Ексгенпрокурор Кравченко звинуватив НАБУ, САП і Офіс президента в підготовці нападу на нього в Австрії: антикорупційні органи заперечують

Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що керівництво НАБУ та САП нібито ініціювало відправлення до Австрії групи українських військових для вчинення насильницьких дій проти нього. За словами експосадовця, накази групі надходили з Офісу президента. Водночас доказів цих тверджень він не оприлюднив. В антикорупційних органах заперечили свою причетність і припустили, що Кравченко такими заявами намагається забезпечити собі захист у країні перебування.

Про це Кравченко повідомив у своєму телеграм-каналі. Реакцію НАБУ та САП оприлюднило hromadske.

Руслан Кравченко. Фото із соцмереж

За словами колишнього генпрокурора, ще у вересні він отримав інформацію про те, що до Австрії нібито вирушила група людей, яка мала застосувати проти нього насильство. Кравченко стверджує, що про її відправлення просили керівники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а вказівки надходили з Офісу президента.

Водночас він визнав, що не має достовірних відомостей про те, хто саме міг віддати такий наказ.

Кравченко також заявив, що двоє громадян України, яких австрійські правоохоронці затримали на початку жовтня за підозрою в шпигунстві, є військовослужбовцями Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) та належать до спецпідрозділу “Артан”.

За його твердженням, командир підрозділу Віктор Торкотюк на момент затримання військових також перебував в Австрії. Кравченко припустив, що за виконання завдання проти нього командирові нібито пообіцяли посаду.

Крім того, експосадовець стверджує, що один із затриманих раніше працював у підрозділі зовнішнього спостереження НАБУ.

Однак підтверджень цих тверджень наразі немає.

Кравченко також провів паралелі між подіями в Австрії та замахом на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався в Монако наприкінці червня 2026 року. За словами колишнього генпрокурора, він знає обставини того інциденту, а його розслідуванням займаються, зокрема, прокурори Офісу генерального прокурора.

29 червня в Монако стався вибух, унаслідок якого постраждали Єрмолаєв, його партнерка та 13-річний син. Жінка дістала надзвичайно тяжкі травми, а дитина – опіки та переломи. Раніше Єрмолаєв також публічно звинувачував українську військову розвідку в причетності до замаху. Водночас правоохоронці не підтверджували цих звинувачень.

У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заперечили свою причетність до підготовки будь-яких насильницьких дій проти Руслана Кравченка.

У коментарі hromadske представники антикорупційних органів зазначили, що твердження колишнього генпрокурора про їхню участь у згаданих подіях не відповідають дійсності.

Водночас у НАБУ та САП припустили, що Кравченко намагається використати ці звинувачення, щоб забезпечити собі захист в Австрії, де він перебуває після виїзду з України.

Раніше ZMINA писала, що на початку жовтня австрійські правоохоронці затримали у Відні двох громадян України за підозрою в шпигунстві. За версією місцевих слідчих, вони могли працювати на українську військову розвідку.

8 жовтня в межах того самого розслідування поліція також затримала керівника відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка.

Журналісти перебували у Відні для виконання редакційного завдання, пов’язаного з пошуком Руслана Кравченка.

Під час затримання озброєні австрійські правоохоронці розбили вікна автомобіля, в якому перебували медійники, витягли їх назовні та застосували силу. Бондаренко дістав поранення від уламків скла.

Після допитів австрійська прокуратура не знайшла підтверджень причетності журналістів до шпигунства, тому 9 жовтня обох звільнили.

Згодом прокуратура Відня пояснила, що підставою для затримання стали, зокрема, свідчення очевидців, які помітили чоловіків під час спостереження за певним об’єктом. Австрійські слідчі припустили, що журналісти могли діяти разом із двома українцями, яких раніше затримали в справі про шпигунство. Однак після перевірки не знайшли доказів такого зв’язку.

Михайло Ткач вважає, що Кравченко або пов’язані з ним люди могли надати австрійським правоохоронцям неправдиву інформацію про співпрацю журналістів з українською розвідкою. На думку розслідувача, це могло бути спробою перешкодити роботі його команди. Водночас доказів причетності колишнього генпрокурора до затримання журналістів Ткач не навів.

Нагадаємо, що 14 вересня Руслан Кравченко виїхав за кордон у службове відрядження. Перед цим він повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та людині, яку назвав близькою до керівника САП Олександра Клименка.

Це сталося на тлі операції НАБУ та САП “Карфаген”, під час якої антикорупційні органи викрили ймовірну злочинну організацію, що, за версією слідства, отримувала гроші за прикриття шахрайських колцентрів.

Серед фігурантів справи був посадовець Офісу генерального прокурора. Сам Кравченко заперечував причетність до незаконної діяльності колцентрів.

Керівники НАБУ та САП назвали вересневі звинувачення Кравченка інформаційною атакою, спрямованою на дискредитацію антикорупційних органів.

Директор НАБУ Семен Кривонос тоді повідомив, що не отримував офіційного повідомлення про підозру. Водночас керівник САП Олександр Клименко пов’язав заяви генпрокурора з розслідуванням операції “Карфаген”.

Згодом президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від посади, а Верховна Рада підтримала його звільнення.

За інформацією “Української правди”, колишній генпрокурор виїхав з України в ніч проти 14 вересня нібито для участі в заходах Парламентської асамблеї Ради Європи в Парижі. Однак журналісти зʼясували, що він зареєстрував місце проживання у Відні за адресою офісу компанії, яка надає послуги реєстрації.

Відрядження Кравченка завершилося 18 вересня, але до виконання службових обовʼязків він не повернувся. Через це Офіс генерального прокурора розпочав службове розслідування обставин його виїзду за кордон.