Як захистити права потерпілих від війни: правозахисна коаліція оголосила 13 пріоритетних кроків
Коаліція провідних правозахисних організацій України представила комплексні рекомендації для влади щодо захисту прав постраждалих від російської агресії у 2025 році.
Війна Росії проти України, розпочата з тимчасової окупації Криму у лютому 2014 року, призвела до масових руйнувань та вбивств, поранень сотень тисяч людей, переміщення 4,9 мільйона українців як усередині держави, так і за її межами.
Під окупацією надалі залишаються частини Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Донецької, Луганської областей, Автономна Республіка Крим і місто Севастополь.
Учасники Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що подолання наслідків бойових дій, обстрілів українських населених пунктів та енергетичної інфраструктури, які продовжуються й у 2025 році, потребує подальших спільних дій держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Попри те що розмір тимчасово окупованих територій України збільшується щодня, держава має продовжувати вибудовувати політики, спрямовані на підтримку та стимулювання зв’язків із жителями ТОТ України.
ZMINA розповідає, що ввійшло до документа.
Під час пресконференції в Укрінформі 21 січня 2025 року представники коаліції висловили консолідовану позицію щодо пріоритетних кроків держави із захисту прав людини у 2025 році. Вони переконані, що реалізація цих рекомендацій дозволить забезпечити послідовну державну політику щодо постраждалих унаслідок війни, сприятиме досягненню справедливості та забезпечить передбачуваність дій держави щодо тих, хто постраждав унаслідок збройної агресії проти України.
Гармонізація національного кримінального законодавства з міжнародним
24 серпня 2024 року Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, а 22 жовтня 2024 року був підписаний імплементаційний закон, який розпочав процес гармонізації українського кримінального законодавства з міжнародним.
Фото: Human Rights WatchУтім, внесені зміни недостатні, наголошують правозахисники. Зокрема, стаття щодо злочину агресії змінила лише назву, проте склад злочину залишився значно ширшим, ніж передбачає Римський статут МКС.
Схожа ситуація зі статтею 438 КК України: назва “воєнні злочини” не відповідає змісту статті, яка охоплює порушення міжнародного гуманітарного права загалом, а не лише грубі порушення.
Введення до українського законодавства нової статті 442-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за злочини проти людяності, залишає нерозв’язаним питання щодо дії цього положення в часі.
У коаліції пояснюють, що основним завданням подальших змін кримінального законодавства має стати долучення належних визначень злочинів, передбачення відповідальності як за воєнні злочини – з чітко визначеними складами окремих злочинів, – так і за інші порушення МГП, розв’язання питання щодо застосування статті 442-1 ККУ в часі.
Правозахисники також наголошують, що подальші зміни законодавства в цій сфері не мають ставити під загрозу роботу правоохоронної та судової системи з розпочатими кримінальними провадженнями, яких уже понад 153 тисячі.
Натисніть на зображення, щоб збільшити інфографіку Офісу генерального прокурораЗахист громадян в окупації від ризику втрати громадянства
Правозахисники просять Верховну Раду забезпечити захист громадян України, які проживають в окупації, від ризику втрати громадянства.
17 грудня 2024 року в першому читанні парламент ухвалив законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України” (№ 11469). Цей документ серед іншого містить перелік підстав для втрати громадянства України. До них належить добровільне отримання громадянства країни-агресора. Причому свідченням добровільності вважається подання заяви про отримання паспорта.
Також законопроєкт містить інші підстави для втрати громадянства, такі як участь у збройній агресії проти України в складі збройних формувань держави-агресора. Втім, з огляду на цілеспрямовану політику РФ з нав’язування російського громадянства правозахисники просять народних депутатів не допустити появи в українському законодавстві норми, яка поставить мільйони українських громадян в окупації під ризик втрати українського громадянства.
Також вони просять парламент урахувати ті факти, що РФ порушує норми МГП, примушуючи українців на окупованій території присягати на вірність Росії, та вчиняє міжнародний злочин, примушуючи українців до строкової служби та/або мобілізуючи їх до лав своїх збройних формувань, зокрема через примус до підписання контракту для створення ілюзії “добровільності”.
Механізми використання інформації з “документів”, виданих в окупації
Правозахисна спільнота також просить Верховну Раду визначитися з механізмами використання інформації з “документів”, виданих в окупації.
У коаліції пояснюють, що, відповідно до підходу, сформованого в статті 9 Закону “Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України” ще 2014 року, будь-які документи, видані в окупації, є недійсними та не створюють правових наслідків. Виняток з цього становлять документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації та розірвання шлюбу на ТОТ України, які мали б додаватися до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Втім, влада досі не запровадила такої процедури щодо актів цивільного стану. Наразі існує судова процедура, яка стосується тільки народження і смерті, що відбулися в окупації, і правозахисники коаліції оцінюють її як неефективну й таку, що “не сприяє проведенню державної реєстрації відповідних актів”.
У коаліції вказують, що протягом 2022–2023 років лише близько восьми тисяч дітей з ТОТ України отримали свідоцтво про народження українського зразка, хоча в цей період в окупації орієнтовно народилися 72 тисячі українських дітей.
У парламенті зареєстрували урядовий законопроєкт № 9069, який запроваджує адміністративну процедуру визнання актів цивільного стану, що відбулися на ТОТ України. Правозахисники переконані, що його ухвалення надало б можливість громадянам, які проживали чи досі перебувають в окупації, отримати українські документи та забезпечити доступ до реалізації їхніх прав.
Aкти цивільного стану не єдині документи, які видаються на ТОТ України та суттєво впливають на можливість реалізації прав дорослих і дітей уже зараз, а також впливатимуть після деокупації. Серед таких документів: медичні документи, документи про право власності, судові рішення тощо. Держава має переглянути підхід щодо повного невизнання документів, виданих в окупації, натомість розробити та запровадити механізми використання інформації з окремих видів таких документів.
Бар’єри в отриманні компенсацій за знищене або пошкоджене житло
Коаліція констатує, що запроваджений у лютому 2023 року законом № 2923-IX механізм компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна через збройну агресію росіян проти України продемонстрував низку системних проблем та недоліків.
Так, правозахисники вважають дискримінацією те, що, згідно з цим законом, власники не можуть отримати компенсацію за житло, яке було знищене або пошкоджене до 24 лютого 2022 року або розташоване на ТОТ України до повномасштабного вторгнення.
71-річна жителька Маріуполя Тетяна плаче біля свого зруйнованого будинку, квітень 2022 рокуЩоб усунути цю прогалину, 19 грудня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт № 11161, що передбачає можливість отримання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які розташовані в районі бойових дій або на ТОТ України. Така нерухомість визнається знищеною починаючи з 24 лютого 2022 року.
Водночас правозахисники вказують на іншу проблему: для власників знищених або пошкоджених обʼєктів нерухомості, інформація про право власності на які відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, доступ до компенсаційної процедури істотно обмежений. Внесення відомостей на підставі паперових документів про право власності на такі об’єкти, яке виникло до 1 січня 2013 року, є неможливим через знищення та втрату доступу до архівів Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Розв’язати цю проблему мав би ухвалений у першому читанні законопроєкт № 11440, спрямований на спрощення порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відсутності доступу до матеріалів підприємств БТІ. Водночас коаліція пояснює, що спрощення потребує також і судова процедура підтвердження права власності на обʼєкти нерухомості, які були знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії Росії. Сьогодні такі власники, щоб отримати право на компенсацію, змушені звертатися до суду та зазнавати значних судових витрат у тривалій судовій процедурі.
Коаліція просить владу напрацювати відповідні комплексні рішення, щоб забезпечити належне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене або пошкоджене рухоме та нерухоме майно.
За даними звіту Світового банку, станом на лютий 2024 року на відновлення в Україні було необхідно 486 млрд грн, з яких 80 мільярдів – на відбудову житла.
Правозахисники також закликали державу Україна обліковувати факти майнової агресії РФ в окупації, фіксуючи об’єкти, які були незаконно відчужені та “націоналізовані”.
Принцип правової визначеності в притягненні до відповідальності за колабораціонізм
Правозахисна спільнота просить також Верховну Раду внести зміни до Кримінального кодексу, які забезпечать дотримання принципу правової визначеності в питанні притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.
Навесні 2022 року ККУ доповнили новими складами злочинів: “колабораційна діяльність” (стаття 111-1) та “пособництво державі-агресору” (стаття 111-2). Аналіз практики застосування цих норм свідчить, що поточне формулювання створює підґрунтя для надмірної дискреції правоохоронців у кваліфікації діянь і нерозуміння громадянами меж припустимої діяльності на окупованій території.
Крім того, широкі формулювання на практиці зумовлюють притягнення до відповідальності осіб, які згідно з МГП вважаються такими, що забезпечують життєво необхідні функції на окупованій території.
Починаючи з березня 2022 року до парламенту внесли 18 законопроєктів, які передбачають зміни до статті 111-1 ККУ або ж стосуються питання обмеження прав тих, кого звинувачують у колабораціонізмі, що свідчить про недосконалість закону та потребу його перегляду.
Правозахисники констатували, що попри важливість внесення змін ґрунтовної дискусії щодо цього питання в парламенті не відбувається.
Крім уточнення формулювань статті 111-1 КК України, варто розглянути можливість виведення найменш серйозної категорії порушень зі сфери кримінальної юстиції, забезпечити люстраційні заходи та розглянути можливість розроблення законодавства про амністію.
Належна державна політика щодо внутрішнього переміщення
Правозахисники також просять Верховну Раду ухвалити комплексні зміни до законодавства щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Раніше правозахисна спільнота неодноразово заявляла про необхідність формування якісної державної політики щодо внутрішнього переміщення з урахуванням викликів, пов’язаних з повномасштабною збройною агресією проти України.
Через низку недоліків та застарілі норми виникла необхідність ухвалити Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” у новій редакції. Для цього в парламенті вже зареєстрували законопроєкт № 12301.
Переглянути профільне законодавство також потрібно, щоб запобігти непропорційним та неправомірним обмеженням прав ВПО. Останнім прикладом такого обмеження є стаття 40 Закону “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, яка передбачає повернення до Пенсійного фонду України коштів, що розміщені на рахунках ВПО, у разі невикористання цих коштів протягом більш ніж одного року. Таку дію держави правозахисники кваліфікували як протиправне позбавлення права власності переселенців та закликали усунути це порушення з огляду аргументи, визначені в позиції коаліції.
Законопроєкт № 12301 серед іншого передбачає запровадження обов’язкового оцінювання потреб переселенця на різних етапах переміщення для визначення обсягу додаткових гарантій, які надаються людині, зокрема фінансової допомоги у вигляді допомоги на проживання, здійснення соціальних і пенсійних виплат ВПО на загальних підставах незалежно від дати переміщення, заходів державної підтримки на різних етапах переміщення.
Читайте також: У Раді готують нову редакцію закону про забезпечення прав переселенців: які зміни пропонують і чому вони потрібні
Реінтеграція жителів ТОТ та підтримка потерпілих від війни
Коаліція закликає також уряд пріоритезувати реінтеграцію жителів в окупації, підтримку ВПО та інших постраждалих унаслідок збройної агресії РФ.
У грудні 2024 року Кабмін перейменував Мінреінтеграції на Міністерство національної єдності, а повноваження щодо ТОТ України, ВПО, депортованих осіб, осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, уряд передав Міністерству розвитку громад та територій України (Мінрозвитку).
З моменту появи перших даних про ймовірну ліквідацію Мінреінтеграції уряд “поставив на паузу” діяльність щодо захисту та підтримки тих категорій потерпілих, щодо яких профільним вважалося Мінреінтеграції. Зокрема, не відбувається доопрацювання та погодження раніше розроблених стратегій щодо:
- забезпечення житлових прав ВПО в Україні, зайнятості ВПО;
- відновлення державної влади на деокупованих територіях та реінтеграції.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник пояснює: якщо до переформатування уряду питанням реінтеграції ТОТ займалося ціле міністерство, то зараз воно звузилося до рівня директорату в структурі Мінрозвитку.
