Омбудсман вимагає від уряду ухвалити Державну програму забезпечення житлом ВПО

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини виявив, що в Україні не вистачає механізмів для забезпечення житлом переселенців, і наголошує на необхідності ухвалити державну програму, яка б розв’язувала питання фінансування, розподілу ресурсів та задоволення потреб ВПО.

Про це йдеться в щорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році.

Офіс Омбудсмана нагадує в документі, що війна спричинила безпрецедентний рівень переміщення населення всередині країни. Значна частина українців була змушена залишити свої домівки, втративши житло та основні засоби для існування.

“Це створило надзвичайне навантаження на державну інфраструктуру й органи місцевого самоврядування, які повинні були забезпечити ВПО житлом, не маючи для цього достатніх ресурсів чи належної законодавчої підтримки”, – окреслюється в щорічній доповіді.

З плином часу проблема із забезпеченням житлом ВПО не втрачає своєї актуальності, про що свідчать результати моніторингу Офісу Омбудсмана та низки гуманітарних організацій. 

В Офісі Уповноваженого переконані, що для розв’язання цієї проблеми необхідно провести, зокрема, моніторинг потреб ВПО, запровадити механізми розподілу житлових ресурсів серед різних регіонів залежно від потреб та наявних можливостей, ухвалити програмні рішення підтримки на довгостроковій основі, включно із соціальною орендою, адаптацією житлових умов для осіб з особливими потребами.

На сьогодні велика кількість ВПО продовжує мешкати в місцях тимчасового проживання (МТП).

Повідомляється, що задля вивчення умов проживання ВПО в МТП протягом 2024 року секретаріат Омбудсмана провів 1 262 моніторингові візити до 23 областей України та міста Києва. Під час візитів співробітники Уповноваженого виявили низку проблем, з якими постійно стикаються переселенці в МТП. Серед них:

• незадовільні санітарно-гігієнічні умови;
• недостатня кількість санвузлів та душових;
• непристосованість приміщень для представників маломобільних груп населення;
• недостатнє меблювання;
• відсутність облаштованого укриття й особистого простору для ВПО.

За результатами візитів Офіс Омбудсмана надав органам влади 3 156 рекомендацій щодо покращення умов проживання в МТП та погодження їх з мінімальними вимогами для життєзабезпечення ВПО. Повідомляється, що з цієї кількості рекомендацій органи влади виконали 29%. 66% перебувають у статусі виконання.

Це свідчить про те, що переселенці продовжують проживати в неприйнятних умовах, наголошують співробітники Офісу Уповноваженого і висловлюють переконання, що саме тому одним з інструментів щодо забезпечення житлом ВПО на національному рівні та координації діяльності органів влади, органів місцевого самоврядування та міжнародних і національних організацій є ухвалення Державної програми забезпечення житлом ВПО.

“Програма має забезпечити постійне та стабільне фінансування для забезпечення житлом ВПО, зокрема через залучення державних і приватних інвестицій, а також міжнародних донорів, передбачати механізми моніторингу потреб ВПО та розподілу житлових ресурсів серед різних регіонів залежно від потреб і наявних можливостей, програмні рішення підтримки на довгостроковій основі, включаючи соціальну оренду, адаптацію житлових умов для осіб з особливими потребами”, – обґрунтовується в доповіді. 

Офіс Омбудсмана наводить приклад родини, яка переїхала з Донецької області до Києва на початку повномасштабного вторгнення. Вони не можуть стати на квартирний облік, бо живуть у Києві менш ніж п’ять років. Отримати соціальне житло чи житло для тимчасового проживання ВПО також не можуть через відсутність такого житла, а розмір заробітної плати медичних працівників не дозволяє скористатися програмами кредитування через високі відсотки.

Повідомляється, що ця родина самостійно подбала про свою економічну спроможність – всі члени родини працюють та сплачують податки, проте вони не мають досить можливостей для розв’язання житлового питання.

Незважаючи на численні спроби запровадити програмні та стратегічні рішення, Державну програму забезпечення житлом ВПО на державному рівні так і не було ухвалено.

“Цей документ є критично важливим для реалізації системних, довгострокових рішень, які дозволили б визначити конкретні механізми підтримки, фінансування та способи інтеграції ВПО в соціальне середовище. Відсутність такої програми сприяє розпорошеності зусиль та ресурсів, що призводить до того, що рішення в цій сфері залишаються локальними, обмеженими певними регіонами або громадами, без можливості масштабування на національний рівень”, – наголошується в доповіді.

Офіс Омбудсмана переконаний, що необхідно виробити інструменти підтримки для місцевих громад – місцеві органи мають отримати необхідні інструменти та ресурси для ефективної реалізації житлових програм, зокрема посилення співпраці з міжнародними партнерами та залучення інвестицій.

Офіс нагадує, що в тогорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні Мінінфраструктури та Мінреінтеграції отримали рекомендацію стосовно вжиття заходів щодо розроблення та затвердження Державної цільової програми забезпечення житлом ВПО.

Читайте також: Як Мінрозвитку покращити роботу з внутрішньо переміщеними особами – Ксенія Гедз

“Прийняття такої програми є необхідним кроком для подолання житлової кризи серед ВПО, що допоможе зменшити соціальну напругу, сприятиме інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громади та відновленню їхніх прав. Без системного підходу до вирішення житлових проблем постраждалих осіб ми ризикуємо не лише поглибити соціальну нерівність, але й створити додаткові фактори дестабілізації в країні”, – пояснюється в щорічній доповіді.

Зважаючи на внесену рекомендацію, Мінреінтеграції розробило проєкт Стратегії державної політики щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб в Україні на період до 2027 року та операційний план заходів з її реалізації у 2024–2027 роках. Однак проєкт стратегічного документа досі не ухвалено.

Раніше громадська організація “Центр оцінки ризиків” повідомила, що Мінрозвитку розробило програму будівництва соціального житла для внутрішньо переміщених осіб вартістю 400 млн євро, проте проєкт не потрапив до переліку пріоритетних на 2025 рік через низьку якість підготовки. Громадськість виявила, що вартість квадратного метра вдвічі перевищує середні показники по Україні, а сам проєкт не передбачає конкурсного відбору архітектурних рішень.

У щорічній доповіді Уповноважений розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни. 

Також у щорічній доповіді Омбудсман критикує уряд через неякісне виконання стратегії щодо внутрішнього переміщення та через скорочення допомоги на проживання ВПО. 

Нагадаємо, у квітні 2025 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала проєкт закону про внесення змін до Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та інших законів України № 12301. Законопроєкт має на меті суттєво покращити механізми допомоги ВПО та дозволить їм інтегруватися в громади з чіткими гарантіями від держави, адже чинна, ухвалена ще в жовтні 2014 року редакція закону, як указувала правозахисна спільнота, не відповідає сучасним викликам. 

21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Напередодні Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії, оприлюднила нову дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У документі правозахисники визначили перелік тих законопроєктів, що важливо ухвалити, а також тих, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі краще не ухвалювати, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.