Усе під контролем: як російська влада стежить за своїми громадянами в мережі

Завдання, яке поставила собі чинна російська влада, – поступове згортання свободи слова, можна назвати виконаним. У країні майже не залишилося незалежних ЗМІ, які б дозволяли собі критикувати чинну владу.

Починаючи з квітня нинішнього року сім редакцій і 20 журналістів визнані в країні “іноземними агентами” й через це втратили можливість нормальної діяльності. 

У травні 2021 року російські пристави заблокували банківські рахунки ТОВ “РВЄ / РС”, яке представляє “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” і, зокрема, Російську службу “Радіо Свобода”. Водночас Роскомнагляд склав і скерував до суду 520 протоколів нібито про порушення нових правил маркування публікацій з боку “Радіо Свобода” і його проєктів у Росії та окупованому Криму, що були занесені міністерством юстиції РФ 2017 року до переліку медіа – “іноземних агентів”. Журналістів та співробітників російської служби цього медіа перевели з Москви до Києва та Праги.

Видавець незалежного розслідувального медіа “Проєкт” отримав статус небажаної організації. Видання “Медуза” та VTimes потрапили до переліку “іноземних агентів”. Останнє медіа після цього припинило роботу через “політичні та фінансові труднощі”.

Роскомнагляд заблокував сайти “Открытые медиа”, “МБХ медиа” і “Правозащита Открытки”, пов’язані з опозиціонером Михайлом Ходорковським. Згодом редакції заявили про припинення роботи через небезпеку для журналістів та читачів. Ще низка опозиційних російських медіа закрилася сама, не чекаючи репресій.

Але придушити вільні голоси ЗМІ, особливо напередодні виборів до Держдуми, призначених на середину вересня, для президента РФ Володимира Путіна не досить. Тож російські відомства відновили протистояння ще на одному фронті: з операторами іноземних платформ, намагаючись отримати доступ до персональних даних росіян в інтернеті аж до контролю їхнього електронного листування. Як чинна російська влада намагається отримати контроль над життям росіян навіть у мережі Інтернет, йдеться у звіті міжнародної організації “Репортери без кордонів”, оприлюдненому 31 серпня 2021 року.

Московський офіс компанії “Гугл”. Джерело: © picture alliance / dpa / TASS / Stanislav Krasilnikov

Тиск на іноземні платформи: ультиматуми та мільйонні штрафи

Почалася ця історія ще 2015 року, коли в РФ ухвалили закон, що зобов’язує міжнародні концерни, такі як Гугл, Твіттер і Фейсбук, зберігати персональні дані російських користувачів на серверах у Росії. Жоден з них цю вимогу досі не виконав.

Вплинути на ситуацію не змогли ні попередження з боку Роскомнагляду, ні навіть висунутий їм ультиматум – локалізувати бази даних до 1 липня 2021 року.

Після того як найбільші інтернет-платформи проігнорували цю вимогу, російська влада розпочала стосовно них процедуру накладення штрафів.

Так, у травні нинішнього року Московський суд оштрафував компанію “Гугл” на 4 млн рублів за невидалення “забороненого контенту”. Йдеться про відмову компанії видалити інформацію про заниження в Росії офіційних даних щодо смертності від COVID-19, а також заблокувати такі відомості на сайті “МБХ медіа”.

Ще раніше, наприкінці 2020-го, російський суд оштрафував Гугл на 3 млн рублів за відмову видаляти з пошуку “заборонені сайти”. До цього компанію також штрафували в Росії: спочатку на 500 тисяч рублів за відмову під’єднатися до реєстру заборонених сайтів, а згодом ще на 700 тисяч за те, що нібито знизила в пошуковому видаванні частку фільтрації забороненого контенту.

23 червня 2021 року Роскомнагляд висунув Гуглу вимогу – заблокувати доступ до сайту “Розумне голосування”, створеного соратниками опозиційного політика Олексія Навального. Підставою для цього відомство назвало положення про захист персональних даних. Поскаржився на сайт російський юрист Андрій Єланцев. Мотивуючи скаргу тим, що користувачів ресурсу нібито не попереджають про те, що їхні персональні дані обробляють на території “недружньої для Росії держави”. 

Загалом, за статистикою Роскомнагляду, станом на серпень поточного року щодо Гуглу складено 15 адміністративних протоколів, які передано до суду. Судом розглянуто 13 справ, за якими компанію оштрафовано на 32,5 млн рублів.

Єдиний сплачений штраф у 3 млн рублів був призначений за нефільтрацію пошукового видавання. Штрафи в розмірі 26 млн рублів за невидалення “забороненої інформації” і в розмірі 3 млн рублів за відмову локалізувати персональні дані громадян РФ на території країни сплачені не були.

Великі надії в плані примусу іноземних платформ до дотримання російського законодавства чинна влада РФ покладає на закон, підписаний президентом Володимиром Путіним 1 липня 2021 року. Він зобов’язує іноземні IT-компанії, доступ до сервісів яких у Росії протягом доби становить щонайменше 500 тис. користувачів, не пізніше ніж 1 січня 2022 року відкрити в країні свою філію або представництво.

Джерело: rsf.org

“Доступ заблоковано”

Російські відомства, насамперед правоохоронні органи та ФСБ, вже давно й цілеспрямовано намагаються взяти під контроль електронну комунікацію своїх громадян. Для цього в РФ ухвалили цілу низку законів, що зобов’язують операторів сервісів електронної пошти та месенджерів надавати відомствам доступ до зашифрованого листування. Проте оператори, здебільшого іноземні, не поспішають виконувати цю вимогу. Влада реагує на це подальшими заборонами.

Так, на початку 2020 року в Росії заблокували доступ до низки іноземних сервісів електронної пошти, які надають своїм користувачам опцію наскрізного шифрування листування. Першими, кого зачепило блокування, стали нідерландський сервіс Startmail і швейцарська служба Protonmail. Своє рішення влада РФ обґрунтувала тим, що з цих сервісів нібито проводилося розсилання помилкових повідомлень про загрозу вибуху.

У лютому 2020 року блокування зазнав німецький сервіс Tutanota, штаб-квартира якого розташована в Ганновері.

Позов про блокування берлінського сервісу Mailbox.org Роскомнагляд згодом відкликав: оператор погодився зареєструватися як “організатор поширення інформації”, але водночас заявив, що не виконуватиме вимоги зберігати дані своїх користувачів на серверах у Росії.

Незважаючи на заборони, росіяни не відмовилися від заблокованих сервісів електронної пошти, отримуючи доступ до них завдяки анонімайзерам та VPN-сервісам. За перше півріччя нинішнього року таким обхідним маневром у країні щодня користувалося близько 320 тис. осіб, що стало другим показником у світі після США.

Невдачею закінчилась і спроба російської влади заблокувати месенджер Telegram, розроблений російським підприємцем Павлом Дуровим. Telegram одним з перших став пропонувати своїм користувачам наскрізне шифрування, чим швидко завоював популярність у Росії. Оскільки Дуров принципово відмовляється співпрацювати з російськими відомствами й надавати їм доступ до даних користувачів, у квітні 2018 року використання месенджера на території Росії було заборонене. Однак відповідні відомства не зуміли технічно здійснити блокування і під час своїх спроб обвалили тисячі інших сайтів. Іронія ситуації в тому, що месенджером Telegram у Росії на сьогодні користуються не лише пересічні громадяни, але й органи влади, наприклад міністерство закордонних справ або оперативний штаб боротьби з коронавірусом.

18 червня 2020 року Роскомнагляд постанову про блокування Telegram скасував.

VPN під забороною

У середині травня 2021 року влада РФ звернула пильну увагу на віртуальні приватні мережі VPN, що дозволяють обійти цензуру та заборони в інтернеті. У 2017 році в Росії був ухвалений закон, що зобов’язує сервіси VPN і анонімайзери блокувати доступ до заборонених сайтів, що в корені суперечить самій суті таких сервісів.

Віртуальні приватні мережі (VPN) забезпечують наскрізне шифрування комунікації, вибудовуючи навколо інтернет-сполучення своєрідний тунель. Він діє як захист від стороннього погляду: у такий спосіб дані, що передаються, стають недоступними для перегляду або збереження ззовні. Крім того, це унеможливлює вплив провайдерів інтернет-послуг на доступ користувача до забороненого контенту. Саме завдяки цій технології користувачі в Росії можуть відвідувати навіть заблоковані Роскомнаглядом сайти.

У 2019-му Роскомнагляд вимагав від десяти найпопулярніших сервісів VPN під’єднатися до Федеральної державної інформаційної системи (ФДІС), що містить реєстр заборонених у Росії інтернет-ресурсів.

Виконати цю вимогу погодилася лише російська компанія Kaspersky Lab, усі інші сервіси відповіли відмовою, а деякі навіть ухвалили рішення не надавати більше своїх послуг у Росії.

17 червня 2021 року Роскомнагляд заборонив використання сервісів VyprVPN і Opera VPN, зробивши виняток лише для тих випадків, коли та чи інша російська компанія вже подала заяву про надання права на користування цими сервісами. У відповідь на це рішення регулятора норвезький сервіс Opera VPN припинив обслуговування користувачів у Росії.

2 вересня стало відомо про те, що Роскомнагляд заблокував ще шість популярних у країні VPN-сервісів через нібито порушення російського законодавства: NordVPN, ExpressVPN, IPVanish, Hola, VPN Unlimited і Speedify. У рішенні про їхнє блокування йдеться, що “використання сервісів обходу блокування призводить до збереження доступу до забороненої інформації та ресурсів, створює умови для незаконної діяльності, зокрема пов’язаної з поширенням наркотиків, дитячої порнографії, екстремізму і схилянням до суїциду”.

За заявою російського регулятора, під заборону найближчим часом також можуть потрапити ще чотири VPN-сервіси – Psiphon, Tunnelbear, Thunder, Redshield.

Джерело: rsf.org

Rutube замість YouTube

Російська платформа Rutube існує вже 15 років, проте за цей час так і не змогла скласти YouTube хоч якоїсь істотної конкуренції. Станом на жовтень 2020 року Rutube користувалися всього 2,5% росіян. Водночас аудиторія YouTube становила 65% місцевих жителів. 

Але російська влада має намір змінити цей розклад. У грудні 2020 року власником Rutube став холдинг “Газпром-Медіа” – дочірнє підприємство енергетичної компанії “Газпром”, велика частина активів якої належить державі.

З березня 2020-го “Газпром-Медіа” очолив Олександр Жаров, який до цього багато років обіймав посаду керівника Роскомнагляду. Жаров пообіцяв модернізувати Rutube і щодо багатьох позицій навіть зробити його кращим за YouTube.

У грудні 2020 року “Газпром-Медіа” придбав створений у 2019 році російський сервіс “Я молодець”, призначений для публікації коротких відеороликів. За задумом влади, до 2022 року він має стати російським аналогом TikTok.

2 квітня 2021 року сервіс Rutube постав перед користувачами в оновленій версії, яка, однак, за своєю архітектурою і дизайном так нагадує західного конкурента, що багато ЗМІ назвали її клоном YouTube. Є лише одна відмінність: на російську платформу неможливо завантажити ні знятий командою Навального фільм-розслідування про палац Путіна на узбережжі Чорного моря, ні відео про розслідування отруєння самого опозиціонера.