У 2025 році Національний превентивний механізм виявив проблеми з підтвердженням діагнозу гепатиту C та ізоляцією людей з туберкульозом у місцях несвободи

A+ A- Підписатися

У пенітенціарних установах у 2025 році монітори Національного превентивного механізму (НПМ) зафіксували проблеми з діагностикою й лікуванням гепатиту C, ізоляцією людей з активним туберкульозом та інфекційним контролем. Брак своєчасної та належної медичної допомоги людям із вірусним гепатитом C залишається однією з найгостріших проблем системи охорони здоров’я в установах виконання покарань.

Про це йдеться в спецдоповіді Омбудсмана “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році”. У цьому документі з рекомендаціями для органів влади Офіс Уповноваженого також зібрав і систематизував дані за 2025 рік про всі порушення прав людини, виявлені під час відвідувань місць несвободи по всій Україні. 
 

Вірусний гепатит С (ВГС) належить до соціально найзначущіших інфекційних хвороб, бо призводить до розвитку тяжких ускладнень, зокрема цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. Він спричиняє суттєве зниження якості життя та високий рівень передчасної смертності.

За наведеними в доповіді даними Міністерства юстиції України, протягом 2024 року в установах виконання покарань перебували 4 249 людей із позитивним результатом скринінгу на вірусний гепатит C. Діагноз методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтвердили у 2 040 людей, а кількість пацієнтів, які розпочали лікування, була ще нижчою.

В Офісі Уповноваженого вказують, що, ця статистика свідчить про суттєві бар’єри на етапі переходу від діагностики до лікування, що ставить під загрозу ефективність боротьби з епідемією вірусного гепатиту C у місцях несвободи.

Читайте також: Психіатричне відділення у Дрогобицькій колонії незаконно відмовило НПМ у доступі до медичної документації – правозахисниця

Упродовж останніх років монітори НПМ відзначають поліпшення первинної діагностики вірусного гепатиту C у пенітенціарних установах, однак у багатьох випадках діагностичний цикл залишається незавершеним. Після позитивного швидкого тесту на антитіла частина людей не проходить підтверджувального обстеження методом ПЛР. Це унеможливлює верифікацію діагнозу “активна інфекція” та подальше призначення противірусної терапії лікарем-інфекціоністом.

Водночас щодо надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, монітори НПМ відзначають поліпшення доступності діагностики та лікування.

Окремою проблемою монітори НПМ називають недотримання вимог інфекційного контролю за туберкульозом. Попри передбачене направлення людей з активною формою хвороби до спеціалізованих протитуберкульозних закладів, на практиці вони тривалий час перебувають у камерах, не пристосованих для ізоляції.

Ці камери розташовані на різних поверхах режимного корпусу безпосередньо близько до камер, де перебувають інші категорії осіб

Уповноважений у своїй спецдоповіді вказує, що приміщення для таких пацієнтів можуть розташовуватися поряд із камерами, де перебувають інші засуджені та ув’язнені. Така близькість створює ризики поширення інфекції, пояснюють монітори НПМ.

У багатьох установах приміщення для ізоляції людей з інфекційними захворюваннями не відповідають санітарно-гігієнічним вимогамі .

За висновками моніторів, камери-палати часто не мають окремих санвузлів і душових кабін. Через це люди з інфекційними захворюваннями змушені користуватися спільними приміщеннями разом з іншими пацієнтами, що унеможливлює належну ізоляцію.

НПМ також фіксував випадки, коли людей з ознаками гострих респіраторних вірусних захворювань не ізолювали, і вони продовжували перебувати у спільних камерах.

Крім того, у медичних частинах зафіксували неналежне ведення документації щодо контролю роботи стерилізаційного обладнання. У журналах контролю роботи стерилізаторів та автоклавів для медичних інструментів не було записів щодо щоденного контролю якості стерилізації.

На контейнерах із дезінфекційними розчинами бракувало відомостей про назву засобу, його концентрацію, дату приготування та кінцевий термін використання. У доповіді це називають порушенням санітарних норм.

Також у медичних кабінетах низки медичних частин монітори НПМ виявили неналежні санітарно-побутові умови, зокрема брак гарячого водопостачання.

Так, до прикладу, група НПМ зафіксувала в Закарпатській міській медичній частині № 9 брак гарячої води в кабінеті стоматолога, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам законодавства.

Як відомо, Омбудсман очікує повного передання пенітенціарної медицини від Мін’юсту до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.

Він вважає, що Україна досі не передала пенітенціарну медицину від Мін’юсту до Міністерства охорони здоров’я, але без належної підготовки може повторити помилки Вірменії, де аналогічна реформа 2023 року призвела до проблем з доступом лікарів до установ і правовою невизначеністю для персоналу.
 
У 2024 році НПМ сформулював і надіслав Міністерству юстиції 48 рекомендацій. З них міністерство виконало вісім, у процесі виконання – 20, не виконано – 20.
 
“Для країни, яка тримає курс на євроінтеграцію, [загалом] такий рівень невиконання у сфері запобігання катуванням є неприпустимим показником. Це означає, що частина органів влади досі сприймає права людини як рекомендацію, а не як обов’язок до виконання”, – підсумував Уповноважений.
 
Як відомо, система охорони здоров’я в пенітенціарних установах України функціонує як окремий напрям національної системи охорони здоров’я та є в адміністративному підпорядкуванні ЦОЗ ДКВС України, що належить до сфери керування Міністерства юстиції України.
До організаційної структури ЦОЗ ДКВС України входять 100 підрозділів: п’ять спеціалізованих закладів з надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, шість багатопрофільних лікарень, три фельдшерські пункти та загалом 86 медичних частин, з яких п’ять діють при таборах для утримання військовополонених.
Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.