НАБУ знову закликало створити незалежну експертну установу після викриття ймовірної фальсифікації доказів у справі Вітюка

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявило про необхідність створення незалежної експертної установи, яка допоможе уникати маніпуляцій із доказами у справах про корупцію серед високопосадовців.

Приводом стали підозри судовим експертам, які, за версією слідства, навмисно занизили вартість елітної квартири родини колишнього керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. У Бюро вважають, що власний експертний центр дозволить зменшити ризики зовнішнього впливу на судові експертизи.

Про це повідомили в НАБУ.

Ілля Вітюк. Фото: СБУ

Детективи НАБУ та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили про підозру судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), який підпорядковується Міністерству юстиції.

Слідчі вважають, що експерти підготували неправдиві висновки щодо ринкової вартості квартири дружини Іллі Вітюка. Згодом сторона захисту використала один із цих документів як доказ у державних органах і суді.

У НАБУ наголосили, що судові експертизи мають вирішальне значення для розслідування корупції. Водночас залежність від зовнішніх установ, на думку Бюро, створює ризики впливу на експертів та результати їхньої роботи.

Саме тому керівництво НАБУ вже кілька років наполягає на створенні незалежної експертної установи, яка працюватиме для потреб антикорупційних розслідувань.

За даними слідства, у грудні 2023 року дружина Іллі Вітюка придбала квартиру в Києві за 21,6 мільйона гривень. Однак у договорі купівлі-продажу її вартість зазначили на рівні 12,8 мільйона гривень.

У квітні 2024 року адвокат, який представляв інтереси подружжя, звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із проханням оцінити ринкову вартість квартири.

Уже наступного місяця комісія експертів визначила, що нерухомість коштує 12,3 мільйона гривень – на 9,3 мільйона менше за суму, яку встановило слідство.

За версією НАБУ, експерти навмисно порівняли квартиру з нерухомістю, яка не відповідала їй за характеристиками, щоб отримати занижену оцінку.

Згодом адвокати Вітюка використали цей висновок під час перевірок у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), у НАБУ та в суді.

У травні 2024 року детективи Бюро також призначили комісійну експертизу в межах кримінального провадження щодо придбання квартири.

Однак 11 листопада того самого року слідчі відкликали своє доручення та попросили повернути матеріали без проведення дослідження.

За даними НАБУ, експерти проігнорували цю вимогу й продовжили роботу.

Під час оцінювання вони домовилися використовувати для порівняння квартири вартістю не більш як 2500–2600 доларів за квадратний метр, хоча ринкові ціни, за оцінкою слідства, становили близько 3000 доларів.

Крім того, експерти обирали найдешевші пропозиції, вартість яких починалася від 1550 доларів за квадратний метр, та не враховували дорожчі аналоги.

На початку грудня 2024 року вони підписали експертний висновок, але зазначили в ньому дату 8 листопада – тобто до того, як детективи відкликали доручення.

При цьому копію документа НАБУ отримало не безпосередньо від експертної установи, а від адвоката Вітюка.

Слідство кваліфікувало дії експертів за частинами 1 і 2 статті 384 та частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Йдеться про можливе введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, штучне створення доказів та підроблення офіційних документів.

Наразі правоохоронці не повідомляли про обвинувальний вирок щодо підозрюваних експертів.

У НАБУ вважають, що ця справа демонструє ризики чинної системи судових експертиз, у якій антикорупційні органи змушені звертатися до установ, що не належать до їхньої структури.

На думку Бюро, незалежний експертний центр дозволив би захистити фахівців від зовнішнього тиску, зменшити можливості для маніпуляцій із доказами та прискорити розслідування корупційних справ.

Необхідність таких змін підтримує й Центр протидії корупції (ЦПК).

В організації наголосили, що експертизи потрібні практично в кожному кримінальному провадженні НАБУ та САП. Їхні результати допомагають правоохоронцям встановлювати обставини можливих злочинів, обґрунтовувати підозри та доводити свою позицію в суді.

На думку ЦПК, справа Вітюка вкотре показала необхідність створення незалежної системи судової експертизи для антикорупційних органів.

В організації також звернули увагу, що відповідна реформа є одним із важливих напрямів співпраці України з Європейським Союзом та міжнародними партнерами.

Ще 27 серпня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15569, який передбачає створення Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз для потреб НАБУ.

Його ініціаторами стали народні депутати Ярослав Железняк, Анастасія Радіна, Максим Хлапук і Наталія Піпа.

У вересні депутати зареєстрували ще два альтернативні законопроєкти щодо незалежності судових експертиз.

Станом на 16 жовтня основний законопроєкт №15569 перебуває на розгляді парламентського комітету.

У Центрі протидії корупції критикують відсутність просування реформи та вважають, що парламентська більшість затягує її ухвалення.

Водночас сама наявність законопроєкту не означає, що незалежний експертний центр уже створили або що парламент погодив запропоновану модель його роботи.

Нагадаємо, що у квітні 2024 року журналісти “Слідства.Інфо” опублікували розслідування про нерухомість родини тодішнього керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка.

Журналісти встановили, що його дружина придбала квартиру в елітному житловому комплексі на столичному Печерську. У декларації посадовець зазначив її вартість у 12,8 мільйона гривень, хоча журналісти оцінювали ринкову ціну житла більш ніж у 20 мільйонів.

Розслідувачі також звернули увагу на доходи дружини Вітюка, яка зареєструвала підприємницьку діяльність у сфері юридичних послуг. На думку журналістів, обставини отримання цих доходів потребували додаткової перевірки.

Ще під час підготовки матеріалу його автор Євгеній Шульгат зіткнувся з імовірним тиском. У квітні 2024 року до журналіста підійшли працівники територіального центру комплектування та намагалися вручити повістку. Після перегляду записів камер спостереження редакція встановила, що до цього міг бути причетний співробітник департаменту СБУ, який очолював Вітюк.

Журналістська спільнота вимагала розслідувати можливе переслідування Шульгата. Згодом СБУ відсторонила Вітюка від виконання обов’язків, а 2 травня президент Володимир Зеленський звільнив його з посади.

Після публікації розслідування нерухомістю родини Вітюка зацікавилися антикорупційні органи.

Спочатку НАЗК не виявило порушень, однак згодом справою зайнялися детективи НАБУ.

Вітюка підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Квартиру його родини арештували, а відповідну справу розглядає Вищий антикорупційний суд.