Громадянам на звільнених територіях потрібний буде перехідний період для заміни документів державного зразка — правозахисниця

Будь-яка стратегія заміни “документів”, виданих в окупації, повинна буде ґрунтуватися на ефективності цього процесу.

Таку думку під час дискусії DocudaysUA “Відновлення України на деокупованих територіях: які перші кроки треба зробити” висловила правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.

Правозахисниця нагадала, що йдеться про велику кількість видів “документів”, які незаконно утворені Російською Федерацією органи видавали громадянам України протягом дев’яти років тимчасової окупації: зокрема “свідоцтво про народження”, “свідоцтво про шлюб”, “паспортні документи РФ”, якими ми насправді, не задумуючись, користуємось буквально щодня.

“Потрібно буде пройти через процес заміни всіх цих “документів”. Як нам це зробити максимально швидко, безболісно як для жителів тимчасово окупованих територій (ТОТ), так і для держави, щоб при цьому не відбулося жодного порушення національного законодавства, ні наших міжнародно-правових зобов’язань?” — повідомила Онисія Синюк. 

Вона вважає, що найефективнішим способом буде встановлення перехідного періоду, під час якого громадяни України матимуть можливість замінити їх на документи державного зразка.

Протягом цього перехідного періоду мало б бути допустиме використання попередніх “документів”, але при цьому паралельно відбуватиметься їх заміна, і ці документи можуть бути використані лише на території України.

“Тобто, ніякої міжнародної легітимізації цих документів не може відбуватися. Ми розуміємо, що це різні категорії документів, для них не може бути однієї єдиної процедури, і ми повинні бути також цього свідомі. Тому, перед тим як говорити про встановлення певного перехідного періоду, ми повинні робити його диференційованим. Ми повинні подивитися, яка кількість документів та які це категорії документів, і які є потреби щодо їх заміни, наскільки довга буде ця процедура, яка спроможність у наших органів провести процедуру цієї заміни”, — вважає правозахисниця.

Медіаменеджерка ZMINA Ірина Іванченко та аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк

Вона переконана, що у цей період державні органи України будуть перевантажені й це варто врахувати у реінтеграційній політиці звільнених територій. 

Серед категорій “документів” правозахисниця вирізняє ті, що не можна замінити. Це, наприклад, будь-які документи про націоналізацію майна на ТОТ.

Онисія Синюк звернула, що країна-окупант ухвалила на ТОТ не за українським законодавством сотні тисяч судових рішень. За її словами, дуже часто ці рішення були не на користь громадян України.

“Скоріш за все, судова гілка влади України не зможе переглянути кожне таке рішення за всі дев’ять років окупації. Відтак, коли ми говоримо про рішення в цивільних, господарських справах, в адміністративних справах, презумпція має бути про те, що ми їх не переглядаємо. Та водночас обов’язково варто надати громадянам таку опцію, наприклад, в цивільних справах, про подачу заяви щодо перегляду рішень, якщо зацікавлені сторони вважають, що їхні права в цьому розгляді були порушені”, — вважає Онисія Синюк.

Вона переконана, що мають переглядатися ті рішення, у яких стороною були окупаційні адміністрації, оскільки правозахисники раніше задокументували великий простір для зловживання з боку незаконної влади РФ та її окупаційних адміністрацій.

Серед іншого є сенс, на переконання Онисії Синюк, перегляду кримінальних справ, оскільки Росія незаконно використовувала своє кримінальне законодавство, зокрема, для політичного переслідування. 

Напередодні Головне управління розвідки Міноборони України звернулося до кримчан з проханням допомогти наблизити звільнення українських земель.

Водночас Нацспротив заявив, що в тимчасово окупованому Криму росіяни продовжують посилювати заходи з пошуку підпілля. Кримчан закликали чистити історію браузерів та відписуватися від українських телеграм-каналів перед виходом на вулицю.

Як відомо, Російська Федерація використовує український Крим як військовий плацдарм для своєї військової агресії з Півдня України, обстрілюючи українські міста з Криму. 

Українське керівництво неодноразово закликало громадян Росії, які незаконно оселилися в тимчасово окупованому Криму, покинути півострів, допоки є така можливість, а для громадян України на півострові оприлюднили детальну інструкцію, що робити цивільним під час бойових дій у Криму та деокупації півострова. 

Читайте також: Зеленський переконаний у квітучому майбутньому Криму після його деокупації

24 лютого 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що країна готується до деокупації Криму. Раніше Зеленський закликав громадян у тимчасово окупованому Криму триматися якомога далі від російських військових об’єктів та надавати українським спецслужбам усю відому інформацію про окупантів, щоб звільнення Криму відбулося швидше.

29 квітня 2023 року Головне управління розвідки Міноборони України після пожежі на нафтобазі в Севастополі, яка була призначена для Чорноморського флоту держави-агресора, повторила заклик до співгромадян у Криму не перебувати поряд з військовими об’єктами.

Раніше Центр журналістських розслідувань також оприлюднив дані розташування військових об’єктів на півострові, що є легітимною ціллю для ураження. 

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що колаборанти та зрадники в тимчасово окупованому Криму можуть пом’якшити судовий вирок, надавши цінну інформацію Силам оборони України про російські військові об’єкти та техніку на території півострова.

Відомо, що українські міністерства та державні органи активно працюють над формуванням кадрового резерву для роботи після деокупації Кримського півострова.