Генпрокурор Кравченко намагається контролювати НАБУ та САП, антикорупційні органи залишаються під тиском – “УП”

Дата: 12 Лютого 2026
A+ A- Підписатися

За даними видання “Українська правда”, генеральний прокурор Руслан Кравченко разом із колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком був головним ініціатором атаки на НАБУ та САП. Саме Кравченко розробляв механізми, щоб підпорядкувати антикорупційні органи прокурорській вертикалі та обмежити їхню незалежність.

Про це пише Центр протидії корупції.

Руслан Кравченко. Фото з соцмереж

Так, до кінця липня 2025 року Офіс президента під керівництвом Андрія Єрмака намагався послабити незалежні антикорупційні органи, які працювали поза контролем влади. Проте через громадський протест і занепокоєння міжнародних партнерів ці спроби зазнали поразки. Повернутися до попереднього стану без втрат не вдалося, і систему довелося реформувати, зокрема визначити винних у шкоді для іміджу України на міжнародній арені.

Як зазначають журналісти “УП”, Єрмак та президент шукали винних у провалі атаки на антикорупціонерів і паралельно планували нові способи тиску на САП. Антикорупційні органи зіграли на випередження, оприлюднивши деталі операції “Мідас”, що заблокувало політичний тиск. Внаслідок цього Єрмак залишив посаду, а в силових відомствах почалася зміна балансу сил і пошук нових лідерів.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко координував процес відновлення контролю над антикорупційною системою і управляв провадженнями, які не брали інші відомства. Він виконував роль прискорювача процесу, коли слідчі СБУ або ДБР відмовлялися розслідувати справи проти антикорупціонерів, і перенаправляв їх на потрібні структури. Кравченко швидко налагодив комунікацію з парламентськими фракціями та лідерами заколотників проти Єрмака, що допомогло йому закріпити позиції в системі і зберегти керівництво ОГП.

“Єрмака вже немає, але Кравченко зберіг свою посаду. Як і наміри нейтралізувати НАБУ і САП. І призначення одіозного адвоката Шевчука у комісію САП – це не помилка, а чергова спроба хакнути антикорупційну вертикаль”, – зауважили у ЦПК.

У Службі безпеки України після відходу Єрмака відбулася тиха перестановка. Малюк відійшов від управління відомством, залишився виконувати спецоперації проти Росії і не втручався в політичні справи. Виконувач обовʼязків голови СБУ Євгеній Хмара взяв на себе контроль над службою та почав перебирати управління на себе. Перший заступник Олександр Поклад збільшував вплив у контррозвідці, а нові заступники формували команду Хмари.

Служба зовнішньої розвідки залишалася без повноцінного керівника після відмови Малюка очолити її. Тимчасове управління взяв на себе перший заступник Олег Луговський, а колишній керівник Олег Іващенко допомагав йому освоювати управління.

Державне бюро розслідувань після подій літа 2025 року працювало звично. Хоча Офіс президента і ОГП намагалися тиснути на ДБР у справах проти антикорупціонерів, керівник Олексій Сухачов уникнув серйозних наслідків, і робота відомства продовжилася без змін. Незабаром закінчується його контракт, і доведеться формувати конкурсну комісію для обрання нового очільника.

Міністерство внутрішніх справ залишилося стабільним, за винятком Прикордонної служби, де генерал Сергій Дейнека сам подав у відставку через старі справи, що активізувалися після його звільнення.

Спроба ОП зламати незалежність НАБУ і САП запустила масштабні кадрові зміни. Кравченко швидко перемикнувся на роботу з парламентськими силами проти колишнього глави ОП і зміцнив свої позиції. Це продемонструвало президенту, що баланс сил у силових відомствах змінився, а перерозподіл впливу ще триває.

За оцінкою джерел “Української правди”, президент водночас утримав контроль над силовиками, послабивши тих, хто проявив незалежність під час падіння Єрмака. Після подій “Міндіч-ґейту” Банкова остаточно відмовилася від ілюзії повного контролю над силовою вертикаллю.

Нагадаємо, що у січні цього року генеральний прокурор Руслан Кравченко включив до конкурсної комісії, яка обиратиме керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, адвоката Олексія Шевчука. Він відомий як захисник Іллі Киви та фігурант журналістських розслідувань.

За даними видання NGL.media, Шевчук фігурує у матеріалах про незаконне переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон через систему “Шлях”. За цим розслідуванням, понад 200 чоловіків призовного віку виїхали з України та не повернулися. Раніше Шевчук також підтримував “диктаторські закони 16 січня” та вів авторську програму на медіаресурсах, пов’язаних із Віктором Медведчуком.

Крім того, адвокат представляв інтереси низки фігурантів справ НАБУ та інших резонансних осіб, зокрема Олександра Онищенка, братів ДубневичівБорислава РозенблатаОлега Бахматюка та Іллі Киви. У 2023 році адвокатське самоврядування позбавило його ліцензії за порушення професійної етики. До цього її також тимчасово зупиняли через публічний допис з образами на адресу ветерана й адвоката Масі Найєма.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter