У ЄС розмірковують над тим, щоб обмежити в’їзд з РФ силовикам та учасникам нападу на Україну

Міністри внутрішньої безпеки Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пропонують ухвалити рішення, щоб учасники російського вторгнення в Україну не могли вільно переміщатись Шенгенською зоною. 

Про це йдеться у їхній спільній заяві. 

Покажчик відстані до російського кордону у Фінляндії. Фото: Reutser

З початком повномасштабної російської війни в Україні низка країн заборонила в’їжджати громадянам РФ на свою територію, серед них Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та чимало інших.

Водночас досі з РФ літаком можна потрапити, наприклад, до Сербії, яка не є членом ЄС, а частина росіян користується транзитним шляхом до Калінінграда. Щодо останнього, то цьогоріч у Литві запропонували супроводжувати гелікоптером такі потяги з Росії. 

Міністри країн Північної Європи наголосили, що ризики для безпеки ЄС з боку РФ збережуться, навіть якщо повномасштабна війна в Україні закінчиться. 

“Сотні тисяч громадян Росії брали участь і досі беруть участь у війні проти України, а чоловіки з військовим досвідом звідти, ймовірно, доповнять і посилять російські організовані злочинні угруповання і таким чином стануть значною кримінальною загрозою для Європейського Союзу”, – вважають вони. 

У заяві не уточнюють, що за кроки можна запровадити, лише кажуть, що “держави-члени повинні вжити всіх необхідних заходів для того, щоб особам, які працюють або працювали в російських збройних силах чи інших збройних групах, що діють від імені режиму, не дозволялося підривати нашу безпеку або вільно пересуватися в межах Шенгенської зони”. 

Символи, що символізують російське вторгнення в Україну, на одному з транзитних потягів з Росії, який намагався проїхати торік через Литву. Залізничників змусили стерти написи, щоб продовжити рух. Фото: delfi.lt

За понад три роки у ЄС змогли потрапити чимало людей, які дезертували з російської армії чи пішли з силових органів, а деякі потрапили до Союзу ще у березні 2022-го.

До прикладу, у Латвії російський експоліціянт Станіслав Башилов через суд домігся отримання статусу біженця, а ще один – Микита Чибрин – також втік до ЄС у перший рік повномасштабного вторгнення. Чибрин був у складі російських військ, які окупували Бучу, але переконує, що нікого не вбивав та не вчиняв інших злочинів. 

За цей час також до Мексики втік російський лейтенант Костянтин Єфремов, який переконував, що бачив мародерства та катування цивільних та військовополонених українців.

Українські правоохоронці могли приїжджати до ЄС на зустріч із такими росіянами, втім, не усі з них погоджувались на це. Правозахисники, які допомагали покидати територію РФ, у 2023 році казали, що припинять таку діяльність. Причиною стала історія Павла Філатьєва, якому допомогли втекти до Франції, де він нібито отримав притулок, що може бути не єдиним випадком в країні.

Прилетівши до Парижа, він розірвав російський паспорт. Правозахисникам Філатьєв казав, що не вчиняв злочинів в Україні, однак шведській газеті Dagens Nyheter розповів: “Деяких з полонених, яких ми взяли, потім розстріляли або повісили”. 

Нагадаємо, що Естонія цьогоріч схвалила вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін. Таке рішення ухвалили на тлі розмов про можливий напад Росії на одну з європейських країн. До прикладу, президент України Володимир Зеленський казав, що такий сценарій може справдитися вже наступного року. 

Плани про вихід з конвенцій про заборону протипіхотних мін та касетних боєприпасів мають також Фінляндія та Польща.