Лубінець критикує уряд за скорочення допомоги на проживання ВПО і просить не зупиняти виплат до закінчення воєнного стану

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець указав уряду на критичні недоліки державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чисельність яких зросла втричі від початку повномасштабного вторгнення і сягнула 4,6 мільйона. Водночас зміни в порядку виплати допомоги на проживання ВПО призвели до скорочення кількості отримувачів майже вдвічі – з 2,6 до 1,2 мільйона осіб.

Про це йдеться в Щорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році.

Уповноважений указує, що, незважаючи на весь обсяг підтримки, яку надає держава, міжнародні та національні організації, потреби ВПО у 2024 році не зменшились: вони продовжують потребувати різної підтримки.

У щорічній доповіді Омбудсман пояснює, що важливим інструментом підтримки ВПО залишається грошова допомога на проживання. Він зазначає, що уряд почав вносити суттєві зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО і із серпня 2023 року. Мінсоцполітики пояснило це потребою уточнення параметрів надання такої підтримки, фокусування на допомозі громадянам, які найбільше її потребують.

Водночас 26 січня 2024 року уряд своєю постановою № 94 “Деякі питання соціальної підтримки ВПО та інших вразливих категорій осіб” знову змінив підходи до призначення та виплати допомоги на проживання переселенцям. Відповідно до нових змін, допомога надається лише тим, чий сукупний дохід на одну особу не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – 9444 грн – та відповідає встановленим критеріям.

Омбудсман констатував, що ухвалення цих змін спричинило соціальну напругу, оскільки отримувачі допомоги втратили впевненість у перспективах щодо отримання державної підтримки надалі.

Крім того, механізм продовження виплати допомоги на проживання ВПО був незрозумілим, непрозорим та обтяжливим. Від переселенців вимагалося надавати підтверджувальні документи для доведення свого права на отримання допомоги.

“[Ці зміни] кожні пів року свідчать про непослідовність та непередбачуваність державної політики у цьому питанні. Очевидно, що вони не повинні створювати ситуацію, в якій вразливі категорії населення стикаються з раптовою затримкою чи невиправданою відсутністю допомоги, якої вони потребують і на яку розраховують”, – звернувся до центральних органів виконавчої влади Дмитро Лубінець.

У щорічній доповіді повідомляється, що секретаріат Уповноваженого моніторив вплив ухвалених змін на соціально-економічний стан переселенців. Він виявив, що кількість отримувачів допомоги зменшилася майже вдвічі.

Розподіл категорій ВПО за областями. Дані: Мінсоцполітики. Клікніть на зображення, щоб розгорнути його

Так, за даними Мінсоцполітики, у січні 2024 року допомогу отримували 2,6 млн осіб, з березня 2024 року – близько 1,2 млн осіб, зважаючи, що допомогу отримують лише найуразливіші категорії осіб, чий дохід не перевищує 9444 гривні на особу.

Лубінець указує: Мінсоцполітики заявляло, що ухвалені зміни мали сприяти стимулюванню ВПО працездатного віку до працевлаштування. Однак, проаналізувавши стан інтеграції ВПО в громадах, які приймають, Офіс Омбудсмана дійшов висновку, що наразі немає дієвих механізмів для працевлаштування ВПО, заснування власного бізнесу з метою забезпечення їхньої економічної самостійності.

“Таким чином, з одного боку, уряд, задля стимулювання ВПО до економічної самостійності припиняє виплату допомоги на проживання ВПО, з іншого – не запроваджує додаткові механізми для сприяння такій зайнятості”, – зазначає Лубінець.

Він нагадав центральним органам влади, що для більшості ВПО допомога на проживання є не просто додатковою фінансовою підтримкою, але й одним із ключових засобів для існування, втрата якого позбавляє доступу до базових потреб та житла.

У щорічній доповіді Лубінець наводить приклад звернення до нього громадянки щодо захисту права на отримання допомоги на проживання ВПО. Вона повідомила, що з 2014 року змушена була з дитиною, яку виховує сама, виїхати з Луганська. До березня 2024 року вона отримувала допомогу на проживання ВПО, яка була значною підтримкою для оплати орендованого житла, однак цю допомогу влада їй скасувала після ухвалення порядку № 332.

Лубінець нагадав Кабінету Міністрів, що, реалізовуючи державну політику щодо внутрішнього переміщення, уряд не може ставити в пріоритет відсутність достатніх фінансових ресурсів, оскільки, відповідно до Конституції України, саме людина визнається найвищою цінністю.

“Держава повинна дбати про своїх громадян, забезпечуючи їх право на соціальний захист”, – додав він.

Уповноважений неодноразово звертав увагу уряду, що державна допомога на проживання ВПО має виплачуватися всім ВПО до закінчення воєнного стану. Зокрема, під час надання пропозицій до проєкту закону “Про державний бюджет України на 2025 рік” Уповноважений звернув увагу на важливість збереження видатків на виплату допомоги на проживання ВПО у 2025 році.

Нагадаємо, у квітні Верховна Рада в першому читанні проголосувала проєкт закону про внесення змін до Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та інших законів України № 12301. Законопроєкт має на меті суттєво покращити механізми допомоги ВПО та дозволить їм інтегруватися в громади з чіткими гарантіями від держави, адже чинна, ухвалена ще в жовтні 2014 року редакція закону, як указувала правозахисна спільнота, не відповідає сучасним викликам. 

У квітні уряд змінив порядок оформлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Напередодні Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії, оприлюднила нову дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У документі правозахисники визначили перелік тих законопроєктів, що важливо ухвалити, а також тих, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі краще не ухвалювати, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.