85% українців підтримують право критикувати владу без страху переслідування – дослідження
Близько 85% українців вважають, що люди повинні мати можливість публічно критикувати владу без страху переслідування, а понад 80% переконані, що навіть під час воєнного стану влада має діяти в межах Конституції.
Такі результати показало всеукраїнське дослідження “Цінності свободи в Україні”, яке презентували президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук та директор інституту Михайло Камчатний.
Дослідники вивчали, як українці ставляться до особистої та економічної свободи, ролі держави, свободи слова, цензури, приватної власності, підприємництва, податків, військової служби, освіти, медицини, пенсійного забезпечення та соціальної допомоги.
Опитування провели із 17 червня до 6 липня серед 1600 людей, які на момент дослідження жили в Україні. Воно охопило всі підконтрольні уряду регіони країни, а респонденти відповідали на запитання онлайн. Дослідження провела New Image Marketing Group на спеціалізованій платформі для онлайн-опитувань LEMUR. Результати розподілили за великими регіонами України.
Більшість підтримує право критикувати владу
Один із блоків дослідження стосувався свободи слова та припустимих обмежень під час війни. Близько 85% опитаних повністю або частково погодилися, що українці повинні мати право публічно критикувати владу без страху переслідування. Ще близько двох третин вважають, що держава має гарантувати свободу слова навіть для поглядів, які суспільство може сприймати як хибні або образливі.
Приблизно половина респондентів виступила проти цензури в інтернеті навіть під час війни. Водночас щодо права держави забороняти висловлювання, які вона вважає небезпечними для суспільства, єдиної позиції немає: приблизно по 30% опитаних підтримують такі обмеження, виступають проти них або займають проміжну позицію.
Окремо дослідники запитали про роботу журналістів. Понад 84% респондентів вважають, що журналісти мають право висвітлювати будь-які події, навіть якщо така інформація незручна для влади. Водночас 77% підтримують можливість закривати медіа та блокувати інтернет-ресурси, якщо доведено, що вони співпрацюють з ворогом або допомагають координувати військові удари.
Щодо соціальних мереж і месенджерів думки розділилися сильніше. 52% опитаних погодилися, що це приватні платформи, тому їхні власники мають самостійно встановлювати правила модерації без тиску державних органів. Близько 30% натомість вважають, що держава повинна регулювати цю сферу.
Понад 80% вважають, що влада має дотримуватися Конституції навіть під час війни
Дослідники також запитали українців про межі повноважень держави під час воєнного стану. Понад 80% респондентів погодилися, що влада навіть у цей період не може порушувати закон і виходити за встановлені Конституцією межі.
Водночас значна частина опитаних вважає, що українська влада часто діє всупереч Конституції й не відповідає за це. Після завершення війни 53% респондентів хотіли б суттєво змінити чинну Конституцію або ухвалити нову.
Серед головних функцій держави учасники опитування найчастіше називали забезпечення освіти та охорони здоров’я. До пріоритетів вони також зарахували захист свободи слова і громадянських прав, приватної власності, верховенства права та фізичної безпеки.
Під час обговорення результатів Романчук окремо зупинився на співвідношенні свободи та відповідальності. Він наголосив, що “свобода без відповідальності не існує”, а формально закріплене право втрачає сенс, якщо держава не забезпечує відповідальності за його порушення. На його думку, це стосується, зокрема, захисту приватної власності та роботи правоохоронної і судової систем.
Найбільше довіряють волонтерським організаціям
У соціальній сфері значна частина українців і надалі очікує від держави активної участі в освіті, медицині, пенсійному забезпеченні та допомозі людям, які опинилися в складних обставинах.
45% респондентів вважають, що державну соціальну допомогу мають отримувати люди, які фізично не можуть працювати. Серед груп, які також потребують підтримки, учасники називали ветеранів війни, сім’ї з дітьми та людей у складному матеріальному становищі.
Окремо респондентів запитали про допомогу ветеранам. Значна частина погодилася, що забезпечення гідних виплат і пільг ветеранам є обов’язком держави навіть тоді, коли це збільшує навантаження на бюджет і бізнес. Романчук натомість наголосив на необхідності шукати баланс між соціальними гарантіями та можливостями економіки.
Найбільшу довіру серед перелічених громадських та суспільних інституцій отримали волонтерські організації. Серед інших категорій дослідники називали незалежні медіа та журналістів, правозахисні й антикорупційні організації, міжнародні структури та аналітичні центри. Довіру до останніх висловили лише близько 6% опитаних.
Підсумовуючи результати, автори дослідження звернули увагу на суперечність у поглядах українців: значна частина суспільства підтримує особисті свободи, приватну власність, право критикувати владу та обмеження державного втручання, але водночас очікує від держави активної ролі в соціальній сфері, освіті, медицині та регулюванні економіки. Саме цю різницю між декларованою цінністю свободи та уявленнями про функції держави автори називають одним із важливих результатів дослідження.
Нагадаємо, що під час воєнного стану держава справді може тимчасово обмежувати частину прав і свобод, однак такі обмеження мають спиратися на закон і бути необхідними та пропорційними. Водночас низку конституційних гарантій не можна скасувати навіть у цей період. Зокрема, як пояснювала ZMINA, люди зберігають право оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів влади та посадовців, право на правничу допомогу, захист і низку інших гарантій.
Правозахисники також неодноразово звертали увагу, що сам факт дії воєнного стану не дає державним органам необмежених повноважень. У колонці для ZMINA юрист Данило Попков наголошував, що додаткові обмеження прав мають чітко відповідати Конституції та закону, інакше правова невизначеність може призводити до перевищення повноважень і порушень прав людини.
Фото обкладинки: Софія Середа / BBC
