Грошова допомога родинам цивільних заручників та звільненим. Як її отримати?

Дата: 17 Листопада 2023 Автор: Діана Колодяжна

Росія розбудувала широку систему викрадень цивільних мешканців окупованих територій України. Незаконно затримують колишніх військових та правоохоронців, активістів, представників місцевої влади, лідерів думок, журналістів, а також будь-яких людей, які можуть здатися росіянам підозрілими. 

За даними Офісу омбудсмана України, РФ утримує понад 25 тисяч цивільних. Більшість з них – без жодної на то причини.

Україна наразі не має дієвого плану порятунку своїх громадян з російського утримання. Водночас держава розробила механізми допомоги військовим та цивільним, які були незаконно позбавлені волі, а також їхнім родинам. Це, зокрема, кілька видів матеріальної підтримки від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

ZMINA пояснює, як отримати грошову допомогу колишнім цивільним заручникам та родинам тих, кого і досі утримує Росія. 

Яка допомога для заручників чи їхніх родин передбачена від держави?

Люди, яких країна-агресор чи підконтрольні їй формування позбавили волі на окупованих територіях або в самій Росії, а також рідні цих людей мають право на різнопланову допомогу від держави. Це регулюється Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.

Згідно з законом, від початку 2022 року люди, яких незаконно утримували сили РФ, мають отримувати медичну, реабілітаційну, зокрема й психологічну, допомогу, а також пільги на санаторно-курортне лікування чи компенсацію самостійних витрат на це. Урядом передбачені також правовий захист потерпілих та допомога з житлом.

Однак більшість профільних міністерств, які мали б реалізовувати ці норми, досі не створили відповідних постанов. Тож наразі розроблені лише механізми грошової допомоги та компенсації витрат на юристів.

Затримані Росією цивільні та їхні родини мають змогу отримати декілька видів грошової допомоги від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Перший вид – одноразова грошова допомога після звільнення у розмірі 100 000 гривень. Її отримує безпосередньо людина, яка перебувала в утриманні.

Другий – щорічна грошова допомога за кожен рік перебування в місцях несвободи також у розмірі 100 000 гривень. Цей вид державної підтримки можуть отримати родини людей, які досі перебувають в утриманні, або самі потерпілі після звільнення.

Родини цивільних, які загинули в утриманні чи померли за рік після звільнення від наслідків тримання в неволі, також мають право на одноразову допомогу.

Отримати будь-який вид допомоги від держави можна тільки за умови підтвердження від Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що діє при Мінреінтеграції.

У комісії працюють представники президента, міністерств реінтеграції, закордонних справ, соцполітики, охорони здоров’я, співробітники Офісу омбудсмана, Офісу генпрокурора, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Представництва Президента в Криму. Також до комісії входить не більше п’яти представників українських та міжнародних правозахисних організацій. 

Як встановити факт позбавлення особистої свободи?

Щоб підтвердити факт утримання людини Росією чи підконтрольними їй силами, необхідно подати заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Форма заяви тут.

Заповнити її можуть рідні або офіційні представники утримуваних, чи вони самі після звільнення.

До подання необхідно додати документи, що підтверджують особу та ступінь родинного зв’язку або право офіційно представляти людину, яку незаконно утримують.

Потрібно чітко зазначити дату затримання чи викрадення людини та за наявності дату звільнення. Ця інформація буде потрібною при призначенні щорічної допомоги.

Крім того, в заяві необхідно записати усі відомі вам обставини затримання. Правозахисники зазначають, що описувати усе варто максимально детально та широко, щоб дати змогу комісії зрозуміти, що насправді відбулося.

За можливості до заяви потрібно додати будь-які підтвердження перебування людини в утриманні.

Законодавство не визначає, які саме це можуть бути документи чи матеріали, наголошує голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, яка входить до складу комісії.

"Не може існувати чітко визначеного переліку подібних документів, адже неможливо передбачити усі ситуації, за яких цивільні люди стають полоненими", – додає правозахисниця.

До заяви можна додати інформацію з Національного інформаційного бюро, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі. За наявності додайте документи, що підтверджують статус потерпілого у кримінальній справі.

Вагомим доказом перебування людини в місці несвободи може бути підтвердження цього факту Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, зазначає виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко, яка також бере участь в роботі комісії. Суттєву роль відіграє і додаткова інформація від МКЧХ про обставини перебування людини в ув’язненні.

Подібні документи є зовнішнім підтвердженням факту перебування людини в утриманні, наголошує правозахисниця. Для цивільних заручників є не так багато можливостей одержати докази свого утримання, тому для кожного випадку потрібно шукати індивідуальні рішення.

За словами Катриченко, заявники, наприклад, можуть додати лист від представників територіальної громади з коротким описом обставин зникнення чи затримання людини, чи з інформацією про строк її відсутності.

Крім того, до подання варто додавати усі мультимедійні файли, що стосуються затримання та перебування в місцях несвободи. Це можуть бути фото та відео з російських телеканалів та інтернет-ресурсів, а також матеріали українських, іноземних чи пропагандистських медіа.

Правозахисники зазначають, що люди можуть звертатися до громадських організацій, які документують насильницькі викрадення. Вони зазвичай мають власні бази свідчень, через які можна підтвердити різні обставини позбавлення волі.

Також у заяві варто згадати свідків, які б могли підтвердити факт затримання чи перебування в місцях несвободи. За словами Катриченко, значну перевагу мають покази тих, щодо кого вже встановили факт утримання.

