Насильство над дитиною в сім’ї: куди повідомляти та який захист передбачений законом

В Україні заборонено фізичні та інші покарання дитини, які принижують її людську гідність. Дорослі, що оточують, мають повідомляти про можливе насильство поліції чи службі в справах дітей.  

Про це розповіли в Міністерстві юстиції України.

Фото: ілюстративне Pixabay

Якщо дитина розповідає в школі, що її б’ють удома, чи сусіди чують за стіною крики, сварки та дитячий плач, це є сигналом для дорослих повідомити про можливе насильство в сім’ї. Збирати докази чи чекати повторного випадку не потрібно, зазначають у Мін’юсті. Перевіряти обставини мають уповноважені органи.

Проявами фізичного насильства є стусани, штовхання, щипання, ляпаси. Погрози, залякування й приниження можуть кваліфікуватись як психологічне насильство. Умисне позбавлення їжі, одягу, залишення без догляду, перешкоджання лікуванню або навчанню можуть бути проявами економічного насильства.

“Держава забезпечує захист дитини від сексуального насильства, зокрема з боку батьків або інших законних представників. Воно може відбуватися як із фізичним контактом, так і без нього – наприклад, через сексуальну експлуатацію дитини для створення порнографічних матеріалів”, – звернули увагу в міністерстві.

Повідомляти про насильство потрібно вже після першого випадку. Систематичність є ознакою кримінального правопорушення (стаття 126-1 Кримінального кодексу України). Окремий випадок може бути підставою для адміністративної відповідальності або відповідальності за іншою статтею Кримінального кодексу.

Дитина, яка стала свідком домашнього насильства, теж вважається постраждалою незалежно від того, чи заподіяно їй фізичну шкоду. Під час звернення до поліції важливо про це повідомити. 

Коли стало відомо про насильство щодо дитини, необхідно повідомляти:

• у разі безпосередньої небезпеки – поліцію за номером 102;
• за необхідності екстреної медичної допомоги викликати її за номером 103;
• службу в справах дітей.

“Повідомити потрібно невідкладно, протягом однієї доби, за місцем виявлення або перебування дитини. За безпосередньої небезпеки чекати до завершення цього строку не можна”, – наголосили у відомстві.

Також необхідно зберегти наявні матеріали та подбати про приватність дитини. Повідомлення з погрозами, медичні документи та відомості про свідків допоможуть встановити обставини. Збирати їх слід без ризику для дитини. Передавати матеріали потрібно уповноваженим органам та фахівцям, які допомагають дитині. Водночас заборонено розголошувати чи публікувати інформацію про дитину, яка може заподіяти їй шкоду.

Якщо насильство вчиняє один з батьків, інший може звернутися по захист дитини. Також звертатися до суду в інтересах дитини можуть баба, дід, повнолітні брат чи сестра, мачуха або вітчим. Дитина має право особисто звернутися по захист до служби в справах дітей, органу опіки та піклування та інших уповноважених органів.

За безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої дитини поліція може винести терміновий заборонний припис строком до 10 діб. Це зобов’яже повнолітнього кривдника залишити місце проживання дитини, заборонити входити туди та контактувати з нею. 

Обмежувальний припис видає суд на строк від одного до шести місяців. Він може передбачати заборону наближатися, контактувати чи перебувати в спільному житлі, а також обмеження спілкування з постраждалою дитиною. 

Консультацію та підтримку можна отримати: 

• 1547 – урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству та насильству стосовно дітей;
• 116 111 з мобільного або 0 800 500 225 зі стаціонарного – національна гаряча лінія для дітей та молоді;
• 0 800 213 103 – система надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Усі діти мають право на безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу – консультації, роз’яснення, допомогу зі складенням заяв, скарг і процесуальних документів, а також захист і представництво інтересів. Дитина може самостійно звернутися по консультацію. 

За перше півріччя 2026 року в Україні було зафіксовано 35 821 звернення про домашнє насильство. Серед них 2608 – від дітей.