Так, нардеп розповів, що одним із чоловіків виявився Дмитро Дмитренко 1998 року народження. За інформацією Железняка, раніше той уже з’являвся біля суду в справі Віталія Шабуніна, а також на засіданнях щодо колишнього голови Укренерго Володимира Кудрицького. Дмитренко займається спортом, має прізвисько Кабан, а також фігурував в історіях з фіктивними фірмами. Крім того, його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності, зокрема за керування авто в нетверезому стані та без документів. Водночас він має відстрочення від мобілізації через догляд за батьками.
Другим учасником акції, за словами Железняка, є Андрій Деренівський. Він також пов’язаний зі спортивним середовищем – зокрема, дзюдо та кікбоксингом – і має стосунок до клубу, звідки, як стверджують у розслідуванні, могли залучати людей до подібних заходів. На нього оформлено кілька компаній, які входять до групи активів, пов’язаних з підсанкційною групою “Юнігран” та бізнесом громадянина РФ Ігоря Наумця.
Депутат зазначив, що Деренівський уже раніше брав участь у схожих акціях, зокрема під будинком політикині Вікторії Сюмар, і сам публікував фото з тієї події. Також він нібито проходить військову службу або навчання, однак його активна участь у публічних заходах у Києві викликає в депутата сумніви щодо цього.
Железняк переконаний, що обидва чоловіки давно знайомі: вони жили в одному будинку, разом займалися спортом і мають спільні фото. У 2017 році на них оформили земельні ділянки, які згодом передали на компанію; нині прокуратура намагається повернути ці землі державі.
За словами нардепа, джерела пов’язують Деренівського з політтехнологом Володимиром Петровим, який, як стверджується, неодноразово залучав його та інших представників спортивного середовища до подібних акцій. Також депутат звернув увагу, що відео з акції синхронно поширили анонімні телеграм-канали, які можуть бути пов’язані з представниками Служби безпеки України.
Железняк вважає, що незалежно від того, яка з версій підтвердиться, ця історія свідчить про спроби впливу на антикорупційну інфраструктуру. Він додав, що такі дії можуть бути частиною тиску на антикорупційні органи та спробою дискредитувати їхню роботу.
Нагадаємо, що в середині березня уряд планував ініціювати незалежний аудит НАБУ, який міг би стати підставою для звільнення директора бюро Семена Кривоноса, проте проєкт постанови так і не розглянули.
Водночас внутрішні моніторинги антикорупційних органів показують активізацію кампаній дискредитації керівництва НАБУ та САП у соцмережах і телеграм-каналах, які, за даними співрозмовників, модерують провладні сили. У мережі поширюють заяви про нібито проблеми з декларуванням, незаконне збагачення та надмірну залежність антикорупційних органів від іноземних партнерів.