Росія на державному рівні продовжує радянську практику знищення української ідентичності – правозахисники
У сучасній Росії практики катування та тиску щодо полонених українських громадян свідчать, що влада на державному рівні прагне знищити українську ідентичність, наслідуючи тактику часів СРСР.
Про це йшла мова під час презентації аналітичного звіту МІПЛ “Знищення української ідентичності як державна політика СРСР і Росії”.

Опитані українські військові, яких вдалося повернути з полону, розповіли, як в місцях несвободи їм нав’язували російську ідентичність та забороняли спілкуватися українською.
В камерах на стіні зазвичай висів текст російського гімну, а навпроти вбиральні – портрет російського диктатора Путіна. Наглядачі змушували вчити напам’ять пісні, щоб бранці повторювали їх під час фізичних вправ. Тих, хто відмовлявся це робити, жорстоко били.
Як приклад знущань у російських місцях несвободи виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко навела історію опитаного нею полоненого, уродженця Заходу України. Російські наглядачі били його, бо він не розумів і не говорив російською мовою.
“Росіяни впевнені в тому, що обов’язково всі в Україні говорять і знають російську мову. Можливо, частково так і є, але насправді у нас зараз росте нове покоління дітей, які вже не знають чи давно не говорять російською. Але Росія вважає, що так не має бути. Вона постійно говорить наративи про єдиний народ, спільне коріння, про те, що як могли піти брат на брата, намагаючись змінити свідомість військовополонених, урівняти всіх, показати, що ми єдині”, – каже Катриченко.
Правозахисники упевнені, що таким чином російська влада вчиняє не лише воєнний злочин, а й злочин проти людяності з елементами геноциду.

Аналітик МІПЛ Владислав Гаврилов розповів, що аналіз радянських та російських практик показав, як у СРСР та сучасній РФ українців переслідують системно, виділяючи їх в окрему групу. Члени цієї групи мають виразну українську ідентичність і потенціал для спротиву.
Ні сучасна російська, ні радянська влади не визнавали суб’єктність України. У часи становлення СРСР членів українського уряду, інтелігенцію та учасників збройних підрозділів переслідували. Згодом під час Великого терору 1937–1938 років людей почали масово вбивати. Показові процеси та репресії сталінської доби у СРСР починались саме з полювання на “диверсантів”.
Дослідники кажуть, що подібну ситуацію бачать зараз на окупованих росіянами територіях, де переслідують всіх, хто може чинити спротив. Кілька років тому російський диктатор Путін відкрито визнав “напружену ситуацію” через партизанський рух.
“Ми знаємо про трагічну історію з письменником Володимиром Вакуленком, якого закатували в Ізюмі. Мера міста Дніпрорудне Євгенія Матвєєва також вбили у російському ув’язненні. Росіяни переслідують, ув’язнюють цивільних, затриманих за їхню позицію, думки, як і раніше в СРСР переслідували дисидентів. І цей цинізм катувань і нав’язування російської ідеології співробітники тюрем черпають від своїх радянських натхненників. Методики катування, які вони застосовують, побиття, психологічний тиск, приниження людської гідності, це все, що вже відбувалося, і те, що відбувається зараз”, – каже Гаврилов.

Думку про те, що російські методи катування такі ж як використовувалися в СРСР, підтвердив й військовослужбовець бригади “Азов”, колишній полонений, Дмитро Канупер. Той згадує з полону побиття, катування електрострумом, поміщення під нігті голок під час допитів, шрамування, психологічний тиск та погрози зґвалтуванням.
“Мій перший етап почався в Таганрозі. Там треба було вивчати і регулярно співати їхні пісні. Крім пісень групи “Любе”, нас змушували слухати пісні з “ДНР”, щось на кшталт, “Ти вставай, Донбас”. Якщо ти не знав напам’ять куплети, тебе били, змушували починати спочатку, поки не заспіваєш правильно. Щонайменше два рази на день у нас була перевірка, під час якої ти бігаєш повністю зігнутий. Камера була розміром десять, дванадцять квадратних метрів, в якій перебувало вісім людей”, – розповів колишній бранець.
Під час наступного етапу бранця утримували в Донецькому СІЗО, де навпроти туалету повісили портрет Путіна. У колонії в Макіївці Канупера та інших українських військовополонених змусили вивчити понад два десятки пісень, що безперервно лунали з 18-ї до 22-ї години.
Медійна ініціатива за права людини раніше отримувала свідчення 72 визволених українських бранців. Їх незаконно утримували у російських СІЗО №1 у Курську, СІЗО №2 в Таганрозі й СІЗО №2 в Новозибковому. Більшість опитаних (80%) казали, що регулярно зазнавали насильства з боку працівників колоній.
Нагадаємо, що за понад два десятки років путінізму у Росії репресії сягнули радянського рівня, а деяких радянських дисидентів переслідують повторно. У 2023 році майже кожен п’ятий, засуджений за теракт російським судом, походив з України.
Окрім штрафів та ув’язнення, у РФ можна опинитися на примусовому психіатричному лікуванні, як у СРСР.
Разом з цим російські високопосадовці відкрито закликають “винищувати” критиків, а українцям в окупації погрожують трудовими таборами Сибіру.
Фотографія обкладинки: Andriy Blokhin/Shutterstock