НАЗК приховувало перевірку декларації Єрмака на прохання Служби безпеки України – нардепка Анастасія Радіна

НАЗК приховувало перевірку декларації колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака на прохання СБУ. Попри заяви агентства про відсутність зовнішнього впливу, дані свідчать, що спецслужба контролює процес перевірок, а колишні посадовці НАЗК залишаються недоступними для публічного моніторингу, підриваючи довіру до антикорупційних інституцій.

Про це повідомила народна депутатка та голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Андрій Єрмак. Фото: сайт президента України

Так, Національне агентство з питань запобігання корупції проводило повну перевірку декларації колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, але не повідомляло про це ні на початку, ні після завершення перевірки. За словами Радіної, про перевірку вже, ймовірно, знала Служба безпеки України, яка попросила не робити її публічною.

За даними НАЗК, перевірку розпочали 3 лютого 2025 року і повідомили про це Єрмака через його особистий кабінет у Реєстрі декларацій. Того ж дня агентство отримало лист від “державного органу” з вимогою обмежити доступ до інформації та дотримуватися заходів захисту посадовця. Через це НАЗК не публікувало дані про початок перевірки.

Перевірку завершили 16 травня 2025 року, проте висновки також не оприлюднювали через ті самі обмеження. Лише після звільнення Єрмака з Офісу президента та узгодження з СБУ агентство опублікувало результати у січні 2026 року.

Депутатка Радіна наголосила, що досі невідомо, як СБУ дізналася про перевірку декларації, адже НАЗК зазвичай повідомляє про початок перевірок інших декларантів у день їхнього старту. Вона також зауважила, що публікація даних лише після втручання спецслужби викликає питання про прозорість процесу.

За інформацією НАЗК, перевірка стосувалася доходів та витрат Єрмака за 2022 рік. Агентство зафіксувало неточності у декларації, проте не виявило ознак кримінальних або адміністративних правопорушень і незаконного збагачення.

“Такий вплив всередині НАЗК з боку СБУ – чітка ознака поліційної держави. І ще один доказ того, що реформа СБУ і перетворення спецслужби у суто контррозвідувальний орган так чи інакше буде важливим завданням для України. Бо поки бойова частина СБУ нищить ворогів на фронті, “політична” частина СБУ – навпаки, нищить довіру до органу нападами на журналістів, НАБУ та інші антикорупційні інституції”, – підкреслили у Центрі протидії корупції.

Нагадаємо, що 18 березня Вищий антикорупційний суд провів підготовче засідання в справі за обвинуваченням колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Під час засідання сторони визначали склад учасників процесу, порядок дослідження доказів і допиту свідків, а також обговорювали подальший розгляд справи.

За версією слідства, Смирнов незаконно збагатився на 15,7 мільйона гривень, легалізував кошти через будівництво нерухомості та отримав пропозицію неправомірної вигоди. У справі також фігурує бізнесмен Ігор Чернишев, якого підозрюють у наданні хабаря.

Смирнов обіймав посаду заступника голови Офісу президента з 2019-го до березня 2024 року. Підозру йому оголосили після звільнення.

Одним з адвокатів колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова, якого підозрюють у корупційних злочинах, став Станіслав Броневицький – експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який після звільнення почав регулярно публічно критикувати НАБУ та САП.

У 2024 році він подавався на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Після цього він продовжив активну публічну діяльність як коментатор антикорупційної політики, зокрема, виступав із критикою конкурсів, протестів проти закону № 12414, роботи антикорупційних органів і механізмів громадського контролю.