Об’єднання білоруських екссиловиків вважає Лукашенка та КДБ причетними до вбивства журналіста Павла Шеремета

Об’єднання білоруських силовиків, які виступають проти режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, назвало останнього із силовиками з КДБ причетними до замовлення та виконання вбивства журналіста Павла Шеремета, яке трапилося 20 липня 2016 року в Києві. 

Про це розповіли у відеорозслідуванні BYPOL.

Павло Шеремет. Фото: Reuters

Шеремет загинув у липні 2016 року внаслідок вибуху на перехресті вулиць Хмельницького та Івана Франка в Києві. Невідомі підклали вибухівку, яка здетонувала, коли журналіст їхав на ранковий ефір на радіо.

BYPOL починає свою розповідь з того, що називає Шеремета особистим ворогом Лукашенка. Причиною цього нібито став репортаж про контрабанду, який той з колегою Дмитром Завадським готував наприкінці 90-х років минулого століття.

Завадський згодом зникне, тож Шеремет розповість про його справу у фільмі про долі опозиціонерів, зниклих за дивними обставинами. Йдеться про Юрія Захаренка, Віктора Гончара та Анатолія Красовського, до зникнення яких може бути причетний колишній білоруський силовик Юрій Гаравський. Останній нині в ЄС та навіть свідчив у швейцарському суді. 

Розслідувачі BYPOL кажуть, що нещодавно до них звернувся силовик, який утік з Білорусі, і поділився даними нібито про причетність до замовлення й виконання вбивства Шеремета Лукашенка та КДБ. У відео автори називають такі імена: 

• В’ячеслав Сидоракін – білоруський силовик, який звільнився з органів у 2008 році, відсидів у в’язниці за незаконне поводження зі зброєю до 2011 року, а потім допомагав офіцеру КДБ втекти з Білорусі з архівом секретних документів. Через останнє чоловік здобув позитивну характеристику з-поміж деяких білоруських опозиціонерів. Цікаво, що за фахом в органах він працював з вибухівкою. 
• Юрія Гаркач – співробітник КДБ з 2004 року, з 2022 року засуджений за незаконне поводження зі зброєю, тож його вважають нині політв’язнем. Під час служби він створив спеціальний відділ для виконання особливих завдань голови КДБ.
• Олександр Зайцев – син голови КДБ, снайпер та член “групи Гаркача”.
• Тетяна Козлова – співробітниця спецпідрозділу “Алмаз” МВС Білорусі. Жінка мала характеристику гарної виконавиці в керівництва, працювала за фахом з вибухівкою, а після вбивства Шеремета пішла в почесну відставку, втім досі залучена до операцій.
• Іван Санько – з 2004 до 2010 року служив у прокуратурі та КДБ, був нібито юридичним консультантом “групи Гаркача”.
• Вадим Зайцев – голова білоруського КДБ, голос якого чути на аудіозаписах з обговоренням убивства Шеремета, що отримали журналісти у 2021 році. Записи розмов, як згодом показала експертиза, справжні.  

Група Гаркача їздила за кордон для виконання завдань, наприклад їздили до РФ на виділеному комітетом держбезпеки авто. Шеремет певний час мешкав у Москві, а згодом періодично в РФ та Україні. 

У рік убивства Сидоракін тричі був в Україні, але не в момент скоєння злочину. Водночас BYPOL, переглянувши відео з камери спостереження із закладенням вибухівки під авто Шеремета, припустило, що двоє зафільмованих – Сидоракін та Козлова. Щодо останньої, то немає офіційних даних прикордонників про її подорож до України.

Сидоракін та Козлова. Скриншот відео BYPOL

Підрив автівки із Шереметом досі не розслідували ефективно, а суд кілька років тому вирішив розглядати справу з початку. Офіційно підозрюваними назвали лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка та військову медсестру Яну Дугарь.

Нині вони на фронті, тож слухання призупинили, але прокуратура не збиралася відмовлятися від обвинувачень. 

Усі троє заявляли, що їх намагаються засудити за те, чого вони не скоювали. Суд супроводжували обурення частини колег Шеремета й суспільства, тож судді навіть скаржилися на погрози та тиск.  

Яна Дугарь, Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко під час одного із судових засідань у справі Шеремета до 2022 року. Фото: 5 канал

Справою вбивства Шеремета публічно цікавився президент Володимир Зеленський, якого питали, чи не відчуває він відповідальності за те, що фігурантів тримали за ґратами за сумнівними доказами. До прикладу, Антоненко провів у СІЗО рік та чотири місяці.

Річ у тім, що Зеленський був на брифінгу поліції у 2019-му, коли оголосили про підозрюваних.

“Ймовірні вбивці сьогодні були затримані. Дуже багато відповідей ми сьогодні з вами отримали. Але є ще одне питання – хто замовник. Я впевнений, що на це питання обов’язково знайдеться відповідь наступного разу”, – говорив тоді він. 

Адвокати підозрюваних обурювалися словами Зеленського, зокрема розповідями про неспростовні докази причетності Кузьменко, Дугарь та Антоненка. Окремо цікавились, як Зеленський узагалі отримав доступ до матеріалів справи, адже він не є її учасником.  

Деякі підозрювані під час суду скаржились, що за ними стежать. 

Нагадаємо, що в ЄС кілька років тому виправдали білоруського екссиловика, який розповів про участь у викраденнях і вбивствах опонентів Лукашенка.