Ірина Виртосу
“Наша боротьба лише розпочинається”: депутатка Одеської міськради про жіноче лідерство та протистояння забудовникам
Одним з нових облич у політиці є Жанна Мандриченко — депутатка Одеської міської ради VIII скликання, заступниця голови постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин, адвокатка. В інтерв’ю з нею було новим почути про жіночу солідарність і згуртованість. Зокрема, як жінки-депутатки об’єднуються заради розв’язання проблем, незважаючи на політичні забарвлення.
Депутатка Лариса Гориславець: “Я феміністка і дружня до ЛГБТ, бо я – за рівність і права людини”
Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець прийшла в політику з громадського сектору і вважає це своєю великою перевагою. Вона досліджувала бюджетні програми, закупівлі, проводила розслідування, була глибоко занурена в діяльність місцевої ради.
Чому йдемо на Марш жінок: п’ять речей, які слід знати про 8 березня сьогодні
Що варто знати про 8 березня сьогодні і чому потрібно підтримувати Марш жінок кожній та кожному?
З дітьми на роботу, або Чому я пишаюсь Оксаною Майбородою
Ось вже кілька днів наштовхуюся на печерну мову ворожнечі щодо жінки-депутатки, що вона «посміла взяти на роботу із собою дитину». Тож хочу висловити слова подяки Оксані Майбороді за її публічність. За її сміливість бути депутаткою, бути працюючою мамою, бути лідеркою.
У Тристоронній контактній групі нова учасниця: розповідаємо про Юлію Красільникову
Розповідаємо, хто така Юлія Красільникова і чому саме її запросили взяти участь у роботі гуманітарної підгрупи.
Жінки в політиці: старі перешкоди та нова нормальність
ZMINA спільно із Громадським альянсом "Політична дія жінок" розпочинає цикл матеріалів "Політика без сексизму" про те, як місцеві депутатки, мерки та політикині формують "нову нормальність" в українській владі.
Розпродаж цінностей: знижки 50%
Нещодавнє соціологічне дослідження "Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016–2020)" продемонструвало, що дискримінацію вважають дуже серйозною проблемою – лиш 18% опитаних
Щоб стати видимим – потрібно діяти: як ЛГБТІК-спільнота виборює право бути
Подеколи здається неймовірним, що у ХХІ столітті доводиться виборювати видимість… людям з інвалідністю, мамам з маленькими дітьми, жінкам у політиці та війську, чоловікам у догляді за своїми дітьми, ромським активісткам у місцевих громадах, людям, які живуть з ВІЛ...
Купити можна, скористатися – ні: як страхові компанії заробляють на людях з інвалідністю
На прикладі історії адвоката Дмитра Жарого розповідаємо, як страхові компанії в Україні, попри те, що люди справно сплачують кошти за умовами договору, відмовляють у виплатах через інвалідність I та II груп.
“Чому їм більше прав, ніж нам?”, або Чи буває дискримінація позитивною?
Дискримінація – це явище, яке має негативне значення. Утім, іноді можна натрапити на словосполучення "позитивна дискримінація" як позначення певних “бонусів” для якоїсь групи, яка в силу обставин, зазвичай історичних, перебуває у більш вразливому становищі, ніж інші групи. Що ж це таке? І яка дискримінація може бути позитивною?
Це не про пандус у школі, або Вісім рішень для розвитку інклюзивної громади
Чому інклюзивність – це для кожного з нас? Про це розказують "звичайні" люди, які своїм досвідом – часом вдалим, часом – більш успішним, - змінюють свою громаду і Україну.
Ґендер у школі: був, є чи буде?
Про те з чим стикаються у школі ЛГБТ-підлітки, хто такі шкільні ґендерні експерти і ґендерний аудит шкіл, та як зі школи можна прививати повагу до різноманіття розповідають вчителька, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Людмила Таболіна та Ольга, яка ще зі школи почала своє гендерне усвідомлення і зараз ідентифікує себе як пансексуальну небінарну особистість.
Власниця соціального бізнесу, де працюють нечуючі, Олена Полозок: “Просто бери й роби!”
Олена Полозок – підприємиця, власниця бізнесу DOBRA з виготовлення корисної продукції без цукру, глютену, молочних продуктів тощо. Є головою Центру громадянських ініціатив "Ми разом", ініціаторкою освітнього простору з вивчення жестової мови "Вільна школа". У її команді працюють люди з порушеннями слуху, тож за замовчуванням тут використовують ще одну мова спілкування – жестову.
Мати родини ромських правозахисників Юлія Кондур: “Головне для ромської нації – це освіта”
Юлія Кондур – громадська активістка, мисткиня, мати великої родини правозахисників Кондурів в Україні. З 1993 року розпочала свою громадську діяльність – спочатку в Асоціації ромів Ізмаїла, а згодом заснувала й очолила Міжнародний благодійний фонд "Ромський жіночий фонд "Чіріклі" ("Пташка"). Нині для неї відчинені двері до будь-якої ромської родини: її знають, і їй довіряють...
Блогер на візку Віталій Пчолкін: “Хочу прокачати соціальну тему так, щоб не лякалися людей з інвалідністю”
Разом зі своєю командою – дружиною Уляною Пчолкіною, колегами з ГАРу та "ІнваФішки" – йому досить успішно вдається виганяти "внутрішнього інваліда". Бо не менш, ніж розповісти всьому світу, що люди з інвалідністю – це не "якісь там неземні істоти", він прагне саму спільноту людей з інвалідністю спонукати до дій.
Мати підлітка з аутизмом Анна Давиденко: “Якщо в місті немає інклюзивного центру – треба створити його самим”
Ганна Давиденко – мама підлітка з аутизмом. Нині є керівницею програми "Autism friendly space" Асоціації Child.ua в Києві. А ще кілька років тому заради сина створила в Кривому Розі громадську організацію "Фонд об’єднаних сердець".
Фемініст Микола Ябченко: 10 років тому в декрет ішли лише посадовці, які тікали від звільнення
Микола Ябченко – фемініст, тато двох синів, прихильник руху HeforShe. Нині працює у Програмі розвитку ООН фахівцем з комунікацій. До фемінізму Микола прийшов не одразу. Вирісши разом з двома братами, він навіть не здогадувався, з якими проблемами зіштовхуються дівчата...
Вчителька з Global Teacher Prize Наталя Гладких: “Є багато дітей, яких просто не розуміють…”
Наталя Гладких – керівниця інклюзивних проєктів "Бачити серцем", у 2019 році як педагог увійшла до ТОП-50 світової премії Global Teacher Prize. Вона переконана: усі діти мають навчатися разом, відвідувати школу, зокрема, й учні з глибокими комплексними порушеннями. Адже спочатку – дитина, а потім уже її діагноз чи особливості.
