Ірина Виртосу
“Я намалювала нас біля Ейфелевої вежі”: Олена Цигіпа про невизначену втрату, підтримку, що додає сил, та новорічні мрії
Як Олена Цигіпа змінилася за час, що очікує на повернення чоловіка, що їй дає розраду і про що вона мріє у 2025 році – в матеріалі спеціально для ZMINA
Втрата домівки в Скадовську: щоб не впасти у відчай, почала діяти
Юристка мені допомагає зібрати якомога більше фактів і даних, щоб зафіксувати втрату батьківського дому в тимчасово окупованому Скадовську. Потім ці дані можуть стати помічними у відновленні моїх прав. І я знаю про це. Але я вкотре створюю гугл-документ і… нічого не можу в нього записати
“Я поруч”: найважливіші слова, які вона почула від лікарки, коли дізналася про завмерлу вагітність
Кожна четверта вагітність за даними ВООЗ завершується завмерлою вагітністю або викиднем, перинатальною або неонатальною смертю. Зовсім небагато трапляється відвертих історій у ЗМІ. Хоча особисто знаю не менше п’яти жінок, які з різних причин втрачали вагітність.
Про що сьогоднішній День матері, або Досвіди, які ми не маємо знецінити
Сучасні українські матері опановують нові досвіди. І це ті досвіди, які неминуче впливатимуть на відбудову України.
Робота за кордоном та ризики для біженок. Коли важливо не бути чемною
Навіть розуміючи, як саме виглядають загрози порушення особистих кордонів, трудової експлуатації та схиляння до сексуальних дій тощо, – у стресових ситуаціях я нерідко діяла необачно. І про три таких випадки хотілося б розповісти.
Живи, люби, май надію. Як українка в Данії замість кар’єрних амбіцій обрала допомагати біженцям
У черговому інтерв’ю з серії "Одна в полі воїнка" вона розказала про особливості прихистку для українців в Данії, про те, як зустріла серед біженців дівчину, яка на останньому місяці вагітності перебувала в укритті Маріупольського драмтеатру під час вибуху, та про відмінності між данцями й українцями і те, чим вони можуть один одного збагатити.
Солдат Гелена. Історія режисерки, яка пішла на війну захистити Україну й задокументувати правду
У перші дні обстрілу Києва Олена включилася у волонтерську діяльність, зокрема, евакуації людей з інвалідністю громадською організацією Fight For Right, доставкою гуманітарної допомоги, і, звісно, документуванням дійсності. А згодом записалася у добровольчий батальйон.
Криптовалюта Іри. Історія волонтерки, яка ризикувала своєю квартирою, щоб купити бронежилети військовим
Одного разу для пришвидшення доставки партії бронежилетів та касок виробник попросив оплату у криптовалюті. Втрачені на біржі крипти гроші могли б коштувати Ірині квартири під Києвом, але вона пішла на цей ризик. Про те, чим закінчилась ця історія, а також про феміністичний фокус на передовій, значення ухвалення Стамбeльскої конвенції саме зараз та питання видимості жінок у цій війні Ірина Тишко розказала в інтерв’ю ZMINA.
“Ми сумнівалися, що впораємось”. Історія директорки організації “Право вибору”, яка евакуювала з Харкова сотні людей з інвалідністю
Понад вісімсот людей з інвалідністю та їхніх родин – стільки з Харкова за кордон евакуював Штаб гуманітарної допомоги Центру реабілітації молодих людей з інвалідністю та членів їхніх сімей “Право вибору”. Директорка організації Валентина Бутенко – одна з тих, хто першими “оговтався” від повномасштабного вторгнення Росії в Україну й перезавантажив свою роботу. Як каже сама жінка, організовувати евакуацію вчилася тут і зараз. У першу чергу, в міжнародних волонтерів, але наголошує: займатися цим на системному рівні повинна держава, а не якась “тьотя Валя”.
Мрія Марії. Історія харків’янки, яка у війну стала прийомною мамою для двох немовлят з інвалідністю
У липні харківська активістка, голова громадської організації "ДоброТАК" Марія Чупініна стала мамою 1,5-місячної дівчинки Мії. Це четверта дитина, яка за процедурою тимчасового влаштуваня стала частиною родини Марії. Однак "тимчасово" – тут зайве слово. Щоб довше побути з дітьми, жінка взяла собі невеличку "декретну відпустку" від волонтерства: від повномасштабного вторгення вона допомагає людям отримувати необхідні ліки, розвозить гуманітарну допомогу, зокрема до військових частин, транспортує людей з інвалідністю у лікарню й додому на обладнаному спецавтомобілі, організовує збір коштів, евакуює родини тощо.
Вимушено одинока мати
З початком повномасштабного нападу на Україну, окрім руйнації міст та сіл, окрім геноциду українського народу, російська агресія принесла розлуку. Не просто розлуку, а розрив родин.
Евакуація людей з інвалідністю: провалений державою іспит
Якщо ти у кріслі колісному – ти не мобільний, навіть якщо хочеш евакуюватися. Більше варіантів у тих, хто хоч якось може самостійно пересідати. Але якщо ти "лежачий", від хвороби слабкий, після інсульту, чи "просто" літня людина – це стає все складніше і складніше
Синдром вцілілого: що це таке і як його подолати. 8 порад від психологині
Відчуття провини, сором, безпорадність, апатія, образа, страх, небажання щось робити. Усе це ознаки "синдрому вцілілого", який сьогодні відчувають дуже багато українців й українок, що опинилися у більш безпечному місці
На кордоні з війною
Моїй подрузі навіть не довелося пояснювати, чому і на західній Україні я почуватимуся в небезпеці. Я лягала спати і думала, чи не тріснуть вікна від ракет і скло не впаде на ліжко, де спить моя 4-річна дочка. Здригалася від шуму вантажівок, прислухаючись, чи не літаки…
Захист від домашнього насильства: що потрібно знати про Стамбульську конвенцію
У 2020 році під петицією до президента України про необхідність ратифікації Стамбульської конвенції проти насильства назбиралося 25 тисяч підписів від громадян та громадянок України. Водночас три петиції "проти" ратифікації конвенції не отримали достатньої кількості підписів, щоб їх розглянув президент. Утім, ратифікація цього документу досі гальмується.
У ролі “мами”, або Як мій чоловік прожив десять днів сам на сам з дочкою
Деякі мої подруги-мами називають мого чоловіка героєм через те, що так надовго лишився сам-на-сам із дочкою і справляється. І я навіть розумію, про що вони. Ми ж бо ще те покоління, яке виховувалося в моделі, що дім і родина — це винятково відповідальність матері, і якщо чоловік допомагає — то це радше тобі приємний бонус, ніж його обов’язок.
Чому фемінізм потрібний чоловікам: 7 аргументів “за” і жодного – “проти”
Фемінізм потрібний і корисний для всіх
Чому я боялася назвати себе феміністкою?
Я за рівні права жінок і чоловіків, але я не феміністка. Мені не раз доводилося чути це твердження. Хтось це говорив із категоричністю, хтось – тихо, хтось – байдуже знизуючи плечима. Ба, більше, я сама ще років з десять тому підписувалася під цією фразою...
