Ухвалений закон про НАБУ та САП підважує бажання людей, готових викривати корупцію – експертка

Одним з неочевидних наслідків ухвалення закону, що фактично ліквідовує незалежність НАБУ та САП, є негативний вплив на бажання людей, готових викривати корупцію. 

Таку думку висловила керівниця Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні (ACREC) НАУКМА Оксана Нестеренко у колонці на “Українській правді”. 

Протестувальниця у Києві під час акції проти ухвалення закону про НАБУ та САП. Фото: Цензор.нет

Нестеренко, яка багато років досліджує корупцію, каже, що через посилення ролі Генерального прокурора виникає ризик витоку інформації, бо той не має достатньої інституційної незалежності.

Одним з можливих наслідків є витік даних про викривачів корупції, що періодично стається нині, наприклад, торік колишнього прем’єра Дениса Шмигаля підозрювали у розголошенні даних викривача порушень у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

“Викривачі готові повідомляти інформацію лише за наявності переконання в об’єктивності досудового розслідування і що справа не залишиться без руху, та за наявності гарантій захисту – насамперед йдеться про забезпечення анонімності та конфіденційності. Закон у нинішній редакції підриває ці гарантії”, – додає Нестеренко. 

Світові стандарти спираються на довіру у незалежності органів, які переслідують корупціонерів, а ухвалений парламентом та підписаний президентом закон підриває принцип законних очікувань. Суть цього принципу – органи влади мають не лише виконувати приписи законодавства, але й дотримуватись обіцянок та очікувань, які викликали у громадян. 

“Ефективність НАБУ та САП перш за все залежить від їхньої здатності отримувати якісні докази – документи, свідчення, інформацію від інсайдерів. Якщо ж інсайдери не будуть впевнені, що надані ними докази залишаться в НАБУ, а справу не передадуть іншому правоохоронному органу, вони швидше оберуть мовчання”, – каже правниця. 

Ілюстраційне зображення. Фото: НАБУ

Про проблеми з гарантіями захисту для викривачів корупції українські правозахисники говорять багато років поспіль. У 2021 році Верховна Рада ухвалювала закон, що мав виправити ситуацію, але експерти його розкритикували, тож президент ветував документ. Вето Зеленський тоді аргументував не тим, що дослухався до правників.

На тлі ухвалення закону у 2021-му розгорталась історія, коли намагалися незаконно звільнили та внести до списку корупціонерів викривача корупції у “Енергоатомі” Олега Поліщука. Трапилося це після того, як він звинуватив у розкраданнях керівника підприємства Петра Котіна.

Поліщука у підсумку поновили на посаді, а у 2023-му в “Енергоатомі” відкрили антикорупційну гарячу лінію після звинувачень у розкраданні 100 мільйонів гривень. 

До ухвалення закону про НАБУ та САП кілька років в Україні діяв портал для викривачів корупції, які за свої викриття могли отримати гроші. Публічно нині відомо про щонайменше два таких випадки.

Нагадаємо, що парламент ухвалив закон про НАБУ та САП завдяки механізму внесення змін до голосування. 

Завдяки правкам, більшість з яких підготував нардеп Максим Бужанський, зміст закону кардинально змінився, що є порушенням правил роботи парламенту. У першому варіанті документ не стосувався антикорупції, а зачіпав питання зниклих безвісти, на які увагу влади звертали родини зниклих та вимагали реакції. 

Парламентарі використовують схему з правками не вперше за час роботи чинного скликання. До прикладу, тут і тут, а до частини епізодів дотичні одні й ті самі нардепи та люди зі званнями “заслужених юристів”.

Зараз уперше за історію незалежної України у Верховній Раді працюють менш як 400 народних депутатів, а вищезгаданий закон підтримали 263 з них, проти – лише 13, стільки ж утримались, а ще 35 – не голосували.