Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії, підготувала для Верховної Ради дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У документі правозахисники просять парламент доопрацювати два законопроєкти, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.
Центр прав людини ZMINA оприлюднив дорожню карту на своїй сторінці.
Законопроєктом
№ 12214 його автор Олександр Ковальов пропонує внести зміни до законів “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про зайнятість населення”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. У них він пропонує передбачити допомогу з безробіття застрахованим особам, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), у разі призупинення дії трудового договору з такими особами відповідно до статті 13 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
Як відомо, за чинним законодавством призупинення дії трудового договору не призводить до припинення трудових відносин і, відповідно, працівник не вважається безробітним.
Втім, призупинення дії трудового договору пов’язане не тільки з процесом переміщення, але й з пошкодженням або руйнуваннями об’єктів у зоні бойових дій або ж навіть окупацією населеного пункту, зауважують укладачі дорожньої карти. Вони вважають за необхідне переглянути та розширити коло осіб, які отримають можливість одержати допомогу з безробіття.
На переконання коаліції громадських організацій, парламент має розглянути випадки, коли підприємство через наслідки агресії, наприклад руйнування після обстрілу, не може виконувати свої обов’язки.
“Такий підхід потенційно знизить суспільне напруження, спричинене позитивною дискримінацією виключно осіб із числа ВПО, та дозволить застосовувати більш комплексний підхід за критеріями вразливості, спричиненими збройною агресією”, – пояснюють правозахисники.
Законопроєкт розглядає профільний парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Також у дорожній карті коаліція просить доопрацювати законодавчу ініціативу
№ 12353, яку ініціював Кабінет Міністрів і 20 лютого 2025 року за основу ухвалив парламент. Цим документом уряд запропонував внести зміни до низки законів щодо проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з населених пунктів, що розташовані на територіях можливих та активних бойових дій.
Як відомо,
російська агресія проти України триває понад 11 років. За цей час законодавство України суттєво змінилося, що дозволило державі оперативніше реагувати на виклики, спричинені війною росіян. Утім, як зауважують у коаліції, держава досі не відповіла на багато питань, зокрема щодо
реінтеграції деокупованих територій України та населення, відновлення державної влади на цих територіях, забезпечення
належного відшкодування збитку, завданого війною.
Правозахисники коаліції підтримали прагнення законодавців врегулювати питання, пов’язані з подоланням наслідків агресії РФ. Водночас вони й далі спостерігають низку систематичних проблем, які виникають під час розроблення та розгляду законопроєктів у цій царині.
Коаліція констатує відсутність координації серед народних депутатів. Відсутність системного підходу до розв’язання нагальних проблем призводить до реєстрації значної кількості законопроєктів, що пропонують різні зміни до одного й того самого закону чи навіть до однієї й тієї самої статті одного закону. Водночас вони не враховують раніше ухвалених законів та існування певних правових механізмів на підзаконному рівні.
Правозахисники просять Верховну Раду стати майданчиком для конструктивного обговорення перспектив деокупації та алгоритму дій держави для повноцінного відновлення влади, системи гарантування та захисту прав людини на звільнених територіях.
Як відомо, напередодні експертка з питань внутрішнього переміщення Марія Красненко
звернула увагу народних депутатів на низку ключових аспектів, які потрібно врахувати під час розроблення законодавчих ініціатив.
Напередодні коаліція також презентувала аналітичну записку “Якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації?”. Цей документ є першою спробою окреслити перелік ключових “документів”, які видані в окупації й інформація з яких може бути використана державними органами України у визначеному порядку задля мінімізації негативних наслідків окупації для значної частини населення України, що проживає на тимчасово окупованих територіях.
Це документ містить пропозиції підходів, зокрема щодо:
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Ілюстраційне фото: Євген Васильєв
Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
