У Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин: ключові аспекти
У Києві відбулися широкі консультації з представниками національних меншин щодо плану заходів, спрямованого на захист їхніх прав. Ухвалення цього документа є одним із зобов’язань України для вступу до ЄС.
Про це повідомляє пресслужба Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).
Фото: Ромська спільнота в Україні (dess.gov.ua)За словами гендиректора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександра Ількова, Єврокомісія в останньому звіті підтвердила виконання Україною всіх вимог щодо оновлення законодавства у сфері прав національних меншин. Проте одним із зобов’язань у межах переговорного процесу є ухвалення плану заходів, спрямованого на подальше посилення захисту прав меншин.
У ДЕСС зазначили, що план заходів, який розробляється, охоплюватиме всі сфери суспільного життя та враховуватиме інтереси як національних меншин, так і корінних народів України, з особливим акцентом на ромській спільноті. До його обговорення 28 лютого долучилися понад 100 представників національних меншин.
За словами заступника голови ДЕСС Ігоря Лоссовського, проєкт плану розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Європейської комісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України.
Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року. Ключові заходи будуть такі:
- гармонізація українського законодавства відповідно до міжнародних стандартів;
- розширення можливостей для використання мов національних меншин у публічній сфері;
- покращення доступу до освіти рідною мовою;
- підтримка культурних ініціатив;
- розвиток механізмів боротьби з дискримінацією.
Передбачається внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів про національні меншини, освіту, запобігання дискримінації та виборче законодавство.
“Пропонується уніфікація термінології, запровадження єдиної системи класифікації злочинів на ґрунті ненависті, підвищення кваліфікації правоохоронців, суддів, освітян та соціальних працівників”, – зазначили в ДЕСС.
Також планується вдосконалення механізмів забезпечення прав національних меншин на місцевому рівні, що передбачає:
- розширення можливості органів місцевого самоврядування щодо сприяння професійному опануванню мовами меншин;
- використання мов національних меншин у різних сферах життєдіяльності;
- дублювання нормативно-правових актів мовами меншин.
Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець розповів про плани забезпечення права на здобуття освіти рідною мовою, серед яких – створення програм підтримки мов національних меншин, можливість складання вступних іспитів з перекладом, а також розширення мережі ліцеїв з урахуванням потреб меншин та залучення інвестицій для модернізації освітнього простору.
Окремо увага приділятиметься правам ромської спільноти, включно зі сприянням документуванню ромів, покращенню їхніх житлових умов та кодифікацією ромської мови.
Для корінних народів України створюватимуть освітні програми рідними мовами, підтримуватимуть культурні ініціативи та дбатимуть про збереження етнічної спадщини.
Раніше ZMINA писала, що голова громадської організації “Товариство угорської культури Закарпаття” Василь Брензович звернувся з офіційним листом до президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо відновлення прав угорської нацменшини. Він звернув увагу, що з моменту ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах” у грудні 2023 року жодних інших нормативно-правових актів у цій сфері не було ухвалено. Відсутня навіть реєстрація відповідних законопроєктів у Верховній Раді.
У вересні 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, врахувавши низку рекомендацій від Венеційської комісії.
Після цього уряд ухвалив державну цільову програму “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року, яка має створити умови для реалізації прав і можливостей національних спільнот та корінних народів. Це частина однієї з вимог для вступу України до ЄС.
