Киянці загрожує в’язниця з конфіскацією за фото зі свастикою в соцмережах

У Києві правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо жінки, яка виклала в соцмережах фотографію з прапором, на якому була нацистська свастика. 

Про це розповіли в Нацполіції. 

Слідчі кажуть, що про випадок дізнались, переглядаючи соцмережі. 

23-річна дівчина сфотографувалась із прапором з нацистською свастикою та виклала світлину, судячи з опублікованих матеріалів, в історіях в інстаграмі. Правоохоронці не уточнюють, коли та де робили фото. Також нічого не зазначають про ймовірні мотиви вчинку. Прапор під час обшуку вилучили як речовий доказ. 

Провадження відкрили за статтею, що забороняє виготовлювати та розповсюджувати комуністичну та нацистську символіку. Якщо суд визнає жінку винною, то вона може отримати до пʼяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цього року поліція в Києві вже затримувала людей за розгортання прапора зі свастикою та носіння одягу з цим символом.

З 2015 року в Україні виготовлення, поширення, а також публічне використання символік комуністичного чи нацистського режимів стало незаконним.

Конституційний Суд визнав це законним, але низка правозахисників та Венеційська комісія критикували закон за порушення свободи вираження поглядів, асоціацій, мирних зібрань та виборчих прав. Після початку декомунізації непоодинокими були новини про покарання людей за носіння одягу з гербом СРСР чи за спроби продати такі речі. 

Ілюстраційне зображення. Скульптура “Батьківщина-мати” в Києві після того, як з герба пам’ятника прибрали герб СРСР, що був там до серпня 2023 року. Фото: Kostiantyn Liberov & Vlada Liberova

У межах декомунізації перейменували тисячі українських міст і демонтували понад 2,5 тисячі різних пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим.

Після початку повномасштабної війни уряд створив спеціальну раду з дерусифікації та декомунізації, які, на думку деяких посадовців, йшли з надвеликим завзяттям.

До 2022 року українська молодь переважно байдуже ставилася до декомунізації, а українці загалом дедалі менше ностальгували за СРСР. Після початку великої війни тих, хто підтримує цей процес, побільшало на 25%. Дослідники казали, що найбільший спротив відчувають люди, старші за 60 років, але навіть серед них абсолютна більшість вважає засудження СРСР правильним.

Чимало громадян почали цікавитися долею родичів, репресованих радянською владою.

Нагадаємо, що на окупованих територіях України РФ з порушенням закону про декомунізацію відновлює радянські пам’ятники. Натомість в окупації руйнують згадки про Голодомор, вчинений радянською владою.