайту. Так само окремо може продовжувати працювати трансляція на YouTube.

Якщо основне обладнання знищено, чи можна швидко повернути трансляцію?

Це залежить від того, як побудовано резервування. Якщо підготовлено інші потужності, роботу можна перевести на них. Але резервна інфраструктура не завжди розрахована на таке саме навантаження, як основна. Можна порівняти це з доставкою посилок. Є великий логістичний центр і менші майданчики. Якщо великий центр пошкоджено, посилки перенаправляють через інші. Доставка триває, але може займати більше часу. З дата-центрами схожа ситуація. Сервіс можуть відновити, але він певний час працюватиме з обмеженнями. Наприклад, замість відео високої роздільності користувач отримуватиме нижчу якість.

Експерт з питань цифрової безпеки, технічний директор DevaTech Павло Бєлоусов. Фото: Накипіло освіта

Недоступний сайт не обов’язково означає втрату архіву

Якщо сайт не відкривається, чи означає це, що всі матеріали редакції знищено?

Ні, усе залежить від того, чи є резервні копії та де вони зберігаються. Дані можуть копіюватися до іншого дата-центру, зокрема за кордоном. Якщо з основним майданчиком щось стається, їх відновлюють з іншого місця або переводять роботу на інші потужності. Важливо також розуміти різницю між даними сайту та прямою трансляцією. Якщо трансляцію ніхто не записує, вона не обов’язково десь зберігається. Про запис потрібно подбати окремо.

Від чого залежить, скільки інформації можна втратити?

Від частоти резервного копіювання. Уявімо, що копія сайту створилася о 12:30. О 13:00 редакція опублікувала ще одну новину, а потім стався збій. Якщо відновлювати сайт із копії за 12:30, пізнішої новини в ній не буде. Тобто можна втратити матеріали за певний проміжок часу. Але це набагато менша втрата, ніж увесь архів за 12–15 років.

Чому не можна повністю покладатися на резервні копії хостинг-провайдера?

Під час війни можуть бути пошкоджені й основні, й резервні потужності. Наприклад, дата-центр у Києві зберігає резервні копії у Львові. У мирний час імовірність одночасної серйозної аварії на обох майданчиках значно нижча. Але під час війни удари можуть бути й по Києву, і по Львову. Компанія не може нескінченно збільшувати кількість резервних майданчиків, адже це дорого. Тому редакції також потрібно самостійно дбати про свої дані.

А перенесення даних за кордон повністю вирішує проблему?

Воно зменшує загрозу фізичного знищення внаслідок російського удару, але не усуває всі ризики. Залишаються технічні збої, кібератаки та інші проблеми. Тому потрібно поставити собі просте запитання: якщо завтра сайт не відкривається, хостинг-провайдер не відповідає, а дата-центр знищений — що ми робимо далі? Якщо є резервна копія та зрозумілий порядок відновлення, відповідь є. Якщо відповіді немає, цим потрібно зайнятися заздалегідь.

Експерт з питань цифрової безпеки, технічний директор DevaTech Павло Бєлоусов. Скірншот з відео правозахисної асоціації FREERIGHTS.

Перебої в роботі медіа створюють простір для паніки та дезінформації

Чого Росія намагається досягти такими ударами?

Тут кілька складових. Якщо говоримо про медіа, вони інформують громадян про те, що відбувається. Уявімо, що одночасно перестали працювати кілька великих новинних сайтів. Це створює простір для маніпуляцій, поширення неправдивих повідомлень і паніки. Подібні спроби ми бачили на початку повномасштабного вторгнення, коли масово зламували сайти.

Друга складова — зв’язок. Дата-центри можуть забезпечувати роботу систем інтернет-провайдерів. Збій у цих системах також здатен вплинути на доступ до інтернету. Люди залишаються без звичних каналів комунікації, і це посилює розгубленість.

Третя — економічні наслідки. Бізнес залежить від обробки даних, а пошкоджене обладнання потрібно замінити. Відновлення потребує грошей і часу.

Тобто наслідки можуть виходити далеко за межі недоступного сайту?

