Ірина Виртосу
Робота за кордоном та ризики для біженок. Коли важливо не бути чемною
Навіть розуміючи, як саме виглядають загрози порушення особистих кордонів, трудової експлуатації та схиляння до сексуальних дій тощо, – у стресових ситуаціях я нерідко діяла необачно. І про три таких випадки хотілося б розповісти.
“На допиті дорікали, що в статтях називаю їх окупантами та орками”: як редактора “Нова Каховка.Сіту” катуванням намагалися схилити до співпраці
Чоловіка змушували очолити газету окупантів, чи, бодай, писати статті, які сприйматиме місцева аудиторія, бо “лобова путінська пропаганда” не працювала.
“Тебе здали, їдь звідси”: як студент створив у Новій Каховці волонтерське підпілля і зміг виїхати через Крим
На 39-й день життя в окупації студент Стефан Воронцов отримав повідомлення: "Тебе здали". Вже наступного дня втілив план "К" – виїзд закордон з рідної Нової Каховки через Крим. До того понад місяць хлопець координував у місті волонтерський рух.
Живи, люби, май надію. Як українка в Данії замість кар’єрних амбіцій обрала допомагати біженцям
У черговому інтерв’ю з серії "Одна в полі воїнка" вона розказала про особливості прихистку для українців в Данії, про те, як зустріла серед біженців дівчину, яка на останньому місяці вагітності перебувала в укритті Маріупольського драмтеатру під час вибуху, та про відмінності між данцями й українцями і те, чим вони можуть один одного збагатити.
Солдат Гелена. Історія режисерки, яка пішла на війну захистити Україну й задокументувати правду
У перші дні обстрілу Києва Олена включилася у волонтерську діяльність, зокрема, евакуації людей з інвалідністю громадською організацією Fight For Right, доставкою гуманітарної допомоги, і, звісно, документуванням дійсності. А згодом записалася у добровольчий батальйон.
Криптовалюта Іри. Історія волонтерки, яка ризикувала своєю квартирою, щоб купити бронежилети військовим
Одного разу для пришвидшення доставки партії бронежилетів та касок виробник попросив оплату у криптовалюті. Втрачені на біржі крипти гроші могли б коштувати Ірині квартири під Києвом, але вона пішла на цей ризик. Про те, чим закінчилась ця історія, а також про феміністичний фокус на передовій, значення ухвалення Стамбeльскої конвенції саме зараз та питання видимості жінок у цій війні Ірина Тишко розказала в інтерв’ю ZMINA.
“Ми сумнівалися, що впораємось”. Історія директорки організації “Право вибору”, яка евакуювала з Харкова сотні людей з інвалідністю
Понад вісімсот людей з інвалідністю та їхніх родин – стільки з Харкова за кордон евакуював Штаб гуманітарної допомоги Центру реабілітації молодих людей з інвалідністю та членів їхніх сімей “Право вибору”. Директорка організації Валентина Бутенко – одна з тих, хто першими “оговтався” від повномасштабного вторгнення Росії в Україну й перезавантажив свою роботу. Як каже сама жінка, організовувати евакуацію вчилася тут і зараз. У першу чергу, в міжнародних волонтерів, але наголошує: займатися цим на системному рівні повинна держава, а не якась “тьотя Валя”.
Мрія Марії. Історія харків’янки, яка у війну стала прийомною мамою для двох немовлят з інвалідністю
У липні харківська активістка, голова громадської організації "ДоброТАК" Марія Чупініна стала мамою 1,5-місячної дівчинки Мії. Це четверта дитина, яка за процедурою тимчасового влаштуваня стала частиною родини Марії. Однак "тимчасово" – тут зайве слово. Щоб довше побути з дітьми, жінка взяла собі невеличку "декретну відпустку" від волонтерства: від повномасштабного вторгення вона допомагає людям отримувати необхідні ліки, розвозить гуманітарну допомогу, зокрема до військових частин, транспортує людей з інвалідністю у лікарню й додому на обладнаному спецавтомобілі, організовує збір коштів, евакуює родини тощо.
Смертна кара в “ДНР” як черговий міжнародний злочин Росії
Перше, що необхідно зрозуміти, що це рішення Росії, а не когось несуб'єктного на тимчасово окупованих територіях і повноту відповідальності за їхню подальшу долю несе не хто інший, як вище керівництво Росії.
Вимушено одинока мати
З початком повномасштабного нападу на Україну, окрім руйнації міст та сіл, окрім геноциду українського народу, російська агресія принесла розлуку. Не просто розлуку, а розрив родин.
Проукраїнські акції, викрадення активістів та переслідування журналістів: історії з окупованого Токмака
Коли Токмак став тимчасово окупованим, або, як кажуть російські військові, "денацифікованим та звільненим від бандерівців", токмачани відкрито відстоювали свою проукраїнську позицію, виходили на мітинги та вели інформаційну війну в соцмережах. Про наслідки цього ZMINA поговорила з тими, кому вдалося виїхати. Їхні імена змінені з міркувань безпеки.
Як псевдореферендум на Херсонщині може стати доказом для трибуналу проти Росії
Немає дискусій про "референдум" щодо нового самопроголошеного утворення на півдні України, а питання виникає лише, як до цього ставитись або діяти в зв’язку з цим та чи варто звертати увагу
Воєнні злочини: чому ініційовані Шмигалем зміни до Кримінального кодексу лише віддалять правосуддя
Після 24 лютого 2022 року масштаби вчинених злочинів лише збільшились, а можливості правоохоронних органів України з точки зору правової кваліфікації діянь залишились незмінними.
Евакуація людей з інвалідністю: провалений державою іспит
Якщо ти у кріслі колісному – ти не мобільний, навіть якщо хочеш евакуюватися. Більше варіантів у тих, хто хоч якось може самостійно пересідати. Але якщо ти "лежачий", від хвороби слабкий, після інсульту, чи "просто" літня людина – це стає все складніше і складніше
Синдром вцілілого: що це таке і як його подолати. 8 порад від психологині
Відчуття провини, сором, безпорадність, апатія, образа, страх, небажання щось робити. Усе це ознаки "синдрому вцілілого", який сьогодні відчувають дуже багато українців й українок, що опинилися у більш безпечному місці
На кордоні з війною
Моїй подрузі навіть не довелося пояснювати, чому і на західній Україні я почуватимуся в небезпеці. Я лягала спати і думала, чи не тріснуть вікна від ракет і скло не впаде на ліжко, де спить моя 4-річна дочка. Здригалася від шуму вантажівок, прислухаючись, чи не літаки…
Чому українці не довіряють судам: топ-5 основних причин
Днями на ютуб-каналі “Відкритий суд” розмістили відео, на якому дідусь, учасник судової справи, приїхав за 500 кілометрів до Києва на засідання Північного апеляційного господарського суду лише для того, щоб почути від працівника апарату: “Суддя у відпустці, засідання сьогодні не буде, їдьте назад”
Захист від домашнього насильства: що потрібно знати про Стамбульську конвенцію
У 2020 році під петицією до президента України про необхідність ратифікації Стамбульської конвенції проти насильства назбиралося 25 тисяч підписів від громадян та громадянок України. Водночас три петиції "проти" ратифікації конвенції не отримали достатньої кількості підписів, щоб їх розглянув президент. Утім, ратифікація цього документу досі гальмується.
