ЄС наклав додаткові санкції на білоруських посадовців, причетних до репресій у країні

Рада ЄС запровадила додаткові обмеження щодо білоруських посадовців, причетних до репресії в країні. 

Про це розповіли в Раді ЄС. 

Ілюстраційне зображення. Фото: АР

Санкції схвалили напередодні четвертої річниці фальсифікованих президентських виборів.

Правозахисники від 2020-го називають Білорусь однією з найнебезпечніших у світі країн, наприклад, для журналістів. Утім, небезпечним життя там є й для пересічних громадян. Вирок білоруського суду можна отримати за “неправильні” штори, катання на лижах, коментар про силовиків у мережі або ж листування з рідними.

Політв’язнів у білоруських колоніях б’ють, щодо деяких періодично з’являються непідтверджені дані про смерть, а щодо інших місяцями немає жодної інформації. 

Додаткові санкції в ЄС запровадили щодо прокурорів і багатьох суддів, які ухвалили політично вмотивовані вироки, зокрема проти громадян, які протестували проти фальсифікованих президентських виборів 2020 року. Окрім цього, під обмеження потрапили керівники різних установ виконання покарань. 

Також санкції зачепили гендиректорку найбільшого державного інформаційного агентства (БелТА) Ірину Акулович, ведучого телепрограми “Сенат” на каналі СТВ  і голови Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микиту Рачиловського та колишнього керівника пресслужби Лукашенка та багаторічного гендиректора БелТА Дмитра Жука. 

“Ці пропагандисти режиму охоче надавали білоруській громадськості неправдиву інформацію про репресії з боку державної влади, поширювали дезінформацію, створену як білоруською, так і російською владою, і пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства”, – коментують санкції в Раді ЄС. 

Нині загалом ЄС ввів санкції щодо 261 фізичної та 37 юридичних осіб з Білорусі. 

Нагадаємо, що за два роки великої війни режим Лукашенка репресував понад 1,6 тисячі людей. 

Потрапити до поля зору білоруських силовиків можна, наприклад, за вигукування гасла “Слава Україні”, виконання українського гімну, за українську символіку в соцмережах та привітання з Днем Незалежності України. Білоруські суди розцінюють такі дії як “несанкціоноване пікетування”, навіть якщо “злочин” трапився в мережі.