Так. Обробка даних присутня в багатьох послугах, якими ми користуємося щодня, навіть якщо не замислюємося про це. Це можуть бути платіжні сервіси, системи відеоспостереження, сигналізації, різні застосунки. Усе залежить від конкретної інфраструктури та її резервування. Тому дата-центри не є чимось віддаленим від нашого повсякденного життя. Вони опосередковано забезпечують роботу багатьох звичних речей, а порушення їхньої роботи може мати одночасно інформаційні й економічні наслідки.

Редакція повинна мати доступи до хостингу та план дій на випадок аварії

Як редакції перевірити свою готовність до таких ударів? З чого почати, скажімо, невеликому регіональному медіа?

Почніть з такого сценарію: ви зранку прийшли на роботу, хочете опублікувати новину, а сайт не відкривається. Які ваші дії? Зазвичай відповідь така: зателефонуємо технічному спеціалісту. Добре, а якщо він не відповідає? Що ви робите далі? Цей алгоритм потрібно прописати. У невеликих редакцій часто бракує ресурсів. Сайт колись хтось зробив, він працює, але команда не завжди знає, як усе влаштовано. Тому важливо мати доступи до хостинг-акаунту чи сервера. Якщо ваш спеціаліст недоступний, інший фахівець насамперед попросить ці доступи, щоб з’ясувати, що сталося. Без них допомогти буде значно складніше.

Які запитання керівник редакції має поставити технічній команді?

Де доступи до нашого хостингу або сервера? Де зберігаються резервні копії? Як часто вони створюються? Чи перевіряли, що з них справді можна відновити сайт? Ці запитання допомагають узяти ситуацію під контроль. Якщо редакція навіть не знає, як усе організовано, варто почати з того, кому вона платить за роботу сайту. Можна звернутися до хостинг-провайдера й попросити пояснити, як у нього побудовано резервне копіювання.

Як часто потрібно створювати резервні копії?

Це залежить від потреб редакції та кількості матеріалів. Наприклад, для невеликого регіонального медіа, яке публікує п’ять–десять новин на день, може бути достатньо щоденної копії. Головне — розуміти, який обсяг роботи ви ризикуєте втратити між двома копіюваннями. Створення копій можна налаштувати на кінець робочого дня або на ніч, коли навантаження менше. Важливо, щоб це відбувалося систематично.

Якщо резервні копії створюються автоматично, цього достатньо?

Їх потрібно періодично перевіряти. Резервна копія — це архів, у якому містяться файли, база даних та інші складові сайту. Сам факт існування архіву ще не означає, що відновлення пройде успішно. Потрібно пробувати розгортати ці копії на окремому майданчику, не на основному сайті, і дивитися, чи все працює. Періодичність залежить від ваших процесів: це може бути раз на тиждень або раз на місяць. Якщо відновлення працює, продовжуємо створювати копії. Якщо ні — з’ясовуємо проблему, поки основний сайт доступний.

Де краще зберігати копії?

Добре мати їх у різних місцях. Наприклад, одну — у хостинг-компанії, іншу — у хмарному сховищі, ще одну — на фізичному носії, який є у редакції. Якщо основний сервер знищено, але у вас є резервна копія, можна орендувати інший сервер або відкрити новий хостинг-акаунт і перенести дані туди. Ключове — мати і самі дані, і необхідні доступи. Тоді спеціаліст зможе відновити роботу.

Що можуть зробити редакції, які хочуть скоротити час простою?

Можна створити дзеркало сайту — його копію на іншому сервері. Наприклад, основний сервер розташований в Україні, а запасний — у Нідерландах. Також можна налаштувати перемикання на інший сервер, якщо основний перестав працювати. Але це дорожче, тому що ви утримуєте додаткову інфраструктуру. Потрібно оцінювати свої потреби й можливості.

Для невеликої редакції найважливіше — регулярні резервні копії, доступ до них і зрозумілий алгоритм дій. Для більшого медіа, якому критично важливо швидко повертатися до роботи, варто розглядати запасні майданчики.

Які профілактичні дії потрібні, окрім копіювання даних?

Потрібно перевіряти власну інфраструктуру на вразливості й тестувати різні сценарії. Умовно: щось вимкнулося — що ми можемо зробити, як продовжуємо працювати? Вплинути на сам факт атаки редакція не може. Але може підготувати резервні копії, запасні майданчики та порядок дій. Саме цим потрібно займатися заздалегідь.