Україна не каратиме кримчан за отримання російського паспорта після звільнення півострова – Ташева

Мешканців Автономної Республіки Крим, які отримали після тимчасової окупації півострова громадянство Росії, не каратимуть за це. 

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.

Таміла Ташева

Вона наголосила, що життя на півострові після 2014 року “не зупинилося”.

“Саме тому ми говоримо не про анексію, а про тимчасову окупацію. Життя там триває. У будь-якому випадку люди там народжують дітей, помирають, вінчаються, спадщину отримують тощо. І, звичайно, вони комунікують у цьому випадку з окупаційною адміністрацією. Але тільки за факт такої комунікації, тільки за факт отримання окупаційного документа однозначно відповідальності не буде”, – заявила вона. 

Ташева нагадала, що Україна не визнає російських документів, виданих у Криму після 2014 року. Утім, українська влада вважає, що деякі з них необхідно взяти до уваги.

“Є документи, які в першу чергу потрібно верифікувати, наприклад про народження / смерть. До речі, щодо цього вже виконана певна робота – у Верховній Раді зареєстровано та проходить комітети законопроєкт №9069 про введення адміністративної процедури отримання свідоцтв про народження, смерть, шлюб”, – розповіла Ташева.

За словами представниці президента України, у Криму за час протиправної тимчасової окупації ухвалили 1,2 мільйона судових рішень. Після повернення півострова до складу України їх необхідно буде переглянути.

“Звичайно, коли ми говоримо про політично мотивовані справи, проти Нарімана Джеляла та інших політв’язнів, усе зрозуміло: ми їх просто випускаємо на волю. Але що робити з усіма справами за загальнокримінальними статтями? Вбивці, ґвалтівники, злодії, наприклад. Зрозуміло, що ми не можемо відчинити двері в’язниць і випустити їх на волю. Тому потрібно буде переглянути такі справи в терміновому порядку”, – зазначила українська постпред.

Напередодні Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить заклик до держави спростити процедуру видавання документів для українців, що перебувають в окупації.

Нагадаємо, українське керівництво неодноразово закликало громадян Росії, які незаконно оселилися в тимчасово окупованому Криму, покинути півострів, допоки є така можливість, а для громадян України на півострові оприлюднили детальну інструкцію, що робити цивільним під час бойових дій у Криму та деокупації півострова. 

24 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що країна готується до деокупації Криму.

Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю “Крим.Реалії” заявив, що компроміси щодо тієї чи іншої частини території України ніколи не стануть предметом перемовин з Росією. Також він зазначив, що зараз ніхто точно не скаже, як Крим буде повернутий під контроль Києва, але це точно відбудеться. За його словами, “дипломатичний шлях [повернення Криму] може доповнювати військовий”.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав громадян у тимчасово окупованому Криму триматися якомога далі від російських військових об’єктів та надавати українським спецслужбам усю відому інформацію про окупантів, щоб звільнення Криму відбулося швидше.

Як відомо, Центр журналістських розслідувань оприлюднив дані розташування військових об’єктів на півострові, що є легітимною ціллю для ураження. 

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що колаборанти та зрадники в тимчасово окупованому Криму можуть пом’якшити судовий вирок, надавши цінну інформацію Силам оборони України про російські військові об’єкти та техніку на території півострова.

Відомо, що українські міністерства та державні органи активно працюють над формуванням кадрового резерву для роботи після деокупації Кримського півострова.