У 2020 році під петицією до президента України про необхідність ратифікації Стамбульської конвенції проти насильства назбиралося 25 тисяч підписів від громадян та громадянок України. Водночас три петиції "проти" ратифікації конвенції не отримали достатньої кількості підписів, щоб їх розглянув президент. Утім, ратифікація цього документу досі гальмується.
Деякі мої подруги-мами називають мого чоловіка героєм через те, що так надовго лишився сам-на-сам із дочкою і справляється. І я навіть розумію, про що вони. Ми ж бо ще те покоління, яке виховувалося в моделі, що дім і родина — це винятково відповідальність матері, і якщо чоловік допомагає — то це радше тобі приємний бонус, ніж його обов’язок.
Фемінізм потрібний і корисний для всіх
Україна є домом для понад 130 національностей та народностей, серед яких, зокрема, кримські татари, болгари, угорці, євреї, поляки, вірмени та інші. Читайте історії трьох представниць етнічних меншин, кожна з яких у свій спосіб бореться за права своєї меншини, за збереження культури, а також – за рівність у громаді.
Я за рівні права жінок і чоловіків, але я не феміністка. Мені не раз доводилося чути це твердження. Хтось це говорив із категоричністю, хтось – тихо, хтось – байдуже знизуючи плечима. Ба, більше, я сама ще років з десять тому підписувалася під цією фразою...
Викладачка і журналістка, випускниця школи громадської організації за права людей з інвалідністю Fight for Right "Лідерка" Леоніда Пономарьова уперше стала депутаткою Київської обласної ради. Про те, які питання інклюзії та доступу на Київщині намагається вирішити депутатка і чи можливо ефективно працювати в облраді депутатам з інвалідністю, зокрема незрячим, читайте у матеріалі з циклу
Одним з нових облич у політиці є Жанна Мандриченко — депутатка Одеської міської ради VIII скликання, заступниця голови постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин, адвокатка. В інтерв’ю з нею було новим почути про жіночу солідарність і згуртованість. Зокрема, як жінки-депутатки об’єднуються заради розв’язання проблем, незважаючи на політичні забарвлення.
Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець прийшла в політику з громадського сектору і вважає це своєю великою перевагою. Вона досліджувала бюджетні програми, закупівлі, проводила розслідування, була глибоко занурена в діяльність місцевої ради.
Що варто знати про 8 березня сьогодні і чому потрібно підтримувати Марш жінок кожній та кожному?
Ось вже кілька днів наштовхуюся на печерну мову ворожнечі щодо жінки-депутатки, що вона «посміла взяти на роботу із собою дитину». Тож хочу висловити слова подяки Оксані Майбороді за її публічність. За її сміливість бути депутаткою, бути працюючою мамою, бути лідеркою.
Розповідаємо, хто така Юлія Красільникова і чому саме її запросили взяти участь у роботі гуманітарної підгрупи.
ZMINA спільно із Громадським альянсом "Політична дія жінок" розпочинає цикл матеріалів "Політика без сексизму" про те, як місцеві депутатки, мерки та політикині формують "нову нормальність" в українській владі.
Нещодавнє соціологічне дослідження "Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016–2020)" продемонструвало, що дискримінацію вважають дуже серйозною проблемою – лиш 18% опитаних
Подеколи здається неймовірним, що у ХХІ столітті доводиться виборювати видимість… людям з інвалідністю, мамам з маленькими дітьми, жінкам у політиці та війську, чоловікам у догляді за своїми дітьми, ромським активісткам у місцевих громадах, людям, які живуть з ВІЛ...
На прикладі історії адвоката Дмитра Жарого розповідаємо, як страхові компанії в Україні, попри те, що люди справно сплачують кошти за умовами договору, відмовляють у виплатах через інвалідність I та II груп.
Дискримінація – це явище, яке має негативне значення. Утім, іноді можна натрапити на словосполучення "позитивна дискримінація" як позначення певних “бонусів” для якоїсь групи, яка в силу обставин, зазвичай історичних, перебуває у більш вразливому становищі, ніж інші групи. Що ж це таке? І яка дискримінація може бути позитивною?
Чому інклюзивність – це для кожного з нас? Про це розказують "звичайні" люди, які своїм досвідом – часом вдалим, часом – більш успішним, - змінюють свою громаду і Україну.
Про те з чим стикаються у школі ЛГБТ-підлітки, хто такі шкільні ґендерні експерти і ґендерний аудит шкіл, та як зі школи можна прививати повагу до різноманіття розповідають вчителька, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Людмила Таболіна та Ольга, яка ще зі школи почала своє гендерне усвідомлення і зараз ідентифікує себе як пансексуальну небінарну особистість.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.