Одним із прикладів вона назвала розслідування журналіста Юрія Ніколова про закупівлю Міністерством оборони продуктів харчування за завищеними цінами. Найбільшого розголосу набула інформація про яйця, які відомство, згідно з оприлюдненими документами, планувало закуповувати по 17 гривень за штуку.
Однією з головних тем дискусії стала історія "Ініціативи 143" – спільної акції українських редакцій, які в липні опублікували розслідування "Слідства.Інфо" та Центру протидії корупції (ЦПК). Його автори зʼясували, що харківський бізнесмен Олександр Сухачов, рідний брат директора ДБР Олексія Сухачова, придбав 143 обʼєкти нерухомості за цінами, значно нижчими за ринкові.
Очільник ДБР наголосив, що йдеться про особисте життя його брата, та запропонував журналістам звернутися безпосередньо до Олександра Сухачова. За словами посадовця, розмова зіпсувала йому тренування та робочий настрій.
Ще близько двох третин вважають, що держава має гарантувати свободу слова навіть для поглядів, які суспільство може сприймати як хибні або образливі.
Редакторка-засновниця "Слідства.Інфо" Анна Бабінець зазначила, що якби розслідування опублікували лише на платформах "Слідства.Інфо" та ЦПК, його, ймовірно, прочитали б кілька десятків тисяч людей або близько 100 тисяч.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан заявила, що заборона на поширення інформації та сам позов мають на меті чинити тиск на журналістів.
Спочатку матеріал опублікували вісім медіа, а згодом до них приєдналися ще дві редакції.
Текст опублікували "Суспільне", "Українська правда", "Схеми", hromadske, "Дзеркало тижня", NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто
Окупаційні кримські медіа формують у жителів півострова викривлене уявлення про паливну та енергетичну кризи.
У міжнародній організації зафіксували зростання інформаційної співпраці між Пекіном і Москвою, яка охоплює окуповані українські території, медіаобміни та просування російської пропаганди.
Рада Європи рекомендує доопрацювати аналізовані статті за кількома ключовими напрямами.
У резолюції також рекомендується посилювати присутність жінок і різноманіття в новинах, розважальному контенті, спорті, політичному висвітленні та рекламі. Окремо наголошується на необхідності підтримувати участь жінок на керівних посадах у журналістиці, продюсуванні та творчих професіях.
Запуск англомовної сторінки має допомогти посилити присутність історій Херсонщини в міжнародному інформаційному просторі
У федераціях висловили солідарність з українськими журналістами й закликали до міжнародної відповідальності за атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема медіа, в Україні.
Лише за період із 24 квітня до 24 травня 2026 року ІМІ зафіксував 13 нових випадків. Серед них – руйнування і пошкодження майна редакцій, кіберзлочини та юридичний тиск.
Учасники заходу наголосили, що попри постійний стрес, економічну нестабільність, онлайн-атаки та роботу в умовах війни, саме жінки сьогодні становлять близько 80% української медіаспільноти. Вони продовжують працювати на передовій, документують воєнні злочини, ведуть репортажі з лінії фронту та забезпечують суспільство і світ достовірною інформацією.
Згідно зі звітом, показник згадок про гендерно зумовлене насильство поступово знижується: у 2018 році (на тлі руху #MeToo) він становив 2,2%, а у 2025 році він впав до 1,3%.
Загиблих і поранених серед працівників немає.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.