Так, у країнах Європейського Союзу зафіксували 740 атак на свободу преси, які зачепили 1 143 представників медіасфери. Це майже половина всіх випадків за рік. Окремо автори звіту проаналізували ситуацію в Бельгії, Франції, Італії, Угорщині та Іспанії.
У країнах — кандидатах на вступ до ЄС дослідники задокументували 741 атаку на свободу преси. Вони вплинули на 1 234 журналістів і медіаорганізацій. У звіті детально розглянули ситуацію в Боснії й Герцеговині, Грузії, Чорногорії, Туреччині, Сербії та Україні.
Найчастіше журналісти стикалися зі словесними нападами – вони становили 40% усіх зафіксованих випадків. Серед них – 88 погроз убивством. Також дослідники зафіксували перешкоджання професійній діяльності (24,3%), юридичний тиск (23,2%), фізичні напади (14,7%) і пошкодження майна (13,9%).
Зазвичай до атак на журналістів вдавалися приватні особи – на них припадає 24% випадків. Представники влади та посадовці становили 18% серед ідентифікованих порушників. Протягом останніх років ця частка постійно зростає.
Найбільше порушень у 2025 році зафіксували в Сербії – 208 випадків, які зачепили 358 журналістів і медіаорганізацій. Дослідники називають країну однією з кризових точок для свободи медіа в регіоні.
Закони про “іноземних агентів” і риторика щодо іноземного фінансування продовжують загрожувати незалежним медіа в різних країнах Європи. Дослідники зафіксували 12 законодавчих ініціатив у Грузії, Угорщині, Боснії й Герцеговині, Болгарії, Чехії та Словаччині, що свідчить про подальше поширення такої практики.
Загалом, як зазначають дослідники, Європа залишається відносно безпечним регіоном для свободи преси у світовому контексті, і в багатьох країнах зберігаються сприятливі умови для незалежної журналістики. Водночас у регіоні тривають кілька серйозних криз у сфері свободи медіа, які потребують невідкладної міжнародної уваги.