93% перевірених укриттів мають недоліки, найкритичнішою проблемою є доступність для маломобільних людей – звіт Омбудсмана
Згідно з моніторингом Омбудсмана, 93% укриттів цивільного захисту, де люди можуть ховатися під час повітряних тривог, не відповідають вимогам для таких об’єктів. Найбільшою проблемою сховищ залишається доступність для маломобільних людей.
Про це йдеться в аналітичному звіті, який Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець презентував 2 червня.
Фото: фейсбук голови Дарницької РДА міста Києва Олександра КовтуноваЗа даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, на початку 2026 року в Україні налічувалося 66 574 об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційні укриття, бомбосховища, найпростіші укриття), які можуть вмістити близько 16,5 млн осіб.
У звіті Омбудсмана зазначається, що за час повномасштабного вторгнення кількість укриттів збільшилася майже втричі. Проте частина приміщень фонду не функціонує, зачинені, затоплені, захаращені або фізично не доступні для людей з інвалідністю чи не виконують свого призначення.
У другій половині 2025 року команда секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини відвідала в усіх регіонах України 1066 укриттів, які були публічно доступні для населення. До моніторингу не включали укриття в закладах освіти з очним навчанням та об’єкти критичної інфраструктури з обмеженим доступом.
“Ми побачили системну проблему – 93% укриттів, які ми відвідали (991 з 1066. – Ред.), потребували термінового втручання для виконання рекомендацій. 80 об’єктів узагалі були зачинені. Це притому, що ми перевіряли виключно ті укриття, які зазначені на мапі і є в застосунку “Дія”, – сказав Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
Найбільше неробочих укриттів було виявлено у Львівській, Житомирській, Київській, Харківській області та місті Києві. Це означає, що під час тривоги люди бігли б туди, але знаходили б зачинені двері чи повністю аварійний підвал, зазначив Омбудсман.
Найкритичнішою проблемою в усіх об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту залишається доступність для осіб з інвалідністю та МГН, що є одночасно найпоширенішим і найменш вирішуваним викликом у сфері функціонування публічно доступних захисних споруд цивільного захисту.
“За словами деяких балансоутримувачів найпростіших укриттів, розташованих у підвалах житлових будинків у Києві, мешканці часто віддають перевагу укриттю на станціях метрополітену, якщо вони розташовані поблизу”, – йдеться у звіті.
Загалом монітори надали 3996 рекомендацій щодо поліпшення стану об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Лише 80 укриттів не отримали жодних зауважень. Серед них – 66 найпростіших укриттів, 12 захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів) і дві споруди подвійного призначення.
Монітори оцінили стан 266 захисних споруд цивільного захисту, до яких входили сховища та протирадіаційні укриття. Більшість рекомендацій стосувалися доступності для маломобільних людей (101 споруда), запасів харчування та води (91 споруда), ліків для надання першої медичної допомоги (55), табличок або покажчиків напрямку руху (51), а також засобів пожежогасіння (44).
Зазначається, що виявлені бар’єри мають типовий характер. Зокрема, вхід до підвалу або сховища розташований нижче рівня землі, має круті та вузькі сходи. Ширина сходового маршу та дверних прорізів не підходить для крісел колісних. Перед входом немає місця для маневрування.
“Порогів і перепадів рівня підлоги всередині укриття, як правило, декілька. Тактильне маркування, контрастне позначення сходинок і кнопки виклику чергового відсутні. Навіть якщо людина фізично здатна подолати вхід зі сторонньою допомогою, рух усередині укриття для особи на кріслі колісному залишається вкрай ускладненим”, – описується у звіті.
Найпоширенішою відповіддю балансоутримувачів щодо усунення цієї проблеми була “технічна неможливість забезпечення безбарʼєрності”. У деяких випадках зазначалося, що встановлення стаціонарних пандусів може ускладнити евакуацію або зменшити пропускну спроможність входів до укриттів. Менша частина балансоутримувачів збиралася покращити доступність захисних споруд.
У кількох випадках відповідальні за сховища розпочали підготовку проєктно-конструкторської документації щодо облаштування елементів безбарʼєрності. Для цього у двох випадках залучали кошти міжнародних донорських організацій (у будівлях закладів професійної освіти). Проте більшість балансоутримувачів посилалася на обмежені фінансові ресурси як на основний фактор, зазначено в аналітичному документі.
За словами Омбудсмана, існують десятки нормативно-правових актів щодо функціонування укриттів, проте бракує єдиного документа для всіх органів влади. Інша проблема полягає у фінансуванні.
“Ми виявили, що найпростіші укриття, яких є понад 40 тисяч, узагалі не фінансуються з державного бюджету. І дуже часто на них не передбачають фінансування й органи місцевого самоврядування. Буває, що хочуть перекласти це на ОСББ”, – додав Лубінець.
Звіт Омбудсмана містить низку рекомендацій для уряду, зокрема: терміново напрацювати один сталий документ щодо укриттів; закласти фінансування в державний бюджет; передбачити компенсацію для об’єднаних територіальних громад; напрацювати алгоритм залучення міжнародної фінансової допомоги на облаштування бомбосховищ і укриттів.
Нагадаємо, Укрзалізниця встановлює по всій країні понад 800 модульних укриттів. Їх розміщують біля об’єктів, які забезпечують рух потягів, а також на станціях, де немає стаціонарних сховищ.
Про те, що права на укриття під час ракетної атаки позбавлені в’язні в Лук’янівському СІЗО, розповіла в колонці адвокатка Тетяна Козаченко.
