Рада ухвалила закон про автоматичну систему стягнення боргів, який суперечить Конституції

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №14005, що запровадить нову автоматичну систему стягнення боргів.

Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту. 

Фото: Верховна Рада України

Авторами проєкту стали нардепи Андрій Мотовиловець, Євгенія Кравчук, Євгеній Брагар, Володимир Іванов та Олексій Леонов. 

У пояснювальній записці вони згадують, що “виконання судових рішень є невід’ємною частиною судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд”. Також наполягають, що закон потрібен для подовження підтримки Європейського Союзу, більш відомої як Ukraine Facility Plan.

Ухвалений документ передбачає, що: 

• усі банки зобов’язані під’єднатися до інформаційної взаємодії через автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП);
• одразу із внесенням даних до Єдиного реєстру боржників система заблокує рахунки й операції з майном, як-от продаж, дарування чи застава;
• обмеження автоматично знімуть, коли сума боргу надійде на рахунок виконавця.

Після остаточного ухвалення закону у медіа обговорювали, чи забиратимуть у громадян квартири в рахунок боргу. Нардепи спростовували ці побоювання, зокрема казали, що не можна буде забрати єдине житло у військових, а також, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних заробітних плат або 432 тисячі гривень. 

Водночас ще з моменту першого читання законопроєкт критикували у Головному юридичному управлінні парламенту, й, судячи з тексту, підписаного головою Верховної Ради, чимало із зауважень проігнорували. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Shutterstock

Серед іншого правники звертали увагу на те, що нардепи дозволили “державним та приватним виконавцям отримувати інформацію про боржників, їхнє майно, доходи та кошти (у тому числі електронні гроші), у тому числі конфіденційну інформацію, з державних електронних баз даних і реєстрів, а також інших автоматизованих інформаційних систем”.

Фактично, як пояснюють, конфіденційну інформацію необмеженого кола фізосіб оброблятиме у невизначених обсягах та строках невизначене коло людей. 

Вищезгадане порушує поміж іншим Конституцію України, Загальну декларацію прав людини й Міжнародний пакт про громадські та політичні права, а також не враховує позиції Конституційного Судуі та Європейського суду з прав людини.

“Право на захист своїх персональних даних, яке є основоположним правом людини і охороняється Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, за такої редакції законопроєкту може бути порушено, що є неприпустимо…” – нагадують правники. 

За час, що триває повномасштабне російське вторгнення, парламент вже намагався зацифрувати стягнення боргів, але й тоді правники з Ради критично поставили до ідеї. Їхні зауваження, як кажуть, “зберегли актуальність” й для ухваленого закону. Ба більше, до другого читання законопроєкт №14005 доповнили нормами, які до цього не обговорювали, тож експертизу правники були вимушені робити “у вкрай стислі строки”, що вказали у висновку. 

Тепер документ очікує на підпис президента Володимира Зеленського. 

Нагадаємо, що уряд обіцяв поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про: 

• European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
• Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який  стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
• Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
• General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.

Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року. Чинне передбачає, що обробляти такі дані можна лише після отримання згоди, але з порушенням цього, наприклад, ухвалили закон про реєстр військовозобов’язаних. Спершу з нього прибрали суперечливі норми, але невдовзі повернули.