Без паспортів і можливостей: чому ромам складно отримати документи й хто може з цим допомогти
Сьогодні складно собі уявити існування людей без документів, оскільки перші з них – свідоцтво про народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків – громадяни отримують ще на початку свого життя. Однак так відбувається не з усіма.
Серед українців, зокрема й ромського походження, є значна частина недокументованих осіб, тобто тих, які не мають повного пакета документів або мають лише частину з необхідних, приміром тільки паспорт або тільки реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Отже, не маючи цих документів, люди стикаються з певними обмеженнями: не завжди можуть здобути освіту та отримати гідну роботу, орендувати житло, виїхати за кордон тощо.
ZMINA поговорила з представниками громадських організацій, які сприяють документуванню ромів, про те, з якими викликами вони стикаються та яку допомогу надають.
Фото: NEEKA UkraineІсторичний контекст проблеми
Питання недостатнього документування ромів сягає глибоко в минуле і відображає складну взаємодію соціокультурних та політичних факторів. Так, у зв’язку з кочовим способом життя та певними традиціями ромів не вносили до реєстраційних систем, що відбивалося на їхньому статусі та правах. Приміром, на початку 20 століття в деяких країнах Європи роми не мали можливості отримати громадянство або реєстраційні документи, і це створювало проблеми з доступом до основних послуг та прав.
За часів Другої світової війни роми також стикалися з репресіями та дискримінацією, що ще більше ускладнювало їхнє становище. Тоді багато ромських сімей опинилося в концентраційних таборах чи гетто, де відсутність документів практично стала нормою, а не винятком.
Наразі попри те, що багато країн вжили заходів для поліпшення статусу ромів та їхнього доступу до отримання чи відновлення документів, проблема документування все ще залишається актуальною. Культурні стереотипи, систематична дискримінація та економічні нерівності ускладнюють процес документування ромської спільноти, спричиняючи нестабільність та вразливість серед цієї групи населення.
Проєктний менеджер Ромського жіночого фонду “Чіріклі” Юліан Кондур каже, що серед перепон, які постають на шляху до отримання ромами документів, бідність.
“У зв’язку з цим деякі роми, які хочуть отримати документи, просто не мають можливості сплачувати державні мита та збори, пов’язані з їхнім видаванням”, – пояснив він.
Юліан Кондур. Фото: Наталя Кравчук, НВІнші барʼєри – це бюрократичні моменти (складний процес доказування громадянства та встановлення особи) та недовіра до органів влади. Розуміючи всі ці труднощі, з якими доведеться зіткнутися під час оформлення документів, частина людей відмовляється від документів і просто живе без них.
“Ми, як частина громадянського суспільства, маємо встановлювати сильні професійні зв’язки з профільними службами, щоб цей процес отримання документів був зручним, зрозумілим і доступним для ромів. Протягом останніх 10 років Україна отримувала багато зауважень від Ради Європи про те, що цю процедуру треба зробити доступнішою, бо мати на своїй території людей, які залишаються невидимими, неправильно, це порушує їхні права і ставить під загрозу національну безпеку України. Ніхто від цього не виграє”, – наголосив Юліан Кондур.
Він також наголосив на тому, що ромам надзвичайно важливо почуватися повноцінною та повноправною частиною суспільства.
“Так, деякі люди не мають документів, але вони живуть тут, створюють родини й показують свою належність до цієї країни. Цей фактор має вплинути на те, щоб ромів сприймали як рівних членів суспільства і в них бачили насамперед людей, а не аутсайдерів”, – підкреслив Кондур.
Тож наразі проблема відсутності документів призводить до систематичної дискримінації та нерівності в доступі до освіти, медичної допомоги та працевлаштування. Розв’язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу, який враховує історичний контекст, культурні особливості та потреби ромської спільноти.
Зусилля влади, громадських організацій та міжнародних партнерів мають спрямовуватися на забезпечення доступу ромів до документів, а також на боротьбу з дискримінацією та створення умов для їхнього повноцінного включення в суспільство.
Пілотна ініціатива Офісу Омбудсмана України: які результати?
У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, опублікованій у квітні цього року, зазначається, що, згідно з неофіційними даними ромських громадських організацій, тільки в Закарпатській області кількість ромів без документів може сягати 10 тисяч.
У зв’язку з цим у червні 2023 року Омбудсман Дмитро Лубінець ініціював реалізацію в місті Мукачеві Закарпатської області пілотного проєкту на 2023–2024 роки під назвою “Документування осіб з числа ромської національної спільноти та напрацювання юридичних механізмів спрощення цієї процедури”.
Упродовж минулого року працівники секретаріату уповноваженого спільно з представниками Ромського жіночого фонду “Чіріклі” здійснили моніторингові візити до Закарпатської області, щоб перевірити дотримання прав і свобод представників ромської національної спільноти в умовах воєнного стану та зібрати необхідну інформацію подальшого їхнього документування.
Зрештою, спільними зусиллями в межах Мукачівської громади партнери пілотного проєкту зібрали та опрацювали досьє на 271 людину з-поміж ромської національної спільноти. Станом на 31 грудня 2023 року документи вже отримали 62 людини.
“Процес документування триває, проте в умовах широкомасштабної військової агресії РФ проти України представники національних меншин (спільнот) і корінних народів вимушено залишили свої домівки. Ураховуючи втрати або знищення документів, що підтверджують їхній правовий зв’язок з Україною, різко постало питання відновлення втрачених документів”, – пояснив у своєму звіті Лубінець.
За його словами, досі залишається актуальною проблема здійснення процедури ідентифікації, без якої жодна людина не може отримати документи.
Причини відсутності документів і алгоритм їхнього отримання
На Заході України, а саме в Ужгороді та навколишніх населених пунктах, проживають великі ромські громади. Значна частина мешкає в місцях компактного проживання великими родинами, і умови життя там часто є незадовільними. У зв’язку з цим багато ромів – як дорослих, так і дітей – не мають документів.
Однією з організацій, яка функціонує на Закарпатті та допомагає ромам отримати документи, є Міжнародний благодійний фонд “Регіон Карпат” NEEKA Ukraine. Там наголошують: в області дійсно є доволі поширеною (зокрема, серед ромів) проблема відсутності документів, які посвідчують особу або належність до громадянства, а також документів, що посвідчують державну реєстрацію актів цивільного стану.
“Із 2017 року ми надали правову допомогу в частині документування для більш ніж 1300 осіб. Серед них близько 75% – це особи ромської національності”, – зазначив Роман Бігунець, менеджер проєкту “Захист та пошук рішень для осіб без громадянства та осіб під ризиком безгромадянства”.
За його словами, серед основних причин, через які місцеві роми стикаються з проблемою відсутності документів, мовний бар’єр (часто тамтешні роми знають лише угорську мову), правова необізнаність, відсутність документів у матері на момент народження дитини, кочовий спосіб життя, неграмотність, відсутність належних умов для проживання, народження дітей поза медичними закладами охорони здоров’я, народження дітей за кордоном та неоформлення документів, відсутність базових знань про основні факти життя (як, наприклад, коректна дата народження, відомості про матір, ім’я тощо).
“Ще однією перешкодою є те, що велика кількість жінок не реєструє шлюби, натомість вони вказують себе матерями-одиначками. Надалі навіть якщо в дитини є батько, а мати померла, то відновити втрачене свідоцтво про народження дитини дуже складно, оскільки біологічний батько не може бути законним представником цієї дитини”, – розповів Бігунець.
Роман БігунецьУ середньому час документування осіб може займати від двох місяців до одного року. У випадках, якщо потрібно встановлювати факт народження в судовому порядку з проведенням генетичної експертизи, процедура може зайняти понад півтора року.
Найчастішою причиною відсутності паспорта громадянина України, як розповіли в NEEKA Ukraine, є незвернення до Державної міграційної служби для отримання паспорта до досягнення 18-річного віку. У такому разі потрібно проводити процедуру встановлення особи. Для цього слід зібрати документи та знайти свідків, які мають паспорти та можуть написати пояснення. Часом знайти таких осіб у ромському поселенні буває складно, тому довгий час вони залишаються недокументованими.
“Нещодавно ми допомогли 63-річній жінці вперше отримати паспорт, такі ситуації теж бувають. Загалом ситуація з відсутністю документів у ромів часто залежить від районів. Найбільше недокументованих осіб ми зустрічали в Ужгородському, Мукачівському та Берегівському районах”, – додав представник NEEKA Ukraine.
З початком повномасштабної війни кількість недокументованих ромів збільшилася. Це пов’язане з тим, що частина з них перемістилася на Закарпаття із зони бойових дій та тимчасово окупованих територій. Проте, як каже Бігунець, з ними легше працювати: здебільшого вони розмовляють українською чи російською та можуть детально розповісти про себе і надати необхідні дані.
Куди звертатися по допомогу?
Зазвичай ромські медіатори разом із громадянами, які звертаються для отримання документів, та їхніми рідними їдуть до РАЦСів. Там опрацьовують списки та звіряють інформацію з наявною в реєстрах, а потім передають до Державної міграційної служби, де здійснюються фінальні кроки для подання заяв на отримання документів.
Для того щоб отримати детальнішу інформацію про це в конкретному регіоні, а також дізнатися контакти тамтешніх ромських медіаторів, громадяни можуть звернутися до Ромського жіночого фонду “Чіріклі” у фейсбуці чи написавши на пошту fond.chirikli@gmail.com.
Роми, які мешкають на Закарпатті й хочуть отримати консультацію чи допомогу з отриманням документів, також можуть звернутися до організації NEEKA Ukraine, написавши на пошту info@neeka.org, за телефонами +380969013387, +380961260405, +3809694066223. Фізична адреса – вул. Набережна Незалежності, 3.
У разі дискримінаційного ставлення чи відмови в оформленні документів (або інших порушень прав людини) громадяни можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця за телефоном 0 800 501 720, 044 299 74 08 чи поштою hotline@ombudsman.gov.ua або до його регіональних представників.
