“Кримчани на нас чекають”: як змінюватиметься реінтеграційна політика щодо Кримського півострова

Військово-політичне керівництво говорить про неминучість деокупації Криму, оскільки громадяни України потерпають на тимчасово окупованому півострові від систематичних грубих порушень прав людини. Крім того, Російська Федерація використовує Крим як плацдарм для своєї агресії на Півдні України, обстрілюючи ракетами та дронами українські міста.

Попередження росіянам

Кажучи про терміни деокупації Криму в роковини великої війни, президент Володимир Зеленський заявив: “Мало бажання (повернути Крим. – Ред.), треба працювати”.

“Тому, говорячи про терміни та кроки, можу вам сказати лише одне: все залежить лише від нас”, – додав він. 

Українське керівництво неодноразово закликало і продовжує закликати громадян Росії, які незаконно оселилися в тимчасово окупованому Криму, залишити півострів, допоки є така можливість, а громадян України – підготуватися до приходу ЗСУ.

Для наших співгромадян також оприлюднили детальну інструкцію, що робити цивільним під час бойових дій у Криму та деокупації півострова. 

Крім того, Зеленський попросив кримчан триматися якомога далі від російських військових об’єктів. Раніше Центр журналістських розслідувань оприлюднив дані розташування військових об’єктів на півострові, які є легітимною ціллю для ураження з боку Збройних сил України. 

Серед іншого Зеленський закликав співгромадян надавати українським спецслужбам усю відому їм інформацію про окупантів, щоб звільнення тимчасово окупованих територій (ТОТ) відбулося швидше. Кримчан просять повідомляти геолокації та переміщення окупантів і ворожої техніки в чат-бот “єВорог” – https://t.me/evorog_bot. Водночас просять дбати про свою безпеку й одразу після надсилання даних українським військовим повністю видалити телеграм-бот у своєму мобільному телефоні.

Зміна стратегії та плану деокупації та реінтеграції Криму

Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов в інтерв’ю виданню Zaxid.net заявив, що з урахуванням теперішніх обставин у питанні звільнення Криму Україна не може керуватися стратегією, яку ухвалили у 2021 році. Вона потребує змін.

Посадовець пояснив, що в попередній стратегії було декілька пунктів щодо звільнення півострова, зокрема військовий. Але тоді, до повномасштабного вторгнення, в пріоритеті розглядався політико-дипломатичний шлях розв’язання цього питання.

“Нам треба ухвалити відповідні документи, і за них має проголосувати РНБО”, – сказав Данілов і додав, що рішення членів РНБО буде інсталюватися наказом президента.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає за необхідне “ліквідувати катастрофічні наслідки російської окупації”, особливо для корінного народу України, який зникає, – кримських татар. Він закликав закласти необхідні запобіжники для Криму після деокупації, нівелювавши російський вплив на півострів. Політик вважає, що для запобігання повторенню російської агресії не можна повторювати помилки колишньої української влади.

Він пояснив, що силове відторгнення Кримського півострова Росія розглядала як ефективний механізм знищення української держави. 

Рефат Чубаров

“Вони (росіяни. – Ред.) зважилися на це. Але ж не на пустому місці. Сотні проросійських організацій за повного потурання Києва діяли в Криму з початку незалежності України. Представницькі органи державної влади та виконавча влада там, які формувалися в демократичний спосіб, почасти виступали провідником російських інтересів, зокрема лобіювали російські капітали та гальмували інші інвестиції”, – розповів Рефат Чубаров.  

Робота міжвідомчої групи

Під час круглого столу в Офісі Омбудсмана з нагоди Дня спротиву окупації Криму заступник міністра з питань реінтеграції ТОТ Павло Козирєв повідомив, що Стратегія деокупації та реінтеграції Криму і план заходів з її реалізації вже актуалізуються.

За його словами, Мінреінтеграції долучилося до цього процесу. Якщо чинний план дій стратегії складався зі 158 заходів, то наразі він зменшився в пропозиціях до 127 заходів. 

Павло Козирєв

“Ми робимо все, щоб стратегія була компактною, хльосткою, зрозумілою та з акцентом на м’яку складову”, – сказав Козирєв. 

Він пояснив, що завдяки Збройним силам України в нашій державі вже є досвід деокупації – в Харківській та Херсонській областях. А міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук очолює координаційний штаб з деокупованих територій, у якому розв’язується величезний спектр проблем. Зокрема, йдеться про відновлення влади, банківської системи, вирішення безпекових питань, розмінування та гуманітарні виклики.

“Але це деокупація новоокупованих територій. Щодо тих територій, які Росія тимчасово окупувала 2014 року, то виникає дві складові підходу – тверда та м’яка. Якщо у випадку з новоокупованими територіями діє тверда складова, то з Кримом важливий м’який підхід – боротьба за людей. Ми матимемо справу з багаторічною, системною окупацією не лише територій, а й свідомості наших співвітчизників”, – наголошує Козирєв.

До обережної та коректної комунікації і розроблення політик реінтеграції ТОТ закликає й директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. Вона просить враховувати, що наші громадяни всі ці роки перебували під тривалим тиском російської пропаганди та існували в російському наративному просторі.  

“Нас дуже чекають у Криму. Кримчани дуже уважно слухають, що кажуть українські політики, але мають багато запитань. Тому нам украй важливо проробити нашу домашню роботу, щоб мати відповіді та обережно, виважено комунікувати стосовно таких питань, зокрема, як кадри, документи, право власності. Це потрібно, щоб ті люди, які чекають нас, не боялися ЗСУ, а допомагали нам. А для цього нам треба самим знати, що ми робитимемо, коли Крим буде деокупований”, – сказала правозахисниця.  

Вона також закликала владу розв’язати одне з питань дорожньої карти на 2023 рік від Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни. Йдеться про вдосконалення законодавства про колабораціонізм, щоб воно не створювало проблем подвійної кваліфікації та не порушувало принципу правової визначеності. 

Про це в лютому в інтерв’ю Інтерфаксу також заявив прокурор АРК Ігор Поночовний. За його словами, під чинну статтю Кримінального кодексу України про колабораціонізм, яка з’явилася навесні 2022 року, по суті, потрапляють 99,9% кримчан, тоді як більшість із них не є зрадниками.

Поночовний нагадав, що всі ці роки Україна намагалася донести до кримчан, що вони не зрадники, а значна частина з них – жертви збройного конфлікту.

Ігор Поночовний

“А стаття про колабораціонізм без урахування специфіки тривалої окупації Криму дещо небезпечна, і Росія цим маніпулює. Окупанти й раніше розповідали кримчанам, щоб вони не їхали на материкову частину України, бо їх там вважають зрадниками й посадять. Тепер ворог, апелюючи до статті про колабораціонізм, говорить кримчанам, що їм в Україну не треба і Україну в Крим теж не треба, бо всі опиняться за ґратами”, – пояснив прокурор.

Він вважає, що є сенс доповнити цю статтю, зазначивши мету співпраці з окупаційною владою, наприклад “підсилення обороноздатності держави-агресора”.

Водночас, за його словами, до змін до цієї статті слід підходити виважено, “оскільки вони можуть спровокувати певний хаос – перегляд уже ухвалених вироків щодо колаборантів на звільнених від окупації територіях”.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що колаборанти та зрадники в тимчасово окупованому Криму можуть пом’якшити собі судовий вирок, надавши цінну інформацію Силам оборони України про російські військові об’єкти та техніку на території півострова.

На виконання доручення президента України його представництво в Автономній Республіці Крим розробило карту першочергових кроків, які мають бути здійснені після деокупації Криму. 

За словами керівниці відділу правового забезпечення Представництва президента в АРК Ольги Куришко, запрошені до міжвідомчої робочої групи експерти та представники органів влади працювали в низці напрямів, зокрема: 

• шляхи відновлення публічних адміністрацій на звільнених територіях;
• притягнення до відповідальності (питання амністії, люстрації, створення системи стримування та противаг, притягнення до відповідальності за міжнародні злочини);
• створення, розширення судової та правоохоронної системи на деокупованих територіях;
• верифікація документів, створених на ТОТ, і таких, які не стосуються злочинних дій, а підтверджують певні правочини або інші дії між громадянами України, що залишилися проживати на ТОТ;
• ставлення України до загальнокримінальних рішень незаконно утворених Росією “судів”;
• гуманітарна політика;  
• демілітаризація;
• політика щодо громадян Російської Федерації, які всі роки тимчасової окупації незаконно проживали на українській території.

Ольга Куришко

“У найкоротші строки ми плануємо подати президенту напрацювання. Наразі робота продовжується ще глибше, оскільки ми не зачіпали поки що питання соціальної політики, трудових відносин, статусу адміністративно-територіальних одиниць. Останнє питання, цілком ймовірно, потрібно розглянути та обговорити на загальнодержавному рівні”, – прокоментувала Ольга Куришко.  

Вона також вважає, що процеси деокупації й реінтеграції Криму мають бути внесені до загальнодержавної програми відновлення України. 

Крім того, правозахисниця Альона Луньова закликає напрацювати рішення щодо тих громадян України, які залишаться на території Російської Федерації після деокупації. Вона прогнозує велику кількість таких співвітчизників, оскільки Росія незаконно переміщує з ТОТ, зокрема, дитячі та пенітенціарні заклади. 

“Важливо розуміти та вносити до наших напрацювань, що ми робитимемо, коли сотні або тисячі громадян України опиняться в місцях несвободи в Росії після деокупації Криму. І ми вже зараз маємо думати, як їх шукати, бо це непросте питання, і як їх повертати. Це питання має бути вбудоване в нашу загальну рамку звільнення ТОТ”, – закликала Альона Луньова. 

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для газети “День”