Російські силовики порушили ще дві адміністративні справи проти кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова (доповнено)

Дата: 23 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Російські силовики в тимчасово окупованому Криму порушили проти ветерана кримськотатарського національного руху та правозахисника Абдурешита Джеппарова дві нові справи про адміністративні правопорушення за статтями про дискредитацію російської армії та зловживання свободою інформації.

Про це видання ZMINA проінформували джерела на півострові.  

Абдурешит Джеппаров

Обидві адміністративні справи мають сфальсифіковані протоколи, які окупаційні силовики склали без присутності Джеппарова.

Суть обвинувачень полягає в тому, що правозахисник начебто адмініструє сторінку ініціативи “Qırım Gayesi” (“Кримська ідея”) яка публікує огляди порушень міжнародного гуманітарного права в Криму та оперативні повідомлення про порушення прав людини на території півострова.

Сам Джеппаров відкидає обвинувачення. За його словами, хоча він і стояв на початку створення цієї правозахисної ініціативи, проте вже довгий час не має до неї жодного стосунку, тим більше не адмініструє сторінку Qırım Gayesi, яка постійно оновлювалася під час двох його адміністративних арештів, що відбулися протягом останнього року.

Водночас правозахисник зазначив, що з таким успіхом його можна звинувачувати також у роботі сайту і сторінок об’єднання родичів політв’язнів “Кримська солідарність”, до створення якого він теж колись мав стосунок.

За даними громадського об’єднання “Кримська солідарність”, російські силовики склали щодо Джеппарова адмінпротоколи – про “дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації” (за ч. 1 ст. 20.3.3 КпАП РФ) та “зловживання свободою масовою інформацією” (ч. 9 ст. 5 КпАП РФ).

Джеппаров, за версією оперативника незаконного “центру протидії екстремізму” Романа Філатова, що склав протоколи, “висловив свою незгоду з діями Збройних сил Російської Федерації щодо проведення спеціальної військової операції на території України”.

У публікаціях мова йде про події у тимчасово окупованому Феодосії у квітні 2023 року та про переміщення громадян України до українського Криму, зокрема, дітей. 

У “QirimGayesi” висловили здивування обвинувачення росіян, що кримчанин нібито причетний до адміністрування фейсбук-сторінки правозахисної ініціативи. Її активісти заявили, що Абдурашит Джеппаров не має жодного стосунку до підготовки та розміщення матеріалів на фейбсук-сторінці.  

Кримські правозахисники назвали такі дії росіян формою тиску, щоб поставити людину перед вибором – “замовкнути про всі численні порушення прав людини та воєнні злочини або пожертвувати свободою шанованої в суспільстві людини та натхненника цієї ініціативи, який сьогодні виявився фактично заручником російських силовиків”.

Нові адмінпротоколи 13 червня та 14 липня 2023 року розгляне незаконний “київський районний суд Сімферополя”.

Центр прав людини ZMINA закликає небайдужих відреагувати на систематичний та невпинний тиск російських силовиків на окремого правозахисника, зокрема, заявами про неприпустимість переслідування правозахисників та утиску свободи слова на тимчасово окупованій Росією території України. 

Нагадаємо, Абдурешит Джеппаров усе своє життя присвятив захисту прав кримськотатарського народу, зокрема боровся за повернення корінного народу на Батьківщину після сталінської депортації 1944 року. З початку російської окупації Криму Джеппаров активно допомагав жертвам політичних репресій.

27 вересня 2014 року невідомі особи в чорній уніформі викрали його сина Ісляма Джеппарова та племінника Джевдета Іслямова, доля і місце перебування яких досі невідомі.

Наприкінці 2014 року він став координатором Кримської контактної групи з прав людини, яка намагалася сприяти пошуку жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованому півострові. Правозахисну діяльність Джеппарова високо оцінили на міжнародному рівні. Зокрема, у 2020 році правозахисник був номінований на Нобелівську премію миру.

Раніше російська влада незаконно затримувала Джеппарова під час перетину адміністративної межі між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю та вручила йому попередження “про неприпустимість порушення закону”.

Крім того, у березні 2022 року російські силовики провели в помешканні правозахисника обшук, після якого його відправили під адміністративний арешт на 15 діб за нібито демонстрацію нацистської символіки через публікацію, начебто розміщену на його сторінці в соцмережі 2019 року.

25 квітня в будинку правозахисника Абдурешита Джеппарова росіяни знову провели обшук, після якого його відвезли до незаконного “управління ФСБ”. Згодом його затримали так звані співробітники “центру протидії екстремізму”, які склали на нього протокол за ст. 19.3 КпАП про невиконання законних вимог співробітника поліції.

Окупанти заявили, що Джеппаров нібито під час обшуку перешкоджав вилученню ноутбука. Правозахисник заперечив обвинувачення, заявивши, що обшук триває в його житлі не вперше і він знає, як поводити себе під час обшуку. Незаконний “білогірський районний суд” того ж дня визнав його винним та призначив 12 діб адміністративного арешту. 

Відбувши адміністративний арешт, росіяни випустили кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова 7 травня 2023 року

Українська правозахисна спільнота розглядає затримання Абдурешита Джеппарова як складову систематичного та широкомасштабного переслідування кримських правозахисників та активістів, яке триває від самого початку тимчасової окупації Кримського півострова.

У квітні 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович оприлюднила доповідь “Боротьба кримських татар за права людини”. У ній вона констатувала, що кримські татари в Криму, і особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.

За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter