Депутати попередньо повернули кримінальну відповідальність за СЗЧ
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який у разі остаточного ухвалення змінить умови, за яких військові, що самовільно залишили частину, могли повернутись до служби без наслідків.
Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту.
Ілюстраційне зображення. Фото: ВРУАвторами документа є група депутатів, серед яких Сергій Іонушас, Олександр Завітневич, Федір Веніславський, Юрій Здебський та Владлен Неклюдов.
Частина з них були помічені за сумнівною законотворчістюі , наприклад, пропонували карати військових за критику керівництва, переслідувати за неповернення з-за кордону, а одна з ідей заборонила військовим звертатись до суду, щоб зупиняти деякі накази командирів. Серед авторів також ті, хто доклався до створення законопроєкту про єдину систему відеоспостереження, що надасть можливість стежити за громадянами без рішення суду, якщо документ проголосують.
Ухвалений у першому читанні законопроєкт №13260 пропонує:
- прибрати з Кримінального кодексу нормуі , що дозволяла військовим у першому СЗЧ під час воєнного стану чи дезертирам уникати відповідальності, якщо вони добровільно вертаються на службу;
- доповнити перехідні положення Кримінального кодексу новим пунктом про підстави для звільнення від відповідальності бійців та бійчинь, які пішли у СЗЧ чи дезертували вперше, але вже повернулись на службу та несуть її певний час;
- змінити умови й порядок звільнення військових від кримінальної відповідальності у випадках, коли є для цього підстави.
“По факту повертається кримінальна відповідальність за СЗЧ. Тобто у разі прийняття його в цілому, суд не зможе застосувати помʼякшувальну норму”, – пояснив після голосування парламентар Олександр Федієнко.
При цьому, за словами того ж Федієнка, “якщо на момент ухвалення цього закону людина, яка самовільно залишила військову частину, звернулася до слідчих органів або до командирів з документами і його справа буде на розгляді, то він уникне кримінальної відповідальності”. Нардеп додав, що ухвалити такий закон просили військові командири.
У пояснювальній записці до законопроєкту №13260 автори загалом позитивно оцінюють свою минулу законотворчість, що мала допомогти розв’язати проблему СЗЧ та дезертирства. Втім, з такою оцінкою не погоджуються експерти, як-от з Головного науково-експертного управління Верховної Ради.
Останні, реагуючи на інший законопроєкт, пов’язаний із СЗЧ, радили зосередитись на причинах, чому самовільно лишають військо. Серед таких, зокрема, накази командування, які призводять до необґрунтованих втрат.
Також радили нардепам подумати над тим, як покращити психологічну підтримку та умови несення служби загалом. Зараз поверненню військових на службу, як вважають парламентарі, заважає “ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів”.
Ілюстраційне зображення. Близько сотні військових 187 батальйону 123 бригади ТрО на Миколаївщині вийшли торік на мітинг, щоб привернути увагу до недостатньої підготовки та нестачі озброєння для боїв на Донецькому напрямку, куди їх відправляли. Фото: “Суспільне”Коли проблема СЗЧ стала набувати в Україні великих масштабів, то парламент спершу декриміналізував такий злочин, якщо вчиняти вперше, а потім дозволив самостійно повертатися до армії без рішення суду. Цьогоріч вже утретє подовжили строк, щоб можна було повертатися на службу без наслідків.
Однією з причин великої кількості СЗЧ називають, між іншим, ухвалений ще у 2022 році закон, який заборонив судам пом’якшувати покарання військовим з підозрою у невиконанні наказу, самовільному залишенні частини чи дезертирстві. Нині роздумують над тим, що поширити заборону ще й на справи про непокору.
Критики ідеї, серед яких військові, кажуть, що посилення покарання не має превентивного ефекту, а тільки ставить військових та цивільних у нерівне становище. Перших фактично позбавляють права на справедливий суд, яке не можна обмежити навіть під час воєнного стану. Детальніше за посиланням.
Правники висловлювали думку, що “обмеження прав військовослужбовців та інших громадян під час воєнного стану без дотримання базових стандартів кримінального провадження не спонукає добровільно вступати на військову службу”.
Нагадаємо, що відстоювати права українським військовим мала б допомогти спеціальна уповноважена, але досі парламент не проголосував остаточно закону, який дозволить ефективно працювати. Менш ніш ніж за місяць роботи військова омбудсманка отримала від бійців та бійчинь майже 4 тисячі звернень.
На розгляд Ради законопроєкт про військового омбудсмана внесли як невідкладний, але нардепам інколи потрібно більш як рік, щоб голосувати за невідкладні ініціативи.
Досі до війська потрапляють непридатні до служби, бо лікарські комісії так і не почали працювати ефективно попри зміни.