“Ініціатива 143”: на Donbas Media Forum розповіли, як журналістська солідарність допомогла протистояти цензурі
Спільні дії журналістів і громадських організацій можуть допомогти протидіяти спробам цензури, привертати увагу до корупційних розслідувань і впливати на рішення державних органів. Одним із прикладів стала “Ініціатива 143”, завдяки якій українські медіа поширили розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР), попри судову заборону його авторам публікувати матеріал. Згодом апеляційний суд скасував це обмеження.
Про це йшлося під час панельної дискусії “Ініціатива 143: як спільні дії журналістів і громадськості змінили плани уряду?”, яка відбулася 9 жовтня в Києві в межах Donbas Media Forum 2026, передає ZMINA.
Використано оригінальні фото. Колаж створено за допомогою ШІУчасники й учасниці обговорили, як журналістські розслідування допомагають викривати корупцію, чому результати цієї роботи не завжди помітні одразу та як розповідати про зловживання посадовців, не посилюючи недовіру суспільства до державних інституцій. Модерувала розмову головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар.
Однією з головних тем дискусії стала історія “Ініціативи 143” – спільної акції українських редакцій, які в липні 2026 року опублікували розслідування “Слідства.Інфо” та Центру протидії корупції (ЦПК). Його автори зʼясували, що харківський бізнесмен Олександр Сухачов, рідний брат директора ДБР Олексія Сухачова, придбав 143 обʼєкти нерухомості за цінами, значно нижчими за ринкові.
Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк розповіла, що судова заборона стала несподіванкою для команди, яка на той момент уже завершувала підготовку розслідування.
6 липня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив ЦПК, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак поширювати інформацію про майно, фінансові операції та інвестиції Олександра Сухачова. Причому рішення ухвалили ще до виходу матеріалу.
За словами Каленюк, спочатку команда розглядала можливість опублікувати розслідування попри заборону. Однак юристи пояснили, що навіть рішення суду, яке журналісти вважають незаконним, необхідно виконувати до його скасування.
Тому ЦПК та “Слідство.Інфо” вирішили оскаржувати ухвалу й водночас публічно розповіли про спробу обмежити їхню роботу.
У відповідь на це 17 липня вісім українських медіа одночасно опублікували матеріал. До акції долучились “Українська правда”, Суспільне, “Схеми”, hromadske, “Дзеркало тижня”, NV, Bihus.Info та “Телебачення Торонто”.
Згодом розслідування поширили й інші редакції. За даними “Слідства.Інфо”, за перші три дні до ініціативи долучилися 27 медіа та організацій, а публікації зібрали майже 4 мільйони переглядів.
Керівниця “Слідства.Інфо” Анна Бабінець звернула увагу на те, що завдяки підтримці інших редакцій розслідування побачила значно більша аудиторія, ніж якби його опублікували лише на платформах авторів.
Вона також припустила, що широкий розголос міг вплинути на подальший судовий розгляд. Зокрема, 24 вересня Київський апеляційний суд скасував заборону Печерського райсуду. Після цього “Слідство.Інфо” та ЦПК змогли самостійно оприлюднити матеріал.
На думку Бабінець, ця історія показала, що журналістська солідарність може бути не лише способом підтримати колег, а й дієвим інструментом захисту свободи слова. Спільна реакція медіа також здатна впливати на практику судових заборон журналістських матеріалів.
Водночас співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу та радниця голови правління інформаційного мовлення Суспільного Ангеліна Карякіна наголосила, що успіх “Ініціативи 143” варто оцінювати не лише за кількістю редакцій, які до неї долучилися.
За її словами, важливішим стало те, що розслідування погодилися поширити провідні українські медіа, які мають значну аудиторію та впливають на суспільну дискусію.
Карякіна пояснила, що рішення про участь у спільній публікації редакції ухвалювали самостійно. Вони вивчали матеріал, оцінювали його якість і можливі юридичні ризики. Частина медіа не долучилася до ініціативи через зауваження до самого розслідування, однак усе одно розповіла своїм читачам про судову заборону та реакцію журналістської спільноти.
Тож Ангеліна переконана, що головна умова успіху таких ініціатив – готовність редакцій діяти спільно, навіть якщо вони мають різні погляди та редакційні підходи.
Карякіна зауважила, що журналістська солідарність може проявлятися по-різному: як у спільній відмові від певних дій, так і в одночасному поширенні суспільно важливої інформації, яку намагаються приховати.
До дискусії також долучилися заступниця шеф-редактора Bihus.Info Леся Іванова, керівниця підрозділу детективів НАБУ Уляна Чучкевич та керівник відділу з питань врядування, верховенства права, європейської інтеграції та громадянського суспільства Представництва Євросоюзу в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага.
Нагадаємо, що 12 жовтня директор ДБР Олексій Сухачов уперше прокоментував розслідування. У розмові з журналістами “Слідства.Інфо” посадовець назвав викладену інформацію неправдивою та заявив, що не має стосунку до майнових справ свого брата.