Ірина Виртосу
Захист від домашнього насильства: що потрібно знати про Стамбульську конвенцію
У 2020 році під петицією до президента України про необхідність ратифікації Стамбульської конвенції проти насильства назбиралося 25 тисяч підписів від громадян та громадянок України. Водночас три петиції "проти" ратифікації конвенції не отримали достатньої кількості підписів, щоб їх розглянув президент. Утім, ратифікація цього документу досі гальмується.
У ролі “мами”, або Як мій чоловік прожив десять днів сам на сам з дочкою
Деякі мої подруги-мами називають мого чоловіка героєм через те, що так надовго лишився сам-на-сам із дочкою і справляється. І я навіть розумію, про що вони. Ми ж бо ще те покоління, яке виховувалося в моделі, що дім і родина — це винятково відповідальність матері, і якщо чоловік допомагає — то це радше тобі приємний бонус, ніж його обов’язок.
Чому фемінізм потрібний чоловікам: 7 аргументів “за” і жодного – “проти”
Фемінізм потрібний і корисний для всіх
Навіщо підтримувати рівність та різноманіття: три історії з національних спільнот України
Україна є домом для понад 130 національностей та народностей, серед яких, зокрема, кримські татари, болгари, угорці, євреї, поляки, вірмени та інші. Читайте історії трьох представниць етнічних меншин, кожна з яких у свій спосіб бореться за права своєї меншини, за збереження культури, а також – за рівність у громаді.
Чому я боялася назвати себе феміністкою?
Я за рівні права жінок і чоловіків, але я не феміністка. Мені не раз доводилося чути це твердження. Хтось це говорив із категоричністю, хтось – тихо, хтось – байдуже знизуючи плечима. Ба, більше, я сама ще років з десять тому підписувалася під цією фразою...
Незряча депутатка Леоніда Пономарьова: “Якщо є шанс у політиці – потрібно принаймні спробувати”
Викладачка і журналістка, випускниця школи громадської організації за права людей з інвалідністю Fight for Right "Лідерка" Леоніда Пономарьова уперше стала депутаткою Київської обласної ради. Про те, які питання інклюзії та доступу на Київщині намагається вирішити депутатка і чи можливо ефективно працювати в облраді депутатам з інвалідністю, зокрема незрячим, читайте у матеріалі з циклу
“Наша боротьба лише розпочинається”: депутатка Одеської міськради про жіноче лідерство та протистояння забудовникам
Одним з нових облич у політиці є Жанна Мандриченко — депутатка Одеської міської ради VIII скликання, заступниця голови постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин, адвокатка. В інтерв’ю з нею було новим почути про жіночу солідарність і згуртованість. Зокрема, як жінки-депутатки об’єднуються заради розв’язання проблем, незважаючи на політичні забарвлення.
Депутатка Лариса Гориславець: “Я феміністка і дружня до ЛГБТ, бо я – за рівність і права людини”
Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець прийшла в політику з громадського сектору і вважає це своєю великою перевагою. Вона досліджувала бюджетні програми, закупівлі, проводила розслідування, була глибоко занурена в діяльність місцевої ради.
Чому йдемо на Марш жінок: п’ять речей, які слід знати про 8 березня сьогодні
Що варто знати про 8 березня сьогодні і чому потрібно підтримувати Марш жінок кожній та кожному?
З дітьми на роботу, або Чому я пишаюсь Оксаною Майбородою
Ось вже кілька днів наштовхуюся на печерну мову ворожнечі щодо жінки-депутатки, що вона «посміла взяти на роботу із собою дитину». Тож хочу висловити слова подяки Оксані Майбороді за її публічність. За її сміливість бути депутаткою, бути працюючою мамою, бути лідеркою.
У Тристоронній контактній групі нова учасниця: розповідаємо про Юлію Красільникову
Розповідаємо, хто така Юлія Красільникова і чому саме її запросили взяти участь у роботі гуманітарної підгрупи.
Жінки в політиці: старі перешкоди та нова нормальність
ZMINA спільно із Громадським альянсом "Політична дія жінок" розпочинає цикл матеріалів "Політика без сексизму" про те, як місцеві депутатки, мерки та політикині формують "нову нормальність" в українській владі.
Розпродаж цінностей: знижки 50%
Нещодавнє соціологічне дослідження "Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016–2020)" продемонструвало, що дискримінацію вважають дуже серйозною проблемою – лиш 18% опитаних
Щоб стати видимим – потрібно діяти: як ЛГБТІК-спільнота виборює право бути
Подеколи здається неймовірним, що у ХХІ столітті доводиться виборювати видимість… людям з інвалідністю, мамам з маленькими дітьми, жінкам у політиці та війську, чоловікам у догляді за своїми дітьми, ромським активісткам у місцевих громадах, людям, які живуть з ВІЛ...
Купити можна, скористатися – ні: як страхові компанії заробляють на людях з інвалідністю
На прикладі історії адвоката Дмитра Жарого розповідаємо, як страхові компанії в Україні, попри те, що люди справно сплачують кошти за умовами договору, відмовляють у виплатах через інвалідність I та II груп.
“Чому їм більше прав, ніж нам?”, або Чи буває дискримінація позитивною?
Дискримінація – це явище, яке має негативне значення. Утім, іноді можна натрапити на словосполучення "позитивна дискримінація" як позначення певних “бонусів” для якоїсь групи, яка в силу обставин, зазвичай історичних, перебуває у більш вразливому становищі, ніж інші групи. Що ж це таке? І яка дискримінація може бути позитивною?
Це не про пандус у школі, або Вісім рішень для розвитку інклюзивної громади
Чому інклюзивність – це для кожного з нас? Про це розказують "звичайні" люди, які своїм досвідом – часом вдалим, часом – більш успішним, - змінюють свою громаду і Україну.
Ґендер у школі: був, є чи буде?
Про те з чим стикаються у школі ЛГБТ-підлітки, хто такі шкільні ґендерні експерти і ґендерний аудит шкіл, та як зі школи можна прививати повагу до різноманіття розповідають вчителька, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Людмила Таболіна та Ольга, яка ще зі школи почала своє гендерне усвідомлення і зараз ідентифікує себе як пансексуальну небінарну особистість.
