Президент затвердив Національну стратегію у сфері прав людини: це важливо для євроінтеграції

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини з урахуванням заходів з реалізації євроінтеграційного курсу України. 

Про це йдеться на президентському сайті.

Відповідний указ президента №1038/2026 датований 12 жовтня, він набуває чинності з дня опублікування – 15 жовтня.

Національна стратегія у сфері прав людини є довгостроковим програмним документом державної політики у сфері прав людини. Стратегія спрямована на забезпечення прав і свобод кожної людини, яка перебуває під юрисдикцією України, незалежно від громадянства, місця проживання чи інших ознак. 

Реалізація стратегії сприятиме виконанню зобов’язань України в межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу, зокрема за дорожньою картою з питань верховенства права. Зазначається, що стратегія також базується на положеннях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, враховує рекомендації Ради Європи та ООН у сфері прав людини.

В указі доручено Кабінету Міністрів України розробити із залученням органів державної влади та громадянського суспільства та затвердити у шестимісячний строк операційний план з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2027–2029 роки. Відповідні операційні плани треба буде затверджувати кожні три роки.

Cтратегія не передбачає негайних змін для громадян, звернула увагу адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців:

“Вирішальним буде не текст стратегії, а план дій до неї. На розроблення плану дій ще потрібно чекати”.

Під час розроблення стратегії врахували близько 10% із понад 600 пропозицій експертів. Зокрема, у документі так і не з’явився окремий фокус на правах військовослужбовців та українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, зазначила Анастасія Даців.

У документі з’явилися окремі напрями щодо прав людей з інвалідністю, постраждалих від російської агресії, свободи віросповідання та доступу до культурного простору. Проте зі стратегії вилучили напрям “Бізнес і права людини”, а право на приватність звузили до захисту персональних даних.

Змінився порядок контролю за виконанням стратегії. Якщо за попереднім документом прогрес оцінювала міжвідомча робоча група за участю омбудсмана, депутатів, громадських організацій та міжнародних структур, то за новою стратегією звітність збиратиме Міністерство юстиції. З переліку принципів моніторингу зник принцип відкритості, а роль громадянського суспільства прямо не передбачена.

Якщо документ реалізують, українці зможуть відчути покращення системи цивільного захисту, доступу до безоплатної правничої допомоги, механізмів компенсації за зруйноване житло, підтримки людей з інвалідністю та постраждалих від війни.

У березні 2026 року проєкт стратегії оприлюднили на сайті Міністерства юстиції для електронних консультацій з громадськістю. Надійшло близько 350 сторінок пропозицій до документа, частина з яких не була врахована. Генеральна директорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Мін’юсту Наталія Панчук розповіла, що після тривалих обговорень стратегії було визначено три стратегічні цілі та 25 операційних цілей.  Зокрема, нова версія стратегії формувалася з урахуванням повномасштабної війни. Урядовці зважали на стратегії країн ЄС, вимоги Ради Європи, справи ЄСПЛ.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини із соціальних та економічних прав Олена Колобродова звертала увагу, що неврахованими у проєкті стратегії залишалися пропозиції про забезпечення свободи світогляду, віросповідання, вираження релігійних та інших переконань. 

У тіньовому звіті, підготовленому коаліцією громадських організацій до звіту Єврокомісії щодо України у 2024 році, наголошувалось, що Національну стратегію у сфері прав людини необхідно оновити з огляду на пропозиції органів влади й громадськості та зважаючи на виклики 2025 року.