Окрема увага приділяється правам ромської спільноти, включаючи сприяння документуванню осіб ромської національності, покращення їх житлових умов та кодифікацію ромської мови.
Про те, як роми знаходять сили жити далі у складних реаліях війни, чому важливо руйнувати стіни дискримінації, що розділяють суспільство, і як ромська громада, попри всі труднощі, допомагає Україні відновлюватися й ставати сильнішою, – читайте в інтервʼю.
За словами Анжеліки Бєлової, ромські організації в Україні накопичили значний досвід та знання, особливо в контексті гуманітарного реагування та надання допомоги постраждалому від війни населенню.
У його словах не виявили ознак розпалювання національної ворожнечі.
Про важливість освіти для ромських дітей і молоді, розвиток ромського жіночого руху, труднощі, з якими стикаються ромські жінки сьогодні, а також про те, як їхня активність і стійкість допомагають відновлювати країну, – далі в інтервʼю.
Власник підкреслив, що для нього важливо, щоб жінки мали можливість працювати в ательє, особливо з огляду на складну ситуацію в Україні, коли багато людей виїжджають за кордон.
ZMINA спробувала розібратися як у шоу про нібито обстоювання та захист прав жінок можуть зустрічатися недолугі жарти про психічні розлади, ксенофобія та стереотипи щодо ЛГБТІК+.
Юліан розповів, що команда “Чіріклі” намагалася супроводжувати ті справи, які вона документувала. Зокрема, зверталася до Офісу Омбудсмана, Національної поліції та інших профільних установ.
Крім закликів до влади вжити заходів щодо Віктора Андрусіва та Ростислава Смірнова, правозахисники рекомендували учасникам інтервʼю публічно перепросити.
З деякими ромськими сім'ями поводилися настільки погано, що вони змушені були повернутися в зону бойових дій.
У межах Мукачівської громади партнери пілотного проєкту зібрали та опрацювали досьє на 271 особу з числа ромської національної спільноти.
Від початку лютого медичні працівники здійснили понад 30 виїздів у місця компактного проживання населення ромів.
Зрештою, прокурор запропонував покарання у вигляді близько п'яти років позбавлення волі за вбивство з необережності і заподіяння тілесних ушкоджень.
За словами Домченко, значна кількість ромів, які виїжджали з окупації – це багатодітні родини, у яких понад пʼятеро дітей.
Серед викликів – обмежений доступ до офлайн-освіти та відсутність гаджетів.
Водночас рішення не є остаточним і уряд Словаччини може його оскаржити.
ZMINA поспілкувалась з двома ромськими жінками – Земфірою Кондур та Віолою Попенко, які працюють у міжнародній організації – Раді Європи. Таких жінок в Україні наразі всього дві, але з кожним роком активних ромок стає все більше. Про те, з якими викликами вони зіштовхнулися на початку повномасштабної війни та як знайшли в собі сили і ресурси, щоб їх подолати, читайте у матеріалі.
Наразі досудове розслідування триває. Максимальне покарання за цей злочин – довічне позбавлення волі.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.