Сучасні українські матері опановують нові досвіди. І це ті досвіди, які неминуче впливатимуть на відбудову України.
Нав'язування громадянства Російської Федерації – злочин. Українські слідчі порушували відповідні кримінальні провадження, відтак це означає, що наші громадяни на ТОТ є потерпілими від злочину, а ніяк не злочинцями
Біженство не робить із людини ангела, люди були різними до виїзду з України. Але є речі, які не вписуються в реальність, які знаходяться на краю розірваних сердець.
В доньку питали, чого вона паспорт не отримала російський. А чоловіка 10 годин тримали, казали: "Погані люди у вас в телефоні". А потім підписку з нього взяли, що він зобов’язується не розголошувати нічого, що в нього на митниці у Криму питали органи державної безпеки Росії.
Чергові зміни до російського закону про громадянство передбачають розширення до 20 категорій тих осіб, які можуть отримати російський паспорт без особливих зусиль.
Відмов стало менше, а принаймні чиновники почали відмовляти вишуканіше
Цей текст я пишу не як журналіст, не як психолог (ним я точно не є), пишу як мама. Особливо як мама підлітка, котра за останні три роки відчула на собі усі “чудеса” підліткового віку. Я прекрасно розумію, що інформація, яка буде нижче, не має складу злочину. І я точно не прошу притягнути когось до відповідальності, але ця інформація – це виключно мої думки і побоювання як мами, яка, нагадую, за останні три роки пережила усі “чудеса” вразливого, чутливого, “по лезу ножа” підліткового віку дівчинки. Якщо ви раптом хочете зауважити щось на кшталт: “носяться зі своїм підлітковим віком”, “ременя на них немає”, “треба краще виховувати” тощо, просто пройдіть повз. Також наперед перепрошую, що знову буде це прізвище. Знаю, воно замахало вже й мене, але… Але, зацікавившись фактом наявності у Спартака Субботи мільйонних фан-клубів, що складаються з дітей і
Зараз у Херсоні активно працюють до п’яти сайтів. Місто відоме у світі, сюди приїжджають іноземні журналісти, в іноЗМІ виходять репортажі про нас, але цікавість вже трошки згасає.
В центрі сюжету "Бачення метелика" – повернення з полону молодої аеророзвідниці Лілі із позивним "Метелик". В Україні її зустрічають мама та чоловік – військовий, з яким вони побрались під час служби. Під час обстежень виявляється, що Ліля вагітна, а паралельно в спілкуванні з чоловіком вона дізнається, що той бере участь в самоорганізованих київських патрулях.
Депортуючи людей з Маріуполя до Росії, військові дали їм в автобус брошуру, в якій людей навчали, що можна і чого не можна казати на кордоні. Наприклад, про те, що в Маріуполі відбувається не війна, а спецоперація, що росіяни нікого не беруть в полон і взагалі – не всі біди в Україні від росіян.
Більше десяти років тому я представляла дівчинку у справі про зґвалтування "на селі". Зґвалтував студент педагогічного коледжу, місцева недоросль.
Лист Сервера Мустафаєва від 30 листопада 2022 року під час заходу зачитав амбасадор політв'язня, дисидент, почесний президент PEN Ukraine Мирослав Маринович
Нас привезли в Таганрог якийсь на вокзал, сказали чекати потяг. Куди мали везти, я вже не пам’ятаю, казали, що нас в тому місті розселять, оформлять документи, дадуть матеріальну допомогу 10 тисяч рублів. Але ми в Росії лишатись не планували, тому на цей потяг не сіли.
Існує декілька міфів щодо донорства органів. Йдеться, зокрема, про позицію церков, сумніви у придатності власних органів до трансплантації, і найпоширеніший острах – оформлення посмертного донорства є марудною бюрократичною процедурою, для якої необхідно збирати купу довідок.
Лист Владислава Єсипенка, у якому він згадує про пережиті тортури та погрози ФСБ розправою, зачитав його амбасадор, журналіст "Радіо Свобода" Віталій Портніков.
Пропаганда як частина російської воєнної машини безпосередньо вплинула на вчинення російськими військовослужбовцями злочинів в Україні
Лист політв’язня зачитав документаліст, письменник та телеведучий Юрій Макаров
Лист незаконно ув’язненої кримчанки Галини Довгополої зачитала під акції українського ПЕН "Мистецтво під час війни" продюсерка та радіоведуча "Радіо культура" Ірина Славінська. У листі, написаному в вересні 2021 року, Галина Довгопола описує спогади про перші дні свого затримання.
На вокзалі у Таганрозі одна жінка наказала біженцям сідати у потяг який їхатиме, ніби, у Володимир. Однак, коли вони дізнались, що потяг не буде проїжджати Москву, зрозуміли, що їх хочуть завести кудись у Владивосток.
Днями почула від чергового чоловіка чергову дрімучу середньовічну тезу про те, що жінка "має залежати від чоловіка", що фемінізмом "диявол обманув жінок, ніби вони сильні, а насправді вони немічні", ну а чоловіку залежати від жінки – та ну ви шо.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.