Ольга Скрипник“Це зовсім інший вимір, зокрема щодо забезпечення кадрами та ресурсами тих, хто буде опікуватися питанням реінтеграції. Власне, це якраз призвело до такого бачення коаліції, що необхідно пріоритезувати насамперед мешканців окупованих територій, оскільки на сьогодні ми не бачимо чітко, який саме міністр буде опікуватись і тримати постійно на національному порядку денному в уряді питання наших мешканців в окупації і всіх постраждалих від війни”, – констатувала кримська правозахисниця.
Правозахисна спільнота наголошує, що остаточне визначення відповідальності Мінрозвитку має створити умови, коли представлення і захист прав та інтересів великої кількості постраждалих осіб, питання реінтеграції знову стануть пріоритетом уряду України, зокрема з огляду на наявні напрацювання, і забезпечать збереження інституційної пам’яті.
Проукраїнські мітинг у Херсоні, який тимчасово перебуває під російською окупацієюМінрозвитку має здійснювати координацію політик інших міністерств та відомств заради забезпечення реалізації тих повноважень, які передано йому внаслідок реорганізації Мінреінтеграції. Попри те що формування та реалізація окремих політик видається завданням, яке не вкладається в логіку діяльності Мінрозвитку, ці передані від Мінреінтеграції повноваження мають бути повноцінно реалізовані в партнерстві з організаціями громадянського суспільства, міжнародними партнерами, наголошується в документі коаліції.
Коаліція також вважає, що Мінрозвитку потребує посилення структури у зв’язку з наданими йому повноваженнями.
Важливість цілісної системи підтримки постраждалих від війни Росії
Запровадити цілісну систему підтримки осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.
20 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” № 4071-IX, перехідними положеннями якого передбачено, що Кабінет Міністрів у місячний строк із дня опублікування цього закону – 18 грудня 2024 року – має розробити та внести на розгляд парламенту проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Частина 4 статті 10 цього закону визначає, що до повноважень уряду зараховано визначення категорій постраждалих осіб, що, як підкреслюють правозахисники, є важливим кроком для забезпечення уніфікованого, справедливого і сталого підходу до захисту прав таких осіб.
Адже за більш ніж 10 років після початку збройної агресії в національному законодавстві України так і не визначено категорій осіб, які є постраждалими, а також відсутня комплексна і цілісна система підтримки потерпілих. Ба більше, без належної підтримки залишаються з боку держави особи, які зазнали шкоди життю і здоров’ю, зокрема внаслідок скоєння воєнних злочинів.
20 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила закон № 4067-IX, що запроваджує інститут невідкладних проміжних репарацій, які охоплюють отримання невідкладної грошової допомоги для осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією проти України.
Коаліція наголошує: важливо, щоб така підтримка надавалася й іншим постраждалим особам з-поміж тих, хто зазнав найтяжчої чи множинної шкоди внаслідок збройної агресії проти України.
Реформа системи захисту бранців Кремля
За інформацією правозахисних організацій, cтаном на січень 2025 року російська влада утримує з політичних мотивів щонайменше 220 громадян України у місцях несвободи в тимчасово окупованому Криму та на території РФ. Окрім цього, кількість цивільних осіб, позбавлених волі після 24 лютого 2022 року, продовжує зростати.
За даними Координаційного штабу та Об’єднаного центру СБУ, в російській неволі перебувають щонайменше 16 тисяч цивільних українців.
Після переформатування уряду наприкінці 2024 року забезпечення реалізації прав та інтересів осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії, та членів їхніх сімей покладено на Мінрозвитку. А отже, відповідна міжвідомча комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України також функціонуватиме на базі цього міністерства.
Водночас правозахисники вважають, що доречнішим було б передання комісії у відання Міністерства соціальної політики України, яке вже відповідає за встановлення факту належності до низки категорій громадян, постраждалих через війну росіян.
Крім того, коаліція закликає уряд забезпечити реалізацію прав та захист інтересів осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Для цього вони просять владу проаналізувати практику застосування профільного Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.
Читайте також: “Росіяни довідок про катування не видають”: правозахисники закликають змінити процедуру визнання незаконного полону цивільних
А після цього розробити та подати на розгляд Кабміну зміни до профільного закону та до урядових постанов № 1210 і 296, щоб забезпечити звільнених цивільних полонених, зокрема, належною медичною та реабілітаційною допомогою, тимчасовим житлом, заходами адаптації.
Підтримка дітей та молоді з окупації
Підтримувати дітей та молодь з ТОТ України, зокрема через створення умов для здобуття освіти.
Правозахисна спільнота просить державу запровадити програми підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
До прикладу, це можуть бути короткострокові інтеграційні програми за аналогією з підготовчим курсом зі стипендіальним забезпеченням, що реалізовувалися Мінреінтеграції 2021 року.
Програми підтримки дітей та молоді з ТОТ України, створення умов для отримання ними української освіти забезпечить збереження зв’язків з державою Україна тим, хто перебуває в окупації, переконані правозахисники.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова закликала владу також допомогати молоді виїжджати з окупацію на піконтрольну уряду України територію.
Вони пояснюють, що у сфері освіти уряд має забезпечити умови здобуття освіти через різні форми: дистанційна, індивідуальна форми відповідно до типової освітньої програми, адаптованої до потреб дітей з ТОТ України, або індивідуальна форма для підготовки до складання державної підсумкової атестації.
У документі коаліції пояснюється, що освітні та модельні програми мають бути адаптовані з огляду на, зокрема, наявні освітні втрати дітей, обмежений час на засвоєння матеріалів, необхідність формування громадянської стійкості до пропаганди.
Важливо, що частина шкіл, які працювали на окупованих територіях, були переміщені та здійснюють освітній процес дистанційно як для переміщених дітей – усередині держави, за кордоном, – так і для тих, хто перебуває в окупації.
Читайте також: Потрібні нові механізми доступу до освіти для молоді з тимчасово окупованих територій – Ольга Куришко
Правозахисники закликали Міністерство освіти та науки трансформувати освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” в єдиний освітній центр та забезпечити своєчасну інформаційну кампанію, спрямовану на зростання кількості вступників. Має бути затверджений та імплементований порядок визнання результатів навчання на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до прикінцевих положень закону № 3482-IX, ухваленому наприкінці 2023 року.
Правозахисники переконані, що ухвалення підзаконних актів створить можливість отримання дітьми з ТОТ української освіти, а для молоді, окрім можливості її продовження, також забезпечить доступ до ринку праці України, що є необхідним в умовах кадрового дефіциту.
Пенсії ВПО без дискримінації
Коаліція закликала уряд забезпечити виплату пенсій ВПО без дискримінації. Вона пояснює, що пенсіонери з-поміж переселенців повністю залежать від виплати пенсії, яка переважно є єдиним джерелом для забезпечення їхнього існування.
Правозахисники переконані, що для повноцінного забезпечення пенсією ВПО необхідно усунути дискримінацію щодо виплати пенсій для тих, хто перемістився до 24 лютого 2022 року, спростити механізм поновлення та виплати пенсії громадянам України, які проживають на ТОТ України. З 2014 року уряд розмежовував підходи до виплати пенсій ВПО й іншим громадянам, які проживали на підконтрольній Україні території. Були запроваджені додаткові обмежувальні вимоги до переселенців. До прикладу, обов’язково мати довідку про взяття на облік ВПО, проходити періодичну ідентифікацію, користуватися лише одним банком – АТ “Ощадбанк”).
Ці обмеження та додаткові вимоги продовжують існувати для тих, хто перемістився до 24 лютого 2022 року. Натомість громадянам, переміщеним після повномасштабного вторгнення РФ, виплата пенсії здійснюється на загальних умовах. Правозахисники переконані, що для усунення цієї дискримінації потрібно скасувати постанову КМУ № 637 та уніфікувати порядок отримання пенсій ВПО, зокрема тих, які перебувають за кордоном.
Крім того, громадяни України, які проживають на територіях, окупованих до 24 лютого 2022 року, не можуть дистанційно поновити виплату пенсії в разі припинення, адже, відповідно до чинного законодавства, вимагається особисте звернення особи до ПФУ. Закон № 3674-IX мав на меті спростити механізм отримання пенсій громадянами України, що проживають на ТОТ або під час тимчасової окупації виїхали на підконтрольну уряду України територію. Натомість Мінсоцполітики не розробило механізму реалізації цього закону, що унеможливлює його реалізацію.
Створення місць для розміщення евакуйованих представників маломобільних громадян
Коаліція просить уряд створювати нові місця для розміщення евакуйованих представників маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю та осіб старшого віку, які потребують стаціонарного догляду.
Через російську агресію в Україні актуалізувалися питання створення умов для евакуації цивільного населення із зони ведення бойових дій, наближених територій та з тимчасово окупованих територій.
Організації громадянського суспільства взяли на себе відповідальність за евакуацію окремих категорій населення в ситуації, коли держава не могла впоратися ефективно з цим завданням. Втім, окрім евакуації, постає проблема розміщення евакуйованого населення.
Наразі неурядові організації вичерпують власні ресурси щодо пошуку та підготовки приміщень, подальшого розміщення евакуйованих осіб з інвалідністю та осіб старшого віку. Обласні військові адміністрації повідомляють їм, що в регіоні місця або закінчуються, або відсутні.
У коаліції вказують, що в ухваленій 24 грудня 2024 року Стратегії реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціалізації догляду за людьми з інвалідністю та похилого віку немає відповіді на питання, що робити з великою кількістю евакуйованих громадян, які потребують стаціонарного догляду. Отже, у коаліції виступають за розроблення рішення на період воєнного стану, щоб розв’язати проблематику розміщення великої кількості евакуйованих осіб, які потребують стаціонарного догляду. Наприклад, через створення додаткових місць тимчасового проживання зі стаціонарним доглядом.
Читайте також: “Схід SOS” закликав уряд звернути увагу на “невидиму” категорію переселенців: чому це важливо?
На останок правозахисники коаліції закликали Кабмін визначити загальне бачення держави щодо окупованих територій України та підтримки людей, які на них проживають.
Законом “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на ТОТ України” визначаються особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на ТОТ. Утім, як констатує правозахисна спільнота, після більш ніж десяти років збройної агресії відчутним стає брак загального бачення держави щодо ТОТ України, яке має послідовно простежуватися в діях органів державної влади.
Аналізуючи державні політики, законопроєкти, зареєстровані в парламенті, вони дійшли висновку, що в держави немає чіткого розуміння майбутнього ТОТ України та їхніх жителів. Непередбачуваність та реакційність законодавчих актів, які реєструються і підтримуються парламентом, створюють загрози для збереження зв’язків українців в окупації з державою.
Послаблення чи розірвання цих зв’язків – результат цілеспрямованої політики РФ. Отже, Україна має здійснювати всі можливі дії для посилення зв’язків з тими громадянами, які проживають на ТОТ України. Водночас, як вважають правозахисники, важливо враховувати особливості наслідків тривалості окупації частини території України, зокрема більш ніж десятирічну окупацію АР Крим і міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей.
До складу Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, громадська організація “Донбас SOS”, “Крим SOS”, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, благодійний фонд “Право на захист”, “Схід SOS”, Stabilization Support Services, Кримська правозахисна група. Пріоритетні кроки для Верховної Ради та Кабінету Міністрів України у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України коаліція презентує щороку.
Цей матеріал профінансований UK International Development від уряду Великої Британії; висловлені погляди необов’язково відображають офіційну позицію Уряду Великої Британії
