Києво-Могилянська академія дослідить, як військова служба ЛГБТІК+ людей впливає на сприйняття їхніх прав в Україні
Національний університет “Києво-Могилянська академія” разом зі шведським Університетом Седертерна (Södertörn University) проведе дослідження громадянських прав ЛГБТІК+ військових в Україні. Науковці з’ясовуватимуть, чи впливає участь ЛГБТІК+ людей у захисті країни на ставлення суспільства та держави до їхніх вимог щодо рівних прав.
Про початок міжнародного дослідницького проєкту повідомили у соцмережах вишу.
Фото: FrontlinerДослідники планують визначити, наскільки досвід військової служби ЛГБТІК+ людей може впливати на суспільне сприйняття їхньої боротьби за рівні громадянські права в Україні.
Для цього міжнародна команда проаналізує друковані та цифрові медіа, щоб простежити публічні заяви й аргументи, які стосуються прав ЛГБТІК+ військових.
Науковці також проведуть інтерв’ю з ЛГБТІК+ активістами й активістками, а також державними службовцями й службовицями. Окремою частиною роботи стане експериментальне опитування, за допомогою якого дослідники оцінять, як аргументи про військову службу ЛГБТІК+ людей впливають на громадську думку в Україні під час війни.
Керівниця проєкту в НаУКМА, соціологиня Тамара Марценюк зазначила, що після Революції Гідності 2013–2014 років український ЛГБТІК+ рух став помітнішим, зокрема в контексті боротьби за рівні права та європейської інтеграції України.
Вона також звернула увагу на появу у 2018 році руху ЛГБТІК+ військових, який став окремим учасником правозахисної боротьби. За словами Марценюк, міжнародна команда планує дослідити видимість ЛГБТІК+ військових, їхню боротьбу за громадянські права та ставлення українського суспільства до цих процесів.
Науковці очікують, що результати проєкту допоможуть краще зрозуміти механізми боротьби за рівні права не лише в Україні, а й в інших суспільствах Східної Європи та за її межами.
Нагадаємо, що торік вийшло перше комплексне дослідження становища ЛГБТІК+ військових в Україні. Понад 70% опитаних тоді погодилися, що гомосексуальні, бісексуальні та трансгендерні люди долучаються до захисту країни й громадської діяльності так само, як і гетеросексуальні. Найбільше це твердження підтримувала молодь: серед людей віком 16–19 років – 83,2%, а серед 20–29-річних – 81%.
Водночас попередні опитування показували, що видимість ЛГБТІК+ людей у війську не завжди означає повне суспільне прийняття. За результатами одного з досліджень, 44% опитаних нейтрально ставилися до ЛГБТ+ людей, які служать у ЗСУ, 27% – позитивно, а 25% – негативно. При цьому 58% респондентів погоджувалися, що ЛГБТІК+ військові зазнають дискримінації. Майже 70% вважали, що партнери таких військовослужбовців повинні мати право на впізнання та отримання тіла в разі загибелі.
Однією з ключових проблем для ЛГБТІК+ військових залишається відсутність можливості юридично оформити стосунки зі своїми партнерами та партнерками. Через це одностатеві пари не мають частини прав і гарантій, доступних подружжю. Ще у 2023 році ЛГБТІК+ військові разом з активістами розпочали кампанію на підтримку реєстрованих партнерств, а згодом до Верховної Ради внесли відповідний законопроєкт. У жовтні того самого року Міністерство оборони змінило свою попередню позицію і підтримало запровадження реєстрованих партнерств.
Проблема залишається актуальною і під час повномасштабної війни. У лютому 2026 року військовослужбовець 17 бригади Нацгвардії Дмитро Лясковецький та його партнер Євгеній Донець звернулися до суду, щоб встановити факт сімейних відносин. Такий юридичний статус потрібен, зокрема, для отримання гарантій, передбачених для родин військовослужбовців.
Питання прав одностатевих пар також стало частиною євроінтеграційних зобов’язань України. У червні 2026 року ЄС у спільній позиції за переговорним кластером “Основи” привітав намір України ухвалити закон про реєстровані партнерства, зокрема для одностатевих пар. Водночас українські ЛГБТІК+ організації наголошують, що запровадження такого інституту необхідне для забезпечення рівного правового та соціального захисту.