Часом призначені окупантами адміністрації чи навіть російські силовики усе ж фіксують випадки затримання цивільних осіб, додає Скрипник. У таких ситуаціях потрібно брати усі довідки, витяги чи протоколи, які можуть надати окупанти. Ці папери також стануть в пригоді для підтвердження факту позбавлення особистої свободи.

Однак, наголошує правозахисниця, справи на затриманих заводять переважно в Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Мешканців новоокупованих територій здебільшого викрадають без жодних на те підстав та пояснень.

Кожен випадок комісія розглядає індивідуально, зазначає Тетяна Катриченко. Експерти вивчають деталі, з урахуванням власного професійного досвіду аналізують їх та виносять рішення. Кожен член комісії ухвалює його самостійно, додає правозахисниця.

Чи можна ще раз подати заяву до комісії?

Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи може відмовити людині у такому статусі. Це трапляється, зокрема, через брак інформації про обставини затримання чи перебування в місцях неволі.

Якщо факт позбавлення особистої свободи не підтвердили, людина має змогу зібрати додаткові матеріали та надіслати оновлену заяву до Міністерства реінтеграції, наголошує Вадим Климюк, юрист ГО “Блакитний птах”.

Заявникам варто намагатися подати якомога більше документів та матеріалів, які могли б підтвердити обставини затримання та ув’язнення, додає правник. Водночас він наголошує, що зібрані докази мають дійсно містити інформацію про позбавлення волі людини.

Так, комісії буде складно встановити факт позбавлення особистої свободи лише, наприклад, за витягом з ЄРДР щодо провадження, що містить тільки заяву до правоохоронців від потерпілого/потерпілої чи рідних.

Усі заявки на встановлення факту позбавлення особистої свободи спочатку перевіряють на відповідність законодавчим нормам у Міністерстві реінтеграції. Якщо людина не додала якихось необхідних документів, їй про це повідомлять. Повні комплекти заяв передають на розгляд комісії.

Трапляються випадки, коли члени комісії замість відмови також просять заявників надати додаткові відомості про обставини позбавлення волі та відкладають справу до наступного розгляду.

Ольга Скрипник зазначає, що потерпілі чи їхні родини можуть звернутися до громадських організацій по правову допомогу. Це допоможе точніше та ефективніше підготувати подання до комісії.

Як подати заявку на щорічну допомогу для цивільних заручників?

Заяву на отримання щорічної допомоги у розмірі 100 000 гривень за кожен рік утримання можуть подати рідні людей, яких тримає Росія, або вже звільнені цивільні.

Водночас рідні утримуваних мають право на щорічну допомогу тільки у той час, коли людина перебуває в місцях несвободи. Такі грошові виплати може оформити лише один член родини на рік.

Після звільнення потерпілі мають самі подаватися на цей вид допомоги.

Отримати кошти за кожен рік незаконного утримання звільнена людина може тільки у тому випадку, якщо цю допомогу раніше не надавали членам її родини.

Для оформлення виплат насамперед необхідно заповнити заяву встановленого зразка.

У поданні необхідно обов’язково підкреслити, який саме тип допомоги наразі ви просите, та вказати роки перебування людини в місцях несвободи.

До заяви потрібно додати копію документів, що засвідчують особу заявника чи заявниці, а також інформацію від Комісії з питань встановлення факту позбавлення свободи.

Також необхідно долучити довідку з реквізитами особового банківського рахунку, на який буде надходити допомога.

Подати цей пакет документів можна особисто чи поштою за адресою:

Чоколівський бульвар, 13, місто Київ, 03186, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Також можна відправити заяву електронною поштою на адресу info-gr@minre.gov.ua.

Згідно з законодавством, комісія розглядає подання протягом 30 днів. Водночас нині кількість заяв до комісії надзвичайно велика, зауважує Скрипник. Зокрема через це інколи розгляди можуть затягуватися.

Саме тому правозахисниця рекомендує не зволікати з поданнями, щоб комісія встигла розглянути заяву ще в цьому році.

Як податися на допомогу після звільнення?

Протягом будь-якого часу від моменту звільнення з незаконного утримання людина може подати заявку на одноразову грошову допомогу у розмірі 100 000 гривень.

Отримати її можна незалежно від щорічної грошової підтримки.

Для цього потрібно заповнити заяву та обов’язково зазначити вид допомоги: одноразова грошова допомога.

До заяви потрібно додати підтвердження факту затримання від комісії, а також довідку з реквізитами особового банківського рахунку.

Відправити заявку можна також за адресами:

Чоколівський бульвар, 13, місто Київ, 03186, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

info-gr@minre.gov.ua.

Як отримати допомогу у випадку загибелі цивільного заручника?

Член родини або законний представник загиблого чи загиблої мають заповнити заяву за цією формою.

До цього потрібно додати документи, що посвідчують особу, підтвердження факту позбавлення волі, копію свідоцтва про смерть цієї людини або копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті. В іншому випадку потрібно долучити копію довідки, що підтверджує смерть звільненої з місць несвободи особи внаслідок утримання.

Заявник має надати довідку з реквізитами особового рахунку.

Усі матеріали потрібно відправляти за адресами:

Чоколівський бульвар, 13, місто Київ, 03186, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

info-gr@minre.gov.ua.

Чи має значення строк, проведений в утриманні?

Ні. Згідно з чинним законодавством, на становлення факту позбавлення волі не впливає час, протягом якого людину тримали у місці несвободи. Це може бути година, тиждень, пів року чи більше – законодавство це не обмежує.

Під час призначення грошової допомоги, строк утримання округлюють до найближчої цілої кількості років.

Також не має значення, коли саме була затримана людина – до повномасштабного вторгнення чи після – кожен має право подати заяву на вставлення факту позбавлення волі та на отримання допомоги.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter