Однакові тексти, старі звинувачення і мільйонні охоплення: як великі телеграм-канали атакують Центр протидії корупції

Однакові формулювання, синхронні публікації та старі звинувачення, які знову зʼявляються щоразу після нового інформаційного приводу. Аналіз великих українських телеграм-каналів показує, як навколо Центру протидії корупції та його представників формуються хвилі негативних повідомлень, що можуть збирати сотні тисяч і навіть мільйони переглядів. 

ZMINA разом з адвокаційною експерткою ЦПК Мариною Хромих розібрала, як працює ця механіка, звідки взялися тези про “188 мільйонів”, “сліпого” Шабуніна за кермом Tesla та чому багаторазове повторення одних і тих самих звинувачень має значення.

Як телеграм створює інформаційні хвилі

Масштаб дискредитаційних кампаній в українському телеграм-просторі показав моніторинг, результати якого 23–24 вересня оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк. Він проаналізував 100 815 дописів із 20 великих анонімних каналів, опублікованих з 1 червня до 23 вересня 2026 року. Дискредитаційними визначили 6305 публікацій. Звичайні новинні згадки й цитування під час підрахунку відсіювали. Враховували лише випадки, коли конкретна людина безпосередньо ставала мішенню атаки.

Одним з головних обʼєктів був голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Щодо нього Железняк нарахував 62 дискредитаційні дописи, це другий результат у вибірці. Частіше в такому ключі згадували тільки Михайла Федорова – 72 рази. За ними йдуть директор НАБУ Семен Кривонос і п’ятий президент Петро Порошенко – по 56 публікацій, а також журналіст-розслідувач Юрій Ніколов – 19 постів.

Окремо Железняк спробував зʼясувати, які канали поширюють схожі атаки. Він умовно розділив їх на дві мережі, які, на його думку, можуть бути повʼязані зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки. У першій мережі Шабунін опинився на першому місці: 42 дискредитаційні публікації – тобто більше, ніж про будь-кого іншого. 

Тож дослідження показало, що ЦПК зазнає найбільше інформаційних атак серед громадських організацій, причому їхня інтенсивність перевищує навіть рівень атак на опозиційні політичні сили.

Водночас негативні повідомлення про Шабуніна й антикорупційне середовище не обмежуються одним каналом чи поодинокою публікацією. Одні й ті самі герої та схожі тези знову й знову з’являються на майданчиках з великою аудиторією. Отже, окреме звинувачення перестає видаватися позицією одного анонімного ресурсу. Після десятків повторень у різних каналах воно може почати сприйматися як самостійний інформаційний сюжет.

Цю механіку Железняк описував і раніше. У липні, аналізуючи замовні публікації проти НАБУ та САП, він стверджував, що повідомлення може з’явитися в одному джерелі, потім – у невеликому телеграм-каналі, але вже в емоційнішому поданні, а далі майже одночасно опинитись у великих анонімних каналах. За його підрахунками, сукупна аудиторія таких ресурсів могла перевищувати 12 мільйонів підписників.

Дублювання, емоційна риторика, мільйонні перегляди – так це ж уже було?

Схожість текстів, синхронність публікацій і повторне використання тих самих звинувачень проти Шабуніна та антикорупційних організацій помічали й інші. Причому йдеться вже не про окремі приклади, а про сотні публікацій у телеграмі та соціальних медіа, зафіксованих під час моніторингу.

Після того як 11 липня 2025 року Віталію Шабуніну вручили підозру, “Детектор медіа” проаналізував інформаційне тло довкола справи. За допомогою сервісу Semantrum аналітики знайшли 580 публікацій про Шабуніна лише за три дні – з 14 до 16 липня. У 172 з них, за оцінкою дослідників, факти змішували з оцінними судженнями, а в частині матеріалів узагалі не було позиції самого Шабуніна чи представників ЦПК.

Окремо “Детектор медіа” виділив 114 критичних повідомлень на 64 вебсайтах та 58 публікацій у 21 телеграм-каналі. Аналітики звернули увагу, що дописи дублювали та перепощували між різними каналами, а самі повідомлення часто супроводжувала емоційно-агресивна риторика. Схожі наративи або репости зʼявлялися, зокрема, в “Інсайдер UA”, “Реальній Війні”, Times of Ukraine, “Батальйоні Монако”, ZeRada та інших ресурсах.

Особливого масштабу такі повідомлення набували після того, як їх підхоплювали канали з мільйонними аудиторіями. Наприклад, на момент дослідження “Інсайдер UA” мав близько 2,1 мільйона підписників, “Реальна Війна” – майже 1,6 мільйона, а “Адвокат права” – близько 1,2 мільйона. Допис про Шабуніна опублікувала й “Труха”, на яку тоді були підписані майже 3,3 мільйона користувачів.

“Детектор медіа” відокремив ці публікації як три окремі хвилі. Перша почалася 14 липня, ще до обрання Шабуніну запобіжного заходу. Тоді однією з найпоширеніших стала теза про те, що багаторічна підтримка активіста американськими та європейськими партнерами нібито не означає, що він є “позитивним персонажем”. Паралельно Шабуніна описували як людину, залежну від західних грантодавців, та “агента впливу Заходу”.

Друга хвиля припала на 15 липня – день обрання запобіжного заходу. Упродовж неї аналітики нарахували 63 публікації 45 на сайтах і 18 у телеграмі. У повідомленнях знову поверталися до військової служби Шабуніна, виплат, які він отримував під час служби, а також поширювали заяви його критиків.

Уже наступного дня виникла третя хвиля: з 14:00 до 20:00 16 липня “Детектор медіа” зафіксував ще 48 публікацій. Майже всі вони стосувалися вже знайомої теми – автомобіля, який Шабунін нібито привласнив, хоча той мав використовуватися (і використовувався) для потреб військових. Тобто протягом трьох днів акцент послідовно переходив від однієї негативної теми до іншої: грантодавці й “західний вплив”, військова служба та виплати, а потім автомобіль.

Аналітики “Детектора медіа” тоді зауважили, що таке висвітлення справи має ознаки скоординованої інформаційної кампанії. Йшлося не просто про велику кількість критичних матеріалів, а про поєднання кількох характеристик: хвилеподібне поширення за короткі проміжки часу, дублювання контенту між каналами, повторювані наративи та агресивну тональність.

Що показує автоматизований аналіз публікацій про ЦПК

Системність таких публікацій вирішила окремо перевірити й команда Центру протидії корупції. Для цього в ЦПК сформували детальний запит до штучного інтелекту, поставивши перед ним завдання працювати як аналітик даних та OSINT-дослідник і проаналізувати публікації п’яти великих українських телеграм-каналів: “Інсайдер UA”, “Україна Сейчас”, “Реальна Війна”, “Україна Online” та Times of Ukraine. Період дослідження визначили від 1 липня 2025 до 31 липня 2026 року.

“Чому самі ці телеграм-канали? Нардеп Ярослав Железняк публікував розслідування, де встановив звʼязок адміністраторів цих каналів зі Службою безпеки України, а саме те, що адміністратори цих каналів заброньовані в СБУ від служби в армії. Враховуючи, що СБУ перебуває під прямим впливом Офісу президента й самого Зеленського, ми вважали за доцільне аналізувати наразі саме ці канали, оскільки постійні негативні публікації на цих каналах свідчать про відповідну політику ОП”, – зазначила експертка з адвокації ЦПК Марина Хромих.

Завдання полягало не просто в тому, щоб знайти згадки про ЦПК. ШІ попросили окремо визначити кількість негативних, нейтральних і позитивних публікацій, частоту згадок, періоди найбільшої активності, повторювані звинувачення й окремі інформаційні хвилі. Однією з гіпотез було те, що ЦПК, Віталія Шабуніна та повʼязаних з організацією активістів систематично атакують у досліджуваних телеграм-каналах. Інша стосувалася порівняння інтенсивності таких публікацій з негативними згадками інших громадських організацій, активістів, незалежних медіа та журналістів. Водночас у самому запиті окремо застерігали: робити висновок лише на підставі абсолютної кількості згадок не можна – потрібно враховувати період спостереження, дублювання публікацій, структуру вибірки та різну кількість ключових слів для кожної групи.

Окрему увагу в запиті приділили аналізу окремих розгонів: схожим або ідентичним текстам, синхронності публікацій та повторенню одних і тих самих наративів у різних каналах. Негативні матеріали пропонувалося додатково перевіряти на використання образливих ярликів, бездоказових звинувачень, емоційної лексики, дискредитації через грантове фінансування, звинувачень в ухиленні від військової служби, перекручування цитат або виривання інформації з контексту. Окремими ознаками визначили майже ідентичні тексти, однакові формулювання й синхронне поширення в кількох каналах.

Для пошуку інформаційних хвиль модель мала зіставляти час виходу матеріалів, інформаційний привід, схожість текстів і заголовків, використані фото й відео, посилання, цитати та навіть однакові нетипові формулювання чи помилки. Для кожної такої хвилі в ЦПК пропонували визначати її початок і завершення, послідовність появи дописів, кількість каналів та публікацій, основний наратив, сумарні перегляди й ступінь текстової схожості.

Результатами аналізу Центр протидії корупції поділився зі ZMINA. Загалом у таблиці зафіксували 490 унікальних публікацій, у яких згадували Центр протидії корупції, Віталія Шабуніна, Дар’ю Каленюк, Ореста Рудого або пов’язані з ЦПК контекстні означення.

Усі 490 публікацій у таблиці позначили як перевірені вручну. З них 481 класифікували як негативну, вісім – як нейтральні й одну – як позитивну.

Найбільше негативних публікацій у цій вибірці припало на “Інсайдер UA” – 108. Далі йшли Times of Ukraine – 100, “Україна Online” – 99, “Україна Сейчас” – 95 та “Реальна війна” – 79.

За словами Марини Хромих, постійне повторення одних і тих самих звинувачень може працювати навіть тоді, коли людина не вірить у кожне з них окремо. У когнітивній психології це називають ефектом ілюзорної правди: що частіше людина бачить певне твердження, то знайомішим і правдоподібнішим воно може їй здаватися. Згодом людина може вже не пам’ятати, де саме побачила цю інформацію, але в неї залишається загальне відчуття: “про них постійно пишуть щось погане”.

У випадку ЦПК, вважає Хромих, так поступово формується стійкий негативний образ організації: що їй не можна довіряти, що активісти працюють заради грантів чи власної вигоди, ухиляються від служби, залежать від донорів або “прикривають” антикорупційні органи.

Для громадської організації це особливо чутливо, адже довіра напряму впливає на її роботу. Від неї залежить, чи сприйматимуть суспільство, журналісти, посадовці та міжнародні партнери дані й пропозиції ЦПК серйозно. Якщо навколо організації роками створюється негативне тло, будь-яку її наступну позицію можуть оцінювати вже через цей образ.

“Дискредитується не лише організація, а й зміст того, що ми адвокатуємо. Інформаційна атака дозволяє змістити дискусію з питання “Чи потрібна ця реформа, пропозиція чи ідея і які в неї аргументи?” на питання “Хто ці люди, які її просувають, і чи можна їм довіряти?”. У результаті опонентам стає простіше не сперечатися зі змістом, а просто продовжувати дискредитувати нас”, – зауважила Хромих.

Такі атаки, як зазначила експертка, також забирають ресурси: замість того щоб витрачати час лише на дослідження, підготовку пропозицій і комунікацію з владою чи партнерами, команда змушена додатково спростовувати звинувачення, пояснювати контекст і захищати власну репутацію.

“Персональні атаки послаблюють організацію через її людей. Коли кампанії систематично спрямовані на конкретних співробітників – Шабуніна, Каленюк та інших, – вони перетворюють професійну діяльність на особисту мішень. Це створює додаткові репутаційні, безпекові та психологічні витрати для людей, які публічно представляють організацію, і потенційно може зменшувати готовність експертів команди бути публічними”, – додала Марина.

У ЦПК також вважають, що наслідки можуть виходити за межі самої організації: систематична дискредитація одного з помітних представників громадського сектору здатна підживлювати недовіру і до громадських організацій загалом. 

Новий привід, старі звинувачення

Для нової хвилі дискредитації не потрібен новий набір закидів. Досить свіжого інформаційного приводу, до якого додають знайомі аудиторії негативні тези про ЦПК або його представників. Один допис водночас розповідає про подію і нагадує читачеві давні претензії, навіть якщо вони з нею не пов’язані.

17 вересня цього року адвокат Олег Шрам написав, що не знайшов виконавчу директорку ЦПК Дарʼю Каленюк у Єдиному реєстрі адвокатів України, хоча в окремих джерелах її називають адвокаткою. Запитання про професійний статус швидко стало драматичнішим сюжетом. Великі телеграм-канали писали, що Каленюк нібито “присвоїла” собі звання адвокатки, а в одному заголовку навіть написали про підозру в шахрайстві.

Тексти різних каналів майже не відрізнялися. “Реальна Війна” о 12:31 написала, що Каленюк “присвоїла собі статус адвоката”, а Times of Ukraine о 13:01 використав майже ту саму конструкцію. Спершу йшло твердження про відсутність у реєстрі, потім слова Шрама, а наприкінці різкий перехід до теми, яка статусу Каленюк не стосувалася: до старого звинувачення, що ЦПК нібито викрав 188 мільйонів гривень міжнародної технічної допомоги. Сумнів щодо статусу перетікав у натяк на недоброчесність, а далі в нагадування про нібито “фінансові махінації” організації. Змістового звʼязку між цими речами не було.

Допис Times of Ukraine мав близько 387 тисяч переглядів, “Реальної Війни” – близько 256 тисяч, разом понад 643 тисячі. Це не кількість унікальних читачів, бо аудиторії каналів перетинаються, а лічильники рахують перегляди окремих дописів. Але масштаб поширення одних і тих самих тез однаково величезний.

Того ж дня історія вийшла за межі телеграму. Про заяву Шрама написали УНН, УНІАН, “Факти” та “Адвокат Пост”. Частина матеріалів обмежилася питанням статусу, але УНІАН додав і згадку про 188 мільйонів. Так стара теза знайшла нову точку входу вже через новинні сайти.

Звідки взялися 188 мільйонів

Це звинувачення не було новим. Воно поширювалося щонайменше з травня 2026 року після заяв блогера Володимира Бойка. Він, як припускають в антикорупційній організації, склав суми грантів, які ЦПК отримував у 2022–2025 роках (41, 37, 58,5 та 51,5 мільйона гривень), і назвав усі ці кошти “розкраденими”. Отримання грантів фактично подавали як їхню крадіжку, не наводячи доказів, що Шабунін, Каленюк чи інші працівники привласнили бодай частину цих грошей. Водночас фінансову звітність про витрати грантових коштів і результати аудитів ЦПК регулярно публікує на своєму сайті.

Вересневий привід дозволив повернути теорію до стрічок без жодних нових доказів. Вона працювала вже не як новина, а як готова характеристика ЦПК: щоразу, коли з’являється нова критична історія, читачеві нагадують про попередню.

Tesla, зір і “сліпий” водій

Схожу конструкцію помічали і раніше, у червні, коли приводом став допис Шабуніна про купівлю Tesla Model Y. 19 травня він повідомив, що завершив військову службу через проблеми із зором і втратив його більшу частину. Його заяву та рішення ВЛК тоді описували, зокрема, “Детектор медіа”, LB.ua та Інтерфакс-Україна. Уже в червневих телеграм-публікаціях формулювання про втрату більшої частини зору трансформувалося в образ “незрячого” або “сліпого” Шабуніна, який начебто одночасно заявляє про втрату зору і керує автомобілем.

Канали знову використали майже однаковий текст. Times of Ukraine виніс у заголовок тезу про те, що “незрячість не заважає керувати авто”, і майже дослівно те саме зʼявилося на каналах “Реальна Війна”, “Всевидящее ОКО” та “Україна Online”. Усі вони стверджували, що Шабунін нібито наголошував на невисокій ціні авто, щоб відвернути увагу від проблем із зором, а потім знову переходили до 188 мільйонів.

Часові проміжки теж стиснули для емоційнішого ефекту. Між завершенням служби, яке відбулося 19 травня, і публікацією про Tesla від 10 червня минуло понад три тижні, але кілька каналів подали це як купівлю авто “одразу після списання”.

До цього додали ще одну стару претензію: нібито Шабунін “притримав собі” авто, придбане за донати “для ЗСУ”. Насправді, як пояснював ЦПК, Nissan Pathfinder 2005 року купили учасники CEO Club за власні кошти, без публічного збору, і передали Шабуніну як військовослужбовцю. У липні 2026 року він подав позов проти ДБР через заяву відомства про нібито незаконне використання ним гуманітарного автомобіля. ZMINA тоді також писала про цю справу.

Отже, в одному червневому повідомленні зійшлися три сюжети: Tesla зі здоровʼям і демобілізацією, 188 мільйонів грантів та суперечка про службовий автомобіль. Свіжий привід став лише каркасом, на який нанизали відомі твердження.

Допис Times of Ukraine зібрав близько 408 тисяч переглядів, “Реальної Війни” – близько 280 тисяч, “Всевидящого ОКА” – понад 215 тисяч, “Україна Online” – 192 тисячі. Разом це понад мільйон переглядів, хоча через перетин аудиторій це не унікальне охоплення.

Чому телеграм має значення

Систематичне поширення негативних матеріалів про ЦПК у великих телеграм-каналах має наслідки, які виходять далеко за межі репутаційної шкоди окремій організації. За словами Марини Хромих, усе це безпосередньо впливає на спроможність ЦПК здійснювати громадський контроль та адвокатувати реформи.

Масштаб поширення таких розгонів важливий ще й через роль, яку телеграм уже відіграє в інформаційному споживанні українців. Згідно з дослідженням громадської організації “Інтерньюз-Україна” за 2025 рік, 72% українців використовували телеграм для отримання новин. Це найвищий показник серед соціальних мереж. Загалом новини із соцмереж отримували 86% респондентів, а для 37% вони були єдиним джерелом новин. 

Водночас традиційні джерела інформації охоплюють значно меншу частину аудиторії: новинними сайтами у 2025 році користувався 31% опитаних, телебаченням – 33%, радіо – 13%, а друкованими медіа – лише 4%. За десять років саме соціальні мережі були єдиним типом медіа, популярність якого як джерела інформації зросла.

Тому телеграм в Україні не можна розглядати лише як додатковий майданчик, де поширюють чутки чи переказують новини з інших джерел. Для значної частини аудиторії він фактично є одним з основних каналів доступу до інформації. Як пояснює експертка з адвокації ЦПК, це робить механіку багаторазового повторення особливо важливою: якщо одна й та сама теза майже одночасно зʼявляється в кількох великих каналах, користувач може зустріти її кілька разів протягом дня, причому щоразу – під назвою іншого ресурсу.

Додаткового значення цьому надає те, що лише 6% респондентів, які знали про існування дезінформації, правильно визначили достовірність трьох новин, запропонованих їм під час дослідження. Водночас 75% цієї групи були впевнені, що здатні розпізнавати дезінформацію. Тож велике охоплення телеграму поєднується з ризиком того, що багаторазово повторена теза може сприйматися як підтверджена вже самим фактом її появи в різних джерелах.

Як не стати частиною дискредитаційної кампанії

Інформаційні атаки проти антикорупційних діячів не обмежуються негативними дописами в соцмережах. Вони можуть бути частиною ширшого тиску, який впливає не лише на репутацію окремих людей, а й на роботу громадських організацій.

Як зазначає проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович, систематична дискредитація представників антикорупційного середовища триває вже довгий час. У травні 2026 року ZMINA опублікувала матеріал “Фабрика недовіри”, у якому проаналізувала, як роками формувалося негативне інформаційне тло навколо Віталія Шабуніна та ЦПК, а в аналітичному звіті “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років” правозахисники та правозахисниці зафіксували схожі методи дискредитації працівників НАБУ та інших представників антикорупційного середовища.

За словами Ганни, такі кампанії часто супроводжують інші форми тиску, зокрема кримінальні провадження, обшуки та вилучення техніки. Усе це ускладнює роботу антикорупційних діячів і змушує їх витрачати час та ресурси на захист власної репутації.

“У результаті замість обговорення корупційних схем, порушень і зловживань, які викриває ЦПК, суспільна увага зміщується на звинувачення проти самих антикорупційних діячів. І тут виникає цілком закономірне запитання: кому вигідно, щоб суспільство перестало довіряти людям, які викривають корупцію? Очевидно, що така ситуація може бути вигідною передусім тим, чию діяльність ці люди розслідують і намагаються зробити публічною”, – наголошує менеджерка проєктів.

Водночас не стати мимовільним учасником чи учасницею поширення таких інформаційних кампаній може кожен. Для цього варто дотримуватися кількох простих правил:

• Перевіряйте першоджерела. Якщо телеграм-канал повідомляє про гучне звинувачення, знайдіть початкову заяву, документ або повідомлення, на яке він посилається.
• Читайте далі заголовків. Емоційні формулювання можуть перебільшувати факти, виривати їх з контексту або подавати припущення як доведені звинувачення.
• Стежте за надійними медіа. Віддавайте перевагу редакціям, які перевіряють інформацію, посилаються на джерела та надають можливість висловитися різним сторонам.
• Не сприймайте повторення як доказ. Якщо однакове повідомлення з’явилось одразу в кількох великих каналах, це ще не означає, що його перевірили кілька незалежних джерел.
• Не поспішайте поширювати сумнівні дописи. Навіть репост із критичним коментарем може допомогти неперевіреному звинуваченню охопити нову аудиторію.