Омбудсман розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції, що погіршило захист постраждалих від війни
Уповноважений назвав перетворення Мінреінтеграції в Міністерство національної єдності (Міннац’єдності) та передачу більшості повноважень до Міністерства розвитку громад та територій (Мінрозвитку) викликом серед загальнодержавних проблем у сфері захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України.
Про це йдеться у Щорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році, яку він презентував у Верховній Раді 1 травня 2025 року.

Повідомляється, що рішення про перейменування Мінреінтеграції Кабмін ухвалив 3 грудня 2024 року, утім процес реорганізації міністерства, як і перші пов’язані з цим проблеми, розпочався на початку вересня 2024 року.
Цього ж місяця Уповноважений надіслав офіційний лист до Прем’єр-міністра України, в якому висловив занепокоєння стосовно ліквідації Міністерства та можливої втрати комплексної політики реінтеграції територій України та підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Із заявою про необхідність збереження Мінреінтеграції публічно виступила Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок війни.
Зрештою, постановою від 31 грудня 2024 р. № 1545 уряд вніс зміни до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, якими до відання Мінрозвитку передано більшість повноважень колишнього Мінреінтеграції, а саме забезпечення формування та реалізацію державної політики у сферах:
- захисту прав примусово переміщених (депортованих) осіб;
- реінтеграції громадян з тимчасово окупованої території (ТОТ);
- забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), їх добровільного повернення до покинутого місця проживання;
- відновлення та розбудови миру й розвитку ТОТ після її реінтеграції;
- дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України.

Повідомляється, що питання соціальної підтримки ВПО передано до Мінсоцполітики окремим рішенням Уряду. Відтак, з січня 2025 року Мінсоцполітики відповідає:
- за супроводження механізму компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення ВПО;
- формує перед Урядом пропозиції щодо соціальної підтримки з урахуванням потреб ВПО;
- розробляє відповідні державні програми;
- координує діяльність з надання гуманітарної допомоги цивільному населенню під час збройного конфлікту.
Уповноважений констатує, що незважаючи на формальну передачу повноважень Мінреінтеграції до інших міністерств, реальне виконання усіх цих функцій зупинилося. Він також вказує, що за декілька місяців держава та постраждале населення зіткнулося з реальними проблемами:
- процес евакуації з небезпечних регіонів належним чином не координується;
- відсутній узагальнений перелік місць тимчасового проживання, куди можна було б поселити евакуйованих осіб та ВПО;
- не оновлюється перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані РФ, що впливає на рішення про виплату допомоги на проживання ВПО, компенсацію за пошкоджене та знищене житло тощо;
- не функціонує Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок
збройної агресії проти України, хоча лише протягом вересня – грудня 2024 року відбулося три обміни військовополоненими, які мали б отримати одноразову виплату після звільнення.
Ситуація ускладнена також тим, що в більшості підзаконних нормативно-правових актів саме Мінреінтеграції залишається органом, відповідальним за виконання всіх вищевказаних функцій.
“Таким чином, можна зробити однозначний висновок, що рішення про реорганізацію Мінреінтеграції не було продуманим кроком Уряду, призвело до послаблення інституційної спроможності держави в реагуванні на виклики у сфері захисту постраждалих осіб і створило додаткові умови для можливих порушень прав і свобод цивільного населення, військовополонених і політв’язнів”, – констатував Дмитро Лубінець у своїй щорічній доповіді.
Пресслужба Мінрозвитку проігнорувала запит про коментарі видання ZMINA щодо перерозподілу повноважень в частині захисту потерпілих від війни громадян.
Цей документ містить пропозиції підходів, зокрема, щодо:
- актів цивільного стану – факти народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу;
- освітніх “документів”;
- російських паспортів;
- медичних “документів”;
- судових рішень, ухвалених в окупації;
- правочинів щодо майна та документів, що посвідчують право власності на нього;
- підходів щодо стажу на ТОТ та пенсій.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
