НАБУ заявило про понад 300 інформаційних атак через телеграм-канали за місяць

У лютому 2026 року зафіксували понад 300 публікацій у телеграмі, які мали ознаки скоординованих інформаційних атак проти антикорупційних органів. За результатами моніторингу медіаполя, такі кампанії поширюють переважно анонімні канали, які публікують однакові тексти майже одночасно та просувають маніпулятивні наративи про діяльність НАБУ і всієї антикорупційної інфраструктури.

Про це під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій розповіла керівниця відділу комунікацій НАБУ Маргарита Живага, повідомляє ZMINA.

Фото: НАБУ

Вона розповіла, що бюро регулярно моніторить інформаційний простір і постійно фіксує ознаки організованих інформаційних кампаній. Такі кампанії, за її словами, зазвичай починаються саме з анонімних телеграм-каналів.

Фахівці визначають скоординованість атак за кількома ознаками. Передусім ідеться про синхронність публікацій: однакові повідомлення майже слово в слово з’являються одразу в кількох каналах. Тексти не редагують і не переписують – їх публікують без змін, з тією самою пунктуацією. Крім того, ці повідомлення часто містять маніпулятивні або недостовірні твердження.

За словами Живаги, канали використовують однакову модель поширення: ті самі майданчики регулярно публікують однакові матеріали. Серед них – як великі телеграм-канали з мільйонною аудиторією, так і менші ресурси. У деяких випадках канали навіть роблять взаємні посилання один на одного як на джерело.

Представниця НАБУ також показала приклади таких публікацій. За її словами, різниця в часі між появою однакових повідомлень у різних каналах іноді становить лише одну-дві хвилини.

За даними моніторингу бюро, лише за лютий минулого року вони зафіксували понад 300 таких публікацій. Водночас у НАБУ зазначили, що реальна кількість може бути більшою, адже частина телеграм-каналів працює в закритому режимі.

Під час цих інформаційних кампаній найчастіше поширювали однакові меседжі: нібито зв’язки НАБУ з державою-агресором, неефективність бюро, підрив обороноздатності або негативний вплив на фронт.

Живага також звернула увагу на проблему анонімності таких ресурсів, адже телеграм-канали зазвичай не розкривають власників і джерел фінансування, а також не відповідають за поширення інформації. Якщо медіа припускається помилки, то з редакцією можна зв’язатись і попросити виправити матеріал. У випадку з анонімними каналами такого механізму немає.

Насамкінець керівниця відділу комунікацій НАБУ додала, що такі ресурси не підпадають під регулювання медійного законодавства і не платять податків. Крім того, вони можуть отримувати фінансування з непрозорих джерел. Як приклад вона навела одну зі справ НАБУ: під час розслідування діяльності злочинної організації, пов’язаної з колишнім головою Фонду держмайна, детективи вилучили документи, які свідчили про оплату послуг рекламних агентств, що поширювали інформацію через анонімні телеграм-канали.

Після виступу представниці НАБУ народний депутат і голова ТСК Ярослав Железняк заявив, що комісія намагається зрозуміти логіку системних інформаційних атак на антикорупційні органи. За його словами, політична реклама чи критика з боку окремих політиків має зрозумілу мотивацію, однак масштабні кампанії, спрямовані загалом проти НАБУ і САП, викликають запитання.

Живага відповіла, що в бюро немає однозначної відповіді щодо причин таких атак. Вона припустила, що їхня мета може полягати в дискредитації антикорупційних органів, підриві їхньої незалежності та спробі зіпсувати їхню репутацію.

Народна депутатка Вікторія Сюмар додала, що такі кампанії можуть знижувати довіру суспільства до антикорупційних інституцій. Вона зазначила, що аудиторія телеграм-каналів налічує мільйони людей, тому подібні атаки мають серйозний вплив.

Сюмар також звернула увагу, що Служба безпеки України не взяла участі в засіданні комісії. Раніше СБУ вже фігурувала в подіях, пов’язаних з конфліктами навколо антикорупційної інфраструктури, а деякі власники телеграм-каналів, що поширюють атаки на НАБУ і САП, можуть бути пов’язані з людьми, які працюють або працювали в спецслужбах. Журналістські розслідування вказували на можливі зв’язки адміністраторів деяких телеграм-каналів з колишніми або чинними співробітниками СБУ. Також частина таких людей, ймовірно, перебуває в резерві або має бронювання від мобілізації.

“Служба безпеки України проігнорувала засідання антикорупційного комітету, де розглядали питання можливого тиску на НАБУ і САП. Так само вона не взяла участі і в нашому засіданні. Водночас у своєму офіційному листі СБУ повідомила, що Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук та Андрій Сахаров перебувають у запасі служби. У 2024–2025 роках їх зняли зі спецобліку. Подібна ситуація і з ГУР: у травні 2025 року до структури долучили Володимира Золкіна. Усі ці особи, окрім можливих податкових порушень, системно і цілеспрямовано вели таку діяльність”, – пояснив нардеп, припустивши, що керівництво спецслужб або не контролює ситуації, або така діяльність відбувається за їхнього мовчазного погодження.

Депутат додав, що в разі відсутності реакції парламент може поставити питання під час перегляду державного бюджету. Крім того, він планує ініціювати виклик керівництва СБУ до парламенту, щоб обговорити систему бронювання від мобілізації для людей, які працюють у медійних проєктах, пов’язаних з телеграм-каналами.

Нагадаємо, що впродовж останніх місяців в Україні зафіксували хвилю фейкових повідомлень про роботу Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За даними бюро, дезінформацію поширюють через сумнівні сайти та акаунти, які, ймовірно, мають зв’язок з Росією. У цих матеріалах публікують неправдиві заяви про нібито “корупційні схеми” за участі українських та європейських високопосадовців.

У НАБУ пояснюють, що такими інформаційними атаками ворог намагається дискредитувати антикорупційні органи та вплинути на позицію міжнародних партнерів, щоб послабити їхню підтримку України.

Раніше НАБУ також попереджало про появу фейкового сайту, який імітує офіційний ресурс відомства та поширює недостовірну інформацію.

Йдеться про сайт nabu-gov.com, який візуально копіює вебсторінку НАБУ, але не має до нього жодного стосунку. У бюро зазначили, що домен зареєстрували нещодавно, він не пов’язаний з офіційними каналами НАБУ і використовується для поширення фейків. Єдиним офіційним сайтом відомства залишається nabu.gov.ua.

Це не перша спроба використати ім’я відомства для шахрайства. У листопаді 2025 року бюро повідомляло про фішингові електронні листи з домену nabu.org.ua, а в грудні – про розсилання фейкових повідомлень нібито від НАБУ із запрошеннями на допити. У всіх випадках у відомстві наголошували: офіційний домен НАБУ – nabu.gov.ua.