“Дипломатії замало”: як світ може сприяти звільненню бранців Кремля та припинити репресії на ТОТ

Росія ще більше погіршила стан прав людини в тимчасово окупованому Криму за рік повномасштабної війни, продовжуючи далі незаконно ув’язнювати громадян України. Громадські організації, Омбудсман, міністерства, українські та кримськотатарські політики констатують, що дипломатичними заходами не вдалося повернути Росію в межі міжнародного права.

Тож, щоб покласти край систематичним порушенням прав людини на окупованих територіях, вони закликають світ якнайшвидше надати Україні військову допомогу в обсягах, необхідних для звільнення її від російських загарбників, і надалі запроваджувати жорсткіші санкції проти Росії. 

Про масштаби репресій у Криму та заходи й дії, які можуть сприяти звільненню та підтримці політв’язнів, говорили на круглому столі з нагоди Дня спротиву окупації Криму, який відзначається 26 лютого.

Ця дата присвячена найбільшому мітингу спротиву під стінами Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Адже 26 лютого 2014 року Росії не вдалося реалізувати “мирний сценарій” приєднання півострова через голосування парламенту, і вранці наступного дня вона розгорнула військову операцію, захопивши будівлю Верховної Ради АРК. 

Незаконна “поліція” в тимчасово окупованому Сімферополі

Масштаб репресій

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вказує, що з 2014 року Росія переслідує в Криму цивільне населення, яке відкрито говорить про окупацію півострова. Росіяни катують кримчан, убивають, переслідують за політичними й релігійними мотивами.

Дмитро Лубінець

За даними Омбудсмана, наразі Росія утримує 180 громадян у місцях позбавлення волі в межах політично мотивованого або релігійного кримінального переслідування, з них – 116 кримських татар. Із загальної кількості бранців 40 осіб заарештовані та перебувають у СІЗО, 122 – ув’язнені в тюрмах, ще 18 українців Росія утримує без жодного статусу. 

 

За роки окупації Офіс Омбудсмана зафіксував 100 кримінальних справ проти кримських мусульман та 17 справ проти вірян “Свідків Єгови”.

 

“Ми чітко простежуємо переслідування Росії за етнічним та релігійним походженням. Вона забороняє абсолютно всі громади, окрім Російської православної церкви. Російська Федерація створила тут систему тиску на місцеве населення”, – заявив Лубінець.

 

Відомо, що всупереч ІV Женевській конвенції окупанти вивозять політв’язнів за межі тимчасово окупованої території України – до СІЗО та колоній по всій території своєї країни.

 

Дружина політв’язня, громадського журналіста Сейрана Салієва та ініціаторка ініціативи “Кримське дитинство” Муміне Салієва вказує, що 2022 року кількість кримських дітей, у яких ув’язнені батьки, збільшилася до 220, 12 дітей народилися після арешту. Вона просить звернути увагу на лікування таких дітей, бо в багатьох з них на тлі пережитого від обшуків російських силовиків стресу розвинулися соматичні та психологічні захворювання. 

 

Муміне Салієва

За даними Омбудсмана, 33 людини росіяни незаконно вивезли з Херсонської області. 16 громадян України росіяни звинуватили у фінансуванні збройних формувань. 18 звинуватили в підготовці диверсій та шпигунства.

Водночас правозахисна організація “Крим SOS” має інформацію про щонайменше 110 громадян, зокрема вивезених із Запорізької та Херсонської областей, яких Росія утримує в новому Сімферопольському СІЗО №2. 

Охорона здоров’я

За даними Омбудсмана, 36 ув’язнених громадян України мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Кримські політв’язні Джеміль Гафаров та Костянтин Ширінг померли внаслідок перешкоджання отриманню належної медичної допомоги. 

 

За словами адвокатки покійного Джеміля Гафарова Лілі Гемеджи, за час перебування її підзахисного в СІЗО з чоловіка з інвалідністю третьої групи він став людиною з інвалідністю другої групи. Було два рішення суду, що зобов’язували медичні частини місць несвободи надати належне лікування політв’язню, утім вони їх проігнорували.   

 

Дмитро Лубінець

“Це прямий результат того, що Росія не надає медичної допомоги. Ми трактуємо як застосування тортур до людей, яких Росія масово захоплює та утримує в місцях несвободи”, – заявив Омбудсман. 

Життя без громадянських та політичних прав

Зброя, санкції, трибунал

Українські правозахисники вважають, що держава не все зробила для підтримки бранців Кремля та їхніх рідних. Так, досі в країні не запрацював ухвалений у січні минулого року Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.

“Забезпечення цивільних і військових заручників та їхніх родичів медичною і реабілітаційною допомогою, санаторно-курортним лікуванням обумовлено повноцінною реалізацією закону про політв’язнів. А для цього уряду необхідно ухвалити низку положень на виконання закону”, – розповіла юристка “Крим SOS” Анастасія Калініна.

Рекомендація про необхідність забезпечити повне виконання цього закону ввійшла до дорожньої карти на 2023 рік у сфері захисту прав людини від Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни.

Кримська правозахисниця Луфтіє Зудієва вважає, що Представництво ЄС в Україні могло б бути локомотивом у просуванні питання незаконно утримуваних громадян України в Криму. На її переконання, Європейський Союз міг би реагувати на кожен кримінальний вирок, вимагаючи у своїх заявах від Росії негайно та без умов звільнити всіх політв’язнів. Такі заяви висвітлюють не лише локальні, а й закордонні ЗМІ. 

Луфтіє Зудієва

Крім того, вона вважає корисним розширення інституту менторства, коли дедалі більше і більше відомих людей за кордоном опікуються політв’язнями, розповідають про них публічно та вимагають від Росії їхнього звільнення.

“Було б корисно, якби загальний список бранців для менторства розподілили між собою союзники України. Це б також розширило дискусію щодо обміну кримських політв’язнів”, – прокоментувала правозахисниця.  

Луфтіє Зудієва також виступає за залучення всіх зацікавлених сторін, які можуть допомогти, до перемовного процесу щодо звільнення бранців з гуманітарних причин, адже низка з них – літні люди та мають погане здоров’я. 

Рефат Чубаров

“Ми ніколи не говоримо про одну людину. Ми кажемо: “Візьмімо хворих, бо вони вмирають, літніх, декілька людей з однієї родини”. Остання наша пропозиція була щодо звільнення 50, 60 або 70 політв’язнів із Криму – українців та кримських татар. Москва на це не відгукуватиметься, поки не будуть застосовані болючі дії. Гуманітарні питання на Росію не діють”, – заявив голова Меджлісу кримськотатарського  народу. 

Еміне Джеппарова

“В обговореннях про Крим ми маємо відштовхуватися від засад справедливості. Як не можна говорити про Україну без українців та кримських татар як корінного народу, так само Україна очікує від світу справедливого бачення миру, а не примирення з Росією”, – сказала перша заступниця міністра.

Україна домагається звільнення бранців Кремля дипломатичним шляхом через тристоронні перемовини з російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою та через Кримську платформу, до цієї роботи залучено 64 омбудсмани з різних країн світу. 

Утім, громадські організації, Омбудсман, міністерства, українські та кримськотатарські політики одностайні в думці – те, що мала зробити міжнародна архітектура безпеки, ефективно роблять зараз Збройні сили України. Вони просять світ про допомогу своєчасною та достатньою кількістю зброї, щоб покласти край систематичним грубим порушенням прав людини на ТОТ. 

“Я непублічно сказав іноземним омбудсманам, коли серед них лунало, що Україна має погоджуватися на “мирні ініціативи Російської Федерації”, що Крим став показником того, наскільки вони помилялися. Коли ви думали, що на агресора можна тиснути дипломатією, то він це сприйняв як слабкість, і вісім років ви чинили тиск на Україну і домоглися того, що Путін пішов далі. Будь ласка, підтримайте Україну в той спосіб, який виявився ефективним, – розвитком української армії”, – сказав Дмитро Лубінець.

Прокурор АРК Ігор Поночовний прогнозує, що кількість бранців Кремля на ТОТ тільки зростатиме і це продовжуватиметься, допоки Крим не звільнять Збройні сили України. 

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв підтримує позицію президента Володимира Зеленського, що без звільнення Криму безпека України буде під постійною загрозою. Він висловив сподівання, що мирна угода з Росією в майбутньому буде укладена на основі чітких принципів, сформованих президентом України та підтриманих ЄС і Генасамблеєю ООН.

Мустафа Джемілєв

“Нам треба припинити джерело репресій та гонінь, а для цього необхідно здобути перемогу в російсько-українській війні“, – додав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Екссуддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко переконаний, що окрім постачання достатньої кількості зброї світ має зосередитися також на запровадженні ефективних міжнародно-правових санкцій та створенні дієвого механізму притягнення до відповідальності вищого військового керівництва Росії за міжнародні злочини. 

“Ми маємо моральне право вимагати від євроатлантичної спільноти застосування жорсткіших масштабних санкцій, бо кров наших ллється за їхню свободу та їхні життєво важливі інтереси, тому вони не мають поводитися так, як поводяться в багатьох випадках сьогодні”, – сказав професор Василенко.