Фінансування, кадри, доступ до СІЗО: у 2025 році в Україні так і не відбулася реформа тюремної медицини

Україна досі не передала пенітенціарну медицину від Мін’юсту до Міністерства охорони здоров’я – але без належної підготовки може повторити помилки Вірменії, де аналогічна реформа 2023 року призвела до проблем з доступом лікарів до установ і правовою невизначеністю персоналу.

Про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини застерігає у своїй спецдоповіді “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році”.

Лікарняна палата в Лук’янівському СІЗО

Наразі тюремна медицина підпорядкована Мін’юсту через структуру під назвою “Державна установа “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” (ЦОЗ ДКВС України). Лікарі в місцях несвободи  підпорядковуються не МОЗ, а керівництву тюремної системи, що створює конфлікт інтересів і різні стандарти лікування порівняно з громадянами України на волі. Реформа ставить за мету передати цю функцію МОЗ, щоб засуджені отримували медичну допомогу за тими самими стандартами, що й решта населення країни. 

У своїй спецдоповіді Уповноважений констатував, що попри наявність чітко регламентованих нормативних актів практика їхньої реалізації залишається незадовільною.

Звіти Національного превентивного механізму (НПМ) вказують на систематичні порушення надання медичної допомоги, що в умовах пенітенціарної системи “трансформуються в реальну загрозу життю засуджених”.

Ув’язнений Володимир Рубченко хворів на онкологічне захворювання (четверта клінічна стадія). Харківська правозахисна група повідомила, що чоловік помер у тяжких муках без знеболювання, так і не дочекавшись рішення суду про звільнення

Уповноважений назвав таку ситуацію прямим порушенням вимог статті 49 Конституції України, а також статті 6 Закону “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, якими гарантуються права громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу.

Крім того, він вважає, що, зокрема, недотримання принципу еквівалентності між медичною допомогою в пенітенціарних установах та допомогою, що надається в межах загальної системи охорони здоров’я (єдиного медичного простору), Україна, ймовірно, порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Офісі Уповноваженого констатували, що Україна у 2025 році так і не виконала рекомендації Європейського комітету із запобігання катуванням, викладені в Доповіді щодо України 2017 року про передання функцій медичного забезпечення пенітенціарних установ від Мін’юсту України до Міністерства охорони здоров’я України. Позицію щодо важливості підпорядкування пенітенціарної медицини також висловлював Підкомітет ООН із запобігання катуванням, і вона відображена в актах Європейської комісії в межах пакета розширення ЄС 2024 року.

В Офісі Уповноваженого повідомили, що протягом 2025 року в системі ЦОЗ ДКВС України вживали заходів відповідно до плану на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. У 2024 році у філіях установи почали реалізовувати пілотний проєкт із впровадження МІС, який забезпечує належний доступ до Електронної системи охорони здоров’я та гарантує криптографічний захист інформації.

Також усі заклади ЦОЗ ДКВС України під’єдналися до електронної інформаційної системи “Моніторинг соціально значущих хвороб”. Це дозволяє вести автоматизований облік і медичний супровід пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, туберкульозом та осіб, які потребують замісної підтримувальної терапії.

В Офісі Уповноваженого зазначають, що для забезпечення права засуджених та ув’язнених осіб на медичну допомогу “вжито комплекс методичних і організаційних заходів із підготовки цього експериментального проєкту”. Відбулася низка засідань відповідної робочої групи за участю представників МОЗ України, Мін’юсту України, ЦОЗ ДКВС України, Секретаріату Уповноваженого та інших зацікавлених сторін. Також у 2025 році були спільні моніторингові візити до установ виконання покарань і СІЗО.

Експериментальний проєкт уже погоджено з усіма зацікавленими органами, зокрема з Мінекономіки, Мінцифри, Офісом генерального прокурора та Уповноваженим.

Водночас, як наголошують в Офісі Омбудсмана, значна кількість принципових питань залишається нерозв’язаною, зокрема в частині:

• фінансування;
• кадрового забезпечення;
• визначення правового статусу медичного персоналу;
• регламентації доступу лікарів до установ.

Особливої уваги потребують безперервність надання медичної допомоги та недопущення припинення фінансування чинної мережі ЦОЗ ДКВС України до повного завершення процесу інтеграції.

В Офісі Уповноваженого вказали на досвід Вірменії, де аналогічну реформу розпочато у 2023 році, однак там виникли проблеми з неналежним підготовленням перехідного періоду. У доповіді Європейського комітету із запобігання катуванням після візиту до Вірменії комітет акцентував на проблемах з конвоюванням пацієнтів, недотриманні конфіденційності медичних консультацій та правовій невизначеності щодо статусу персоналу.

Омбудсман наголосив на необхідності поширення експериментального проєкту не лише в установах виконання покарань, а й у СІЗО та закладах в регіонах зі складною територіальною доступністю.

На його переконання, участь МОЗ України в питаннях сертифікації, оцінки клінічної практики, формування кадрового складу має бути обов’язковою умовою для подолання системної кризи в пенітенціарній медицині та виконання міжнародних зобов’язань держави щодо забезпечення конституційного права громадян на належну медичну допомогу.

“Необхідно консолідувати та активізувати зусилля МЮ України та МОЗ України щодо розроблення практичних механізмів інтеграції пенітенціарної системи з охороною здоров’я в єдиний медичний простір. Цей процес має відбуватися з урахуванням можливих ризиків та успішного міжнародного досвіду в цій галузі”, – наголошується в спецдоповіді Омбудсмана.

Читайте також: Трудова експлуатація: у 2025 році в деяких виправних колоніях України засуджених змушують працювати безоплатно та понаднормово

Як відомо, система охорони здоров’я в пенітенціарних установах України функціонує як окремий напрям національної системи охорони здоров’я та є в адміністративному підпорядкуванні ЦОЗ ДКВС України, що належить до сфери керування Міністерства юстиції України.