В Україні презентували пам’ятку про захист персональних даних осіб, що постраждали від сексуального насильства

З початку повномасштабного вторгнення правоохоронці задокументували 303 випадки сексуального насильства, які вчинили російські військові. Постраждалі можуть розраховувати на грошову компенсацію – проміжні репарації. Утім, важливим питанням під час документування таких злочинів окупантів є захист персональних даних потерпілих.

Про це під час презентації пам’ятки щодо особливостей оброблення та захисту персональних даних осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, заявив Олександр Осіпов, виконувач обовʼязків директора Департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Олександр Осіпов

“Хотів би зазначити, що діяльність у сфері додержання прав осіб, які постраждали від сексуального насильства під час конфлікту (СНПК), є одним з важливих напрямків діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. І, зважаючи на постійне збільшення задокументованих Офісом генерального прокурора фактів СНПК, перед нами, перед державою, стоїть завдання не лише зібрати всю необхідну інформацію для притягнення винних до відповідальності, але й насамперед не нашкодити самим потерпілим”, – підкреслив він. 

Осіпов зазначив, що кількість уже задокументованих випадків СНПК, яка сягає понад 300, однаково не відбиває реального масштабу цього злочину. Окупаційні війська продовжують використовувати сексуальне насильство як зброю війни, заподіюючи  особам страждання. Це, за словами посадовця, робиться для ослаблення того опору, який українці чинять на тимчасово окупованій території.

“Звісно, що потерпілі отримують дуже глибоку психологічну травму, відбувається руйнування фізичних, соціальних і духовних цінностей людини. Потерпілі часто не наважуються поділитися пережитим навіть з найріднішими через свій страх, відразу і сором. І ми вважаємо, що не можна вимагати від них усього і зразу. Підвищення довіри саме до правоохоронних та державних органів паралельно з дієвою методологією з роботи з постраждалими від СНПК – це напрями, які на сьогодні потребують постійного розвитку”, – пояснив представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

У цьому розрізі захист приватності та конфіденційності осіб безпосередньо повʼязаний з безпекою потерпілих від СНПК. Ці механізми, на думку Осіпова, мають бути максимально чутливими, забезпечувати конфіденційність та автономію потерпілих.

“Політичний, суспільний чи медійний інтерес не може бути вищий за інтереси потерпілих. На сьогодні до Уповноваженого надходять звернення від осіб, постраждалих від СНПК, щоб отримати невідкладні проміжні репарації. Вони є однією зі складових комплексного механізму підтримки. Постраждалі від СНПК можуть нам довіряти. Ми виступаємо як своєрідний місток між постраждалою людиною та організаціями, які надають необхідну допомогу. Ми супроводжуємо особу, контролюємо своєчасність наданої їй допомоги”, – резюмував він.

Насамкінець він додав, що ця пам’ятка – це ще один приклад консолідації органів державної влади та громадськості задля підтримки постраждалих від СНПК і правильного їхнього супроводження. 

Нагадаємо, що в червні перші 40 людей, постраждалих від сексуального насильства на війні, отримали компенсації. 

Найбільше випадків сексуального насильства, вчиненого російськими військовими, зафіксували на Київщині та Херсонщині, а більшість відомих спеціальній комісії ООН потерпілих – це жінки, які були самі вдома. 

ZMINA розповідала про деяких ідентифікованих російських військових, підозрюваних у скоєнні таких злочинів, наприклад про: 

• Артема Пронченка та Олександра Гладкова, які могли викрасти, побити й зґвалтувати матір двох дітей в окупації в Запорізькій області;
• Романа Попова, підозрюваного у зґвалтуванні незаконно ув’язненого чоловіка в Херсоні;
• Євгена Чорнокнижного та Вадима Шахматова, яких підозрюють у серії зґвалтувань на Київщині 2022 року;
• Олександра Раднатарова, Кирила Холмурзаєва та Белікта Жугдурова: їх підозрюють у зґвалтуванні жінки на Київщині, якій погрожували вбити її матір та дитину;
• Ахмерова Еміля, Маммі Маммієва та Костянтина Шляпнікова, які 2022 року викрали з дому та зґвалтували жінку на Харківщині;
• Баіла Барданова, підозрюваного у зґвалтуванні жінки на Київщині;
• Рината Хакімянова та Арслана Саліхова, яких підозрюють у зґвалтуванні вагітної на Київщині; 
• Булата Фассахова, якого підозрюють у зґвалтуванні, що тривало декілька днів на Київщині; 
• Михайла Романова, якому закидають зґвалтування жінки в селі Шевченкове на Київщині. Цей випадок став одним з перших подібних, про які стало відомо в медіа.

Фото обкладинки: Elle