У Празі учасники парламентського саміту Кримської платформи проголосили спільну декларацію: що ввійшло до документа?
У спільній декларації учасників другого парламентського саміту міжнародної Кримської платформи парламентарії світу висловили намір надалі посилювати санкції проти РФ.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
У підсумковому документі учасники саміту наголосили, що відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, зокрема з деокупацією Криму та Севастополя, та забезпечення державного суверенітету України – фундаментальна передумова для припинення війни та встановлення тривалого миру в регіоні.
Окрім того, декларацією парламентарії засудили так звані “референдуми” та “вибори” на тимчасово окупованих територіях України. Країни назвали їх нікчемними з правового погляду.
Також політики засудили вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи, систематичні атаки на експортну інфраструктуру, погрози комерційному судноплавству та блокаду морських портів України, що загрожує світовій продовольчій безпеці.
Водночас, за словами Стефанчука, учасники саміту заявили про намір підтримувати надання політичної, дипломатичної, військової, безпекової, фінансової, гуманітарної та іншої допомоги Україні та надати Україні всю необхідну допомогу для досягнення членства в ЄС.
Читайте також: Зеленський заявив, що повний вогневий контроль над Кримом – питання часу
Зокрема, парламентарії висловили в декларації намір підтримувати застосування та надалі посилювати санкції проти РФ, вживати дипломатичних, економічних та інших заходів з метою тиску на РФ і протидіяти обходу санкцій.
Нагадаємо, у Празі, Чехія, 24 жовтня відбувся другий парламентський саміт міжнародної Кримської платформи. У саміті взяло участь близько 70 парламентських делегацій з усього світу.
Як відомо, Кримська платформа – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Як відомо, під час першого саміту Кримської платформи 2021 року доєдналися 48 країн, 2022 року – 60.
Парламентський вимір Кримської платформи має на меті підвищити обізнаність світових лідерів та широкої громадськості про російську окупацію Криму, порушення прав людини, безпекове становище в Чорноморському регіоні, глобальну продовольчу безпеку і світовий порядок, заснований на правилах.
Під час третього саміту Кримської платформи президент Володимир Зеленський заявив, що Росія ізолювала Крим і що сучасність до півострова здатна повернути лише Україна.
Він зазначив, що повоєнна трансформація України забезпечить для Криму такі економічні зміни, які дозволять йому працювати та бути економічно привабливим увесь рік, а не лише в сезон.
Під час третього саміту Кримської платформи в Києві стало відомо, що український уряд розробляє економічну модель розвитку Криму в межах стратегії відновлення півострова після його деокупації.
Українська влада наголошує, що Україна самостійно визначає свій шлях і що торгівля українським Кримом неможлива та неприпустима, адже Кримський півострів – це інтегральна частина України. Україна також наголошує, що без деокупації Криму неможлива безпека в Чорноморському регіоні.
