Дослідження також виявило проблеми із реагуванням правоохоронних органів. Зокрема, 17% жінок, які зверталися по допомогу до поліції, заявили, що їхні справи взагалі не розслідували. Частина опитаних зазначила, що скарги не сприймали серйозно або радили їм змінити власну поведінку.
Дослідження базується на загальнонаціональному репрезентативному опитуванні 1200 людей — 732 жінок та 468 чоловіків. Також дослідники провели 10 інтерв’ю з ключовими респондентами та вісім фокус-груп у Києві, Івано-Франківську, Одесі та Харкові.
Можливість отримати польське громадянство розглядають 34% опитаних, зокрема ті, хто вже подав документи. Не планують отримувати громадянство 46%, ще 20% не визначилися.
Науковці очікують, що результати проєкту допоможуть краще зрозуміти механізми боротьби за рівні права не лише в Україні, а й в інших суспільствах Східної Європи та за її межами.
Ще близько двох третин вважають, що держава має гарантувати свободу слова навіть для поглядів, які суспільство може сприймати як хибні або образливі.
Заналом у столиці може мешкати приблизко пів мільйона ВПО
Опитування допоможе зібрати інформацію про виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю на ринку праці та успішні випадки їх працевлаштування.
Найбільше молодь цікавлять можливості для розвитку і нового досвіду. Зокрема, популярними залишаються стажування та молодіжні обміни в межах країни. Також молоді люди цікавляться культурними проєктами, публічними подіями, освітніми заходами та дискусійними форматами.
Закон вимагає мінімальної явки у 50% плюс один голос. Однак залишається відкритим питання, як саме її рахувати. Зокрема, незрозуміло, чи включатимуть до загальної кількості виборців людей на тимчасово окупованих територіях. Також не визначено, чи запровадять спеціальні процедури реєстрації для українців за кордоном.
Серед соціально-демографічних груп спостерігається подібна тенденція: чоловіки трохи частіше підтримують пропозицію, ніж жінки, а респонденти з вищою освітою і з родин із середнім або високим достатком демонструють трохи більшу готовність погоджуватися на обмін.
За потреби кількість таких локацій збільшать.
9% українців через проблеми з опаленням або електрикою переїжджали в іншу оселю чи населений пункт з осені 2025 року. Серед них 66% переїхали в інший населений пункт, 31% – в іншу оселю в тому ж місті, 3% – за кордон.
Водночас більшість українців заявляють про готовність витримувати війну стільки, скільки буде потрібно. Так відповіли 65% опитаних. Ще 17% сказали, що зможуть терпіти війну лише кілька місяців або пів року.
Національна рада з питань молоді працює як консультативно-дорадчий орган. У ньому представники держави та громадянського суспільства разом формують і реалізують молодіжну політику.
При цьому такий план не має включати офіційного визнання окупованих територій частиною Росії.
Готовність йти на поступки значно вища серед тих, хто не вірить у перемогу України, тоді як серед віруючих у перемогу переважає категоричне "ні".
Номер показував складний шлях ветерана – від служби та війни до повернення додому та зустрічі з близькими.
Соціологи опитали понад 2 тисячі українців, старших за 18 років, які живуть на підконтрольних уряду територіях країни, де не йдуть активні бойові дії
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.