Уряд підтримав ідею, щоб викривачі корупції у війську не мали доповідати командиру про такі факти

Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що має посилити захист людей, які викривають розкрадання та зловживання у війську. 

Про це розповіли в уряді. 

Ілюстраційне зображення. Фото: НАЗК

Підтриманий законопроєкт, за словами авторів, передбачає: 

• щоб військовослужбовці отримали право повідомляти про ймовірну корупцію до уповноважених осіб та органів; 
• військовослужбовці-викривачі не зобов’язані повідомляти командирові про викриті факти; 
• військовослужбовці-викривачі можуть самі обирати, як повідомити про виявлені зловживання, зокрема напряму НАЗК.

Міністр оборони Денис Шмигаль, коментуючи ініціативу, сказав, що “це ще один крок до створення ефективної та сучасної армії, в якій немає місця корупції чи зловживанням”. 

Цього року до суду скерували матеріали справи проти Шмигаля, причиною якої стало розкриття ним даних викривача корупції. Справа стосується працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), який повідомив про ймовірне зловживання голови комісії Івана Рудого. Викривач скерував звернення до відповідних посадовців, а про результати опрацювання мали повідомити самому заявнику та уряду. 

Однак серед посадовців, які розглянули повідомлення, був голова КРАІЛ, тож він склав на викривача дисциплінарне провадження. Після оголошення підозри в Шмигаля звинувачення назвали “черговою маніпуляцією напередодні закінчення терміну повноважень” очільника НАЗК Олександра Новікова. 

Законопроєкт про посилення захисту викривачів у війську має розглянути Верховна Рада, але публічно про строки ймовірного голосування не повідомляли. 

Поняття “викривач” в українській мові є аналогом англійського терміна “whistleblower” (дослівно – “той, що дмухає у свисток”). Термін став широко застосовуватися з початку 1970-х років з ініціативи громадського активіста Ральфа Нейдера. 

Фахівці казали, що однією з основ інституту викривання корупції в Україні мають стати доброчесні громадяни, готові повідомляти про злочин, але для цього їм потрібен захист від тиску тих, кого вони викривають.

До прикладу, в “Енергоатомі” намагалися незаконно звільнити та внести до списку корупціонерів викривача Олега Поліщука, бо він звинуватив у розкраданнях керівника підприємства Петра Котіна. За час роботи Поліщука “Енергоатом” став першим з держпідприємств, що впровадило прозорі закупівлі, а влітку 2015-го – першим, яке самостійно розробило і запровадило антикорупційну програму.

Ілюстраційне зображення. Олег Поліщук отримує премію в конкурсі “Юридичної практики”, 2019 рік. Фото: “Енергоатом”

Поліщука в підсумку поновили на посаді, а у 2023-му в “Енергоатомі” відкрили антикорупційну гарячу лінію на тлі звинувачень у розкраданні 100 мільйонів гривень. 

До того як посилити захист викривачів корупції у 2021 році, Верховна Рада намагалася перекласти тягар доведення таких фактів на викривачів.

Нагадаємо, що негативний вплив на бажання людей, готових викривати корупцію, експерти називали одним з неочевидних наслідків тимчасового позбавлення незалежності НАБУ та САП. 

Боротьба з корупцією є одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні.

Викривачів розкрадань та зловживань юридично переслідують, розгортають проти них дискредитаційні кампанії, їм палять будинки та навіть підкладають вибухівку під двері квартир.