У новій стратегії з прав людини захист ЛГБТІК+-людей закріплено серед пріоритетів державної політики
Захист прав ЛГБТІК+-людей закріплено серед пріоритетів державної політики України. У новій Національній стратегії з прав людини спільноту враховано серед груп, які можуть зазнавати підвищеного ризику порушення прав або додаткових перешкод у їх реалізації.
На це звертають увагу в ЛГБТІ-консорціумі України.
Фото: ілюстративне Unsplash12 жовтня президент підписав указ №1038/2026 про затвердження нової Національної стратегії у сфері захисту прав людини до 2035 року. В документі вперше використано повну абревіатуру ЛГБТІК+.
“У вступній частині документа ЛГБТІК+ згадані поряд з іншими групами, чиї права потребують особливої уваги держави, зокрема людьми з інвалідністю, ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, представниками національних меншин та корінних народів України”, – зазначили в консорціумі.
Захисту прав людини для ЛГБТІК+ присвячена окрема операційна ціль №14 “Запобігання та протидія дискримінації, мові ворожнечі і кримінальним правопорушенням з мотивів нетерпимості, дотримання прав ЛГБТІК+”. У стратегії визначено, що ЛГБТІК+-люди залишаються однією з груп із підвищеним ризиком дискримінації, мови ворожнечі та інших проявів нетерпимості.
Також в документі названо всі чотири ознаки, пов’язаних із захистом прав ЛГБТІК+-людей, звертають увагу в організації:
“Сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, гендерне самовираження та статеві ознаки потребують чіткішого та послідовнішого відображення в законодавстві, зокрема у положеннях, що регулюють відповідальність за кримінальні правопорушення з мотивів нетерпимості, та в механізмах захисту від дискримінації”.
Операційна ціль №14 передбачає зміни в законодавстві, роботі правоохоронних органів, судовій практиці та системі підтримки постраждалих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті.
“Частина цієї роботи вже ведеться. Зокрема, у Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт №13597, зареєстрований у серпні 2025 року. Станом на жовтень 2026 року документ опрацьовується в парламентському комітеті”, – зауважили в консорціумі.
Втім, стратегія не містить окремого завдання щодо правового визнання одностатевих партнерств. Водночас це питання є частиною міжнародних зобов’язань України.
Нагадаємо, ZMINA писала, що президент України Володимир Зеленський підписав указ про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини з урахуванням заходів з реалізації євроінтеграційного курсу України. Документ набув чинності 15 жовтня.
Україна для набуття членства в ЄС має запровадити інститут цивільного партнерства для забезпечення прав одностатевих пар. Ця умова передбачена у низці документів, зокрема й у спільній позиції ЄС від 12 червня.
У тіньовому звіті, підготовленому коаліцією громадських організацій до звіту Єврокомісії щодо України у 2024 році, наголошувалось, що Національну стратегію у сфері прав людини необхідно оновити з огляду на пропозиції органів влади й громадськості та зважаючи на виклики 2025 року.
