Яна Радченко
Однакові тексти, старі звинувачення і мільйонні охоплення: як великі телеграм-канали атакують Центр протидії корупції
ZMINA разом з адвокаційною експерткою ЦПК Мариною Хромих розібрала, як працює ця механіка, звідки взялися тези про "188 мільйонів", "сліпого" Шабуніна за кермом Tesla та чому багаторазове повторення одних і тих самих звинувачень має значення.
26 років без Георгія Ґонґадзе: як розслідувальна та антикорупційна журналістика кинула виклик системі
До 26-х роковин його зникнення ZMINA зібрала ключові факти про журналістську діяльність, теми, про які він писав, обставини його переслідування та вбивства, а також дослідила те, як його професійний спадок продовжує жити в "Українській правді".
Три кілометри від тривог: як Barbie Run об’єднує жінок у прифронтовому Запоріжжі
Про те, як виникла ідея появи жіночого бігового клубу, чому дівчата бігають саме в рожевому, хто може долучитися та як спортивне ком’юніті перетворилося ще й на спосіб допомагати іншим, ZMINA поговорила з організаторками забігів, – Ольгою Байдіною, Софією Габрою та Нігіною Онищенко.
Бути з тимчасово окупованої території – це…
Є речі, до яких нас ніколи не готували в школі. Нас вчили географії, історії, математиці, але ніхто не пояснював, як це – в один день стати людиною, яка не має можливості поїхати додому.
Один веселковий прапор і тисячі образ: як мова ворожнечі підживлює російську пропаганду та стає інструментом маніпуляцій
ZMINA спробувала зʼясувати, де проходить межа між свободою слова й мовою ворожнечі, як дискримінаційна риторика впливає на психічне здоров'я та права людини, чому медіа нерідко підсилюють стигму і як російська пропаганда використовує тему ЛГБТІК+ для інформаційних маніпуляцій.
Україна демонструє високі показники доброчесності, але потребує кращого впровадження антикорупційних механізмів: як це зробити?
ZMINA зібрала головні тези про досягнення України у сфері доброчесності, виклики комунікації реформ та шляхи зміцнення довіри громадян до державних інституцій.
Капсула часу на Грушевського: чому депутати бояться правозахисних реформ, яких насправді чекає суспільство
Шляхи виходу з комунікаційної та законодавчої кризи, рефреймінг поняття рівності в умовах війни та досвід інституційних змін обговорили провідні експертки під час панельної дискусії "Роль публічної політики у просуванні прав людини та євроінтеграції України", яка відбулася у межах Wonder Media Forum 2026.
Люди “Без Дому” та люди без пауз: як волонтерська ініціатива надає допомогу тим, хто опинився у скрутному становищі
Щосуботи о 14:00 біля київського вокзалу збираються сотні людей. Хтось приходить по гарячу їжу, хтось – по ліки, а хтось просто за можливістю поговорити без осуду. Тут немає перевірок документів чи зайвих запитань. Якщо людина прийшла – значить, їй потрібна допомога.
“У вас невідкладний обшук”: як ДТП 4-річної давності стало підставою для силових дій проти детектива НАБУ Євгена Токаря
Євген Токарь – один із детективів НАБУ, у яких 21 липня 2025 року провели невідкладні обшуки. У його випадку йдеться про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася ще у 2021 році. Попри те, що провадження тривало кілька років, підозру йому повідомили саме під час цих обшуків. Печерський районний суд обрав Токарю нічний домашній арешт і відсторонив його від посади.
Ціна антикорупційних викриттів: як зростання впливу розслідувальної журналістики провокує тиск
Переслідування стає персоналізованим, багаторівневим і часто менш помітним на перший погляд, але значно небезпечнішим за своїми наслідками. У цьому контексті ZMINA проаналізувала кейси останніх років, що показують, як саме змінюється тиск на розслідувальну журналістику в Україні.
Принципи проти тиску: як жінки змінюють антикорупційну систему в Україні
Чи існує в антикорупційній сфері так звана "скляна стеля", навіть попри декларовану відкритість і прозорість? Як працюють гендерні стереотипи в середовищі, яке саме має боротися з несправедливістю? І з яким тиском – професійним, політичним чи персональним – стикаються жінки, які публічно говорять про корупцію, розслідують її або намагаються змінювати систему?
“Руки геть від прав жінок”: як пройшов перший з початку повномасштабної війни Марш жінок у Києві
Сьогодні активістки, правозахисниці та представниці громадських організацій несли плакати із закликами припинити сексизм у війську, забезпечити належну підтримку військовослужбовиць і не допустити обмеження прав жінок у нових законодавчих ініціативах.
“Не народжувала – не жінка”? Чому 8 Березня – це не день матері
Мені щиро шкода, що ще зі школи нам нав’язували думку про те, що народити – це обов’язок. Майже єдина "функція" жінки. Ніби жінка – це передусім репродуктивна система, у якої немає ані характеру, ані професії, ані амбіцій, ані права на інший сценарій життя. Лише потенціал народити.
Вільні слухачі в українських судах: хто вони і чому їхня присутність важлива
ZMINA пояснює, хто такі вільні слухачі, які права та обмеження вони мають у залі суду, і як їхня присутність може впливати на хід судових розглядів, забезпечуючи громадський контроль і прозорість правосуддя.
Життя у прифронтовому місті, яке не закривається на тривогу
Нещодавно біля мого дому відкрився ще один ковбасний магазин. На відкритті, традиційно, були кульки, акції і розіграші. Я зайшла по яйця й молоко і виграла праску. Зраділа і подумала: "Заберу додому". А потім згадала: мій дім – в окупації. І не факт, що я колись туди повернуся.
“Кохання на виживання”: шоу для розваги чи інструкція з токсичних стосунків
ZMINA проаналізувала три випуски нового сезону та поспілкувалася з психологом Іоаном Плаксою про те, як подібні шоу впливають на молодь і підлітків, що шукають приклади для наслідування, та чому небезпечні меседжі, які подаються як "любовна драма", можуть сприйматися як норма.
Правові гарантії, безпека і міжнародна координація: як у світі захищають антикорупційні інституції і чому це важливо для України
ZMINA проаналізувала міжнародний досвід захисту антикорупційних інституцій, журналістів й активістів та зібрала практики, які допомагають зменшувати політичний тиск і зберігати незалежність.
“Казали, що я божевільна, бо так ніхто не робить”: журналістка Ірина Сампан розповіла, як знімала фільм про повернення із Сирії українських жінок
Про те, як важко було усвідомити масштаб трагедій повернутих дітей і жінок, небезпеки під час роботи на місцях, неоднозначність реакцій глядачів, а також про те, чому важливо не лише розповісти цю історію, а й сприяти осмисленню цих подій у суспільстві, – у матеріалі